Постанова № 75141903, 02.07.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/6152/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 липня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Кондора Р.Ю., Мацунича М.В.

при секретарі : Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2018 року, постановлену суддею Довжанин М.М., у справі заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 23742,79 грн. за спожитий природний газ та 800 грн. сплаченого судового збору.

10.11.2017 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області видано судовий наказ за вищезазначною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут». Стягнуто із ОСОБА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 23742 (двадцять три тисячі сімсот сорок дві) гривні 79 копійок, а також 800 (вісімсот) грн. сплаченого судового збору.

15.02.2018 року боржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування судового наказу, дану заяву мотивував тим, що він не укладав ніякого письмового договору про надання послуг, та заперечив обставини, викладені в заяві про видачу судового наказу.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2018 року судовий наказ від 10 листопада 2017 року № 303/6152/17, 2н/303/288/17, виданий Мукачівським міськрайонним судом за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу – скасовано.

23.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідно до ст.270 ЦПК України, оскільки судом не було вирішено питання про судові витрати, зокрема ОСОБА_1 просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на його користь 88,10 грн., в якості відшкодування судового збору сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 26.02.2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу відмовлено.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 26.04.2018 року виправлено допущену описку в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.02.2018 року, зазначено, що вважати вірним в першому абзаці резолютивної частини «в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу відмовити».

Заперечуючи ухвалу суду від 26.02.2018 року, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на його користь 88,10 грн., в якості відшкодування судового збору та вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального законодавства. Зокрема, вказує на те, що боржник у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення просив вирішити питання про судові витрати, відповідно до положень с.141 ЦПК України. Однак, замість ухвалення додаткового рішення в порядку ст.270 ЦПК України, суд першої інстанції помилково застосував Закон України «Про судовий збір» та прийшов до висновку, що законодавством не передбачено повернення судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Встановлено, що 10.11.2017року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» видано судовий наказ, яким стягнуто із ОСОБА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 23742 (двадцять три тисячі сімсот сорок дві) гривні 79 копійок, а також 800 (вісімсот) грн. сплаченого судового збору.

15.02.2018 року боржник ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування судового наказу, сплативши за неї судовий збір у розмірі 88,10 грн. (а.с.38-39)

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2018 року вище вказаний судовий наказ скасовано.

23.02.2018 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» сплачений ним судовий збір.

Відмовляючи в задоволенні поданої заяви, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про судовий збір» не передбачено повернення судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

З такими висновками не погоджується апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції дане питання вирішеного з порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч.1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 п.2 ст. 170 ЦПК України, п.п.4-2 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Боржником ОСОБА_1 за подачу заяви про скасування судового наказу сплачений судовий збір в розмірі 88,10 грн., що стверджено відповідною квитанцією. Його заява ухвалою суду від 16.02.2018 року задоволена, судовий наказ скасовано.

Таким чином, судом задоволено вимоги боржника, а тому судом, згідно з ч.5 п.2 ст.265 ЦПК України, повинно бути вирішено питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини справи та вимоги закону, помилково застосував положення Закону «Про судовий збір» щодо повернення судового збору, сплутав поняття повернення судового збору та розподілу судових витрат, та вийшов за межі заявлених вимог, оскільки боржник у поданій заяві не просив повернути йому судовий збір, а просив ухвалити додаткове судове рішення через не вирішення судом питання про понесені судові витрати.

Апеляційний суд не вправі вирішити дане питання, оскільки, відповідно до ст.270 ЦПК України, ухвалити додаткове рішення може лише суд, що ухвалив рішення.

З врахуванням наведеного, оскаржувана ухвала, відповідно до п.4 ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням даного питання для розгляду судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.374,379,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2018 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 06 липня 2018 року.

Головуючий:

Судді: