Постанова № 75142639, 05.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/3025/18 Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/5224/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції : Прокопчук Н.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді-доповідача: ПрокопчукН.О.

суддів: Семенюк Т.А., Поливач Л.Д.,

при секретарі: Булах А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борен-А» до ОСОБА_3 про стягнення неповерненої суми позики, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Борен-А» до ОСОБА_3 про стягнення неповерненої суми позики.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.02.2018 року заяву директора ТОВ «Борен-А» - Ліпатова Д.Г. про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та прийняття нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказує на порушення судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що судом не було наведено жодних обставин, які б свідчили, що у разі невжиття заходів забезпечення позову виконання ймовірного рішення про задоволення позову буде ускладненим чи неможливим. Судом не було перевірено співмірність заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України ( у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIIIапеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3- ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала з підстав, наведених в ній.

Представник ТОВ «Борен-А» у судове засідання не з&quex;явився, повідомлений належним чином (а.с104). Виходячи з положень ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення з відповідача неповерненої суми позики в розмірі 529 750,00 грн.

Колегія суддів з таким висновком суду погоджується.

Так, зі змісту прохальної частини позовної заяви убачається, що позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Борен-А» 529 750 грн. неповернутої суми позики відповідно до укладеного між ТОВ «Борен-А» та відповідачем договору позики № БА-1009 від 10.09.2013 р.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначав, що ОСОБА_3 повинна була повернути отримані за договором позики грошові кошти позикодавцю 31.12.2015 р. Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_3 з вимогами про сплату заборгованості, разом з тим, відповідачка не отримує вказані листи та умисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором позики. Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» уразі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно. З урахуванням відсутності будь-яких пропозицій щодо врегулювання питання погашення заборгованості від відповідача, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду про задоволення позовних вимог за відсутності у ОСОБА_3 достатньої суми для сплати заборгованості та умисного відчуження належного їй нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 6 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з характеру заявлених вимог, ціни позову, тієї обставини, що відповідач протягом тривалого часу (з 31.12.2015 р.) ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором позики, а також того, що у разі умисного відчуження відповідачкою належного їй на праві власності нерухомого майна існує реальна загроза невиконання ймовірного рішення суду про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Борен-А» заборгованості у розмірі 529 750,00 грн., суд першої інстанції надійшов до вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо не співмірності обраного судом заходу забезпечення позову з огляду на наявність у відповідачки іншого майна на яке може бути накладено арешт у порядку забезпечення позову,не можуть бути прийняті до уваги оскільки на час вирішення питання позивачеві та суду про наявність іншого майна вартість якого є співмірною із заявленими вимогами не було відомо, не надано доказів такому і під час апеляційного розгляду справи.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням вимог процесуального закону і не може бути скасована з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений: 06.07.2018 року