Ухвала суду № 75141911, 02.07.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/170/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Стана І.В., Животова Є.Г., при секретарі Хмельовській В.С., за участю прокурора Сехіна І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження №11-кп/777/380/18 за апеляційною скаргою начальника Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури Гецка В.Ю. на ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.03.2018 про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_4.

Цією ухвалою суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України повернуто прокурору у зв'язку з його невідповідності, вимогам ст.291 КПК України для усунення виявлених недоліків протягом розумного строку.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 27.09. 2017, близько 18 год. 30 хв., знаходячись біля житлового будинку на своїй земельній ділянці за місцем свого проживання, діючи умисно, на грунті особистих неприязних відносин, які виникли між ним та його сусідом ОСОБА_5, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, через паркан з металевої сітки, який розташований на межі вказаних домогосподарств, наніс ОСОБА_5 один удар невстановленим предметом, за зовнішніми ознаками схожим на металеву трубу, по задній частині голови останнього, від чого ОСОБА_5 не втримався на ногах та впав на коліна, після чого ОСОБА_4 наніс декілька ударів ОСОБА_5 вказаним предметом по верхніх кінцівках та один удар по правому колінному суглобу, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани шкірних покровів тім'яної ділянки зліва, синця шкірних покровів передньо-зовнішньої поверхні у нижній третині лівого плеча, припухлість правого колінного суглобу. При обстеженні та лікуванні в КЗ «Іршавська РЛ» діагностовано: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забійна рана потилиці зліва. Множинні забої верхніх кінцівок, забій правого колінного суглобу. Гемартроз, які згідно висновку судово- медичного експерта №242 від 11.12.2017, за ступенем тяжкості кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження, що призвели до тривалого розладу здоров'я більше як 21 день, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України.

-2-

В ухвалі суду зазначено, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить дати його складання, а виклад фактичних обставин висунутого ОСОБА_4 обвинувачення не є тотожним формулюванню обвинувачення, а відтак таке є неконтрактним і таким, що порушує право на захист обвинуваченого. Також, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 містить істотні суперечності щодо знаряддя злочину, а відтак і способу вчинення такого, як і інших відомостей, що підлягають доказуванню згідно ст. 91 КПК України. Крім того, за даними реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається проведення ряду процесуальних дій у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 ще до вчинення злочину, в якому він обвинувачується, а зі змісту обвинувального акту вбачається повідомлення ОСОБА_4 двох підозр у вчиненні злочину, які датовані різними датами. Зазначені порушення, допущені при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_4, на думку суду, не дають можливості призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду даного кримінального провадження в суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд вийшов за межі повноважень, передбачених ст.314 КПК України, дав оцінку обставинам, які мають з'ясовуватись в процесі судового розгляду та безпідставно повернув обвинувальний акт, який складений у відповідності з вимогами ст. 291 КПК України. На його думку, твердження суду про неконкретизованість обвинувачення стосовно ОСОБА_4 безпідставне, оскільки в обвинувальному акті наведені дані про час, місце, спосіб та мотив кримінального правопорушення, в тому числі про предмет, яким наносилися удари потерпілому, а також кількість нанесених ударів. Крім того, відсутність у обвинувальному акті щодо ОСОБА_4 дати його складання не є його суттєвим недоліком, оскільки у ньому зазначена дата його затвердження, що не перешкоджає розгляду обвинувального акту та не порушує права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд. Також, звертає увагу на те, що зазначені в ухвалі суду дати проведення ряду процесуальних дій у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 ще до вчинення злочину, в якому обвинувачується останній, являються звичайною опискою і можуть бути усунуті під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_4 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а подану прокурором апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що зазначені в ухвалі суду першої інстанції недоліки складеного щодо нього обвинувального акту, порушують його право на захист та право на справедливий суд, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до процесуальних обов'язків, зазначених у ч.2 ст.9 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних та неупереджених процесуальних рішень.

-3-

Згідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення це - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

За ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Вимоги до обвинувального акту встановлені статтею 291 КПК України.

Відповідно до вимог вказаної статті, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Так, як правильно зазначено в ухвалі суду першої інстанції, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не відповідають формулюванню обвинувачення, а викладене формулювання обвинувачення ОСОБА_4 є неконкретним, оскільки не містить зазначення обставин способу вчинення злочину, які прокурор вважає встановленими, у зв'язку з чим, твердження суду в цій частині колегія суддів вважає обґрунтованими.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Цим вимогам обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 не відповідає.

Неконкретність обвинувачення безпосередньо стосується і права обвинуваченого на справедливий судовий розгляд та порушує його право на захист. Зазначене є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору та спростовує доводи апеляційної скарги прокурора .

Слушними, на думку колегії суддів, є і висновки суду про необхідність зазначення в обвинувальному акті дати його складання, відповідно до вимог п.9 ч.2 ст.291 КК України.

-4-

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на чисельні помилки в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також недотримання вимог ст. 278 КПК України під час вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру. Хоча вказані обставини, не є такими, що тягнуть за собою беззаперечне повернення обвинувального акта, проте при поверненні обвинувального акта прокурору, ці недоліки підлягають усуненню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що вказані недоліки обвинувального акту, унеможливлюють його призначення до судового розгляду, а тому висновки суду про повернення його прокурору, апеляційний суд вважає законними та обґрунтованими.

Інші доводи, які прокурор навів в апеляційній скарзі, є такими, що не дають підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, у зв'язку з чим апеляційним судом відхиляються.

Апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги не виявив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування судового рішення й призначення нового розгляду в суді першої інстанції, ухвала суду є законною та обґрунтованою, а апеляційна скарга безпідставною й такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу начальника Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури Гецко В.Ю. - залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.03.2018 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №120170701000009124 щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: