Рішення № 75140592, 04.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2585/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області про визнання протиправними та скасування рішення, поновлення та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення №127 від 12.04.2018р., поновлення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. "д" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 23.11.2017р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.11.2017 р. ОСОБА_1, подано заяву про призначення пенсії відповідно до п. "д" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області та рішенням Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 09 січня 2018 року позивачеві призначено пенсію відповідно до п. "д" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Однак, в подальшому рішенням Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області № 127 від 12 квітня 2018 року було скасовано рішення від 09 січня 2018 року про призначення пенсії відповідно до ст.55 п. «д» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Позивач пояснив, що 20.11.2017р. між ним та ГУ ДФС в Одеській області укладено типовий договір 01715029100019 про одноразову сплату у системі загальнооб'язкового державного пенсійного страхування та на виконання вказаного договору 23.11.2017р. позивачем сплачено єдиний внесок за попередній період з 01.01.2006р. по 31.10.2006р. у розмірі 7040,00 грн. У зв'язку з викладеним, на думку позивача, період з 01.01.2006 р. по 31.10.2006р. повинен був зарахований до загального страхового стажу. Водночас, на думку позивача, відповідач змінюючи своє попереднє рішення шляхом припинення пенсії не вказав, яка з обставин, визначених ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стала підставою для припинення виплати пенсії.

26.06.2018р. до суду від Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 23.11.2017р. звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «д» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Згідно документів, наданих позивачем, загальний страховий стаж позивача на день набрання чинності Закону № 2148-УІІ складав 25 років 8 місяців 24 дні, з них 20 років 4 місяці 12 днів по вислузі років. У листопаді 2017 р. позивачем після набрання чинності Закону № 2148-УІІ укладено типовий договір про одноразову сплату, після чого загальний стаж позивача склав 26 років 6 місяців та 25 днів. У зв'язку з викладеним періоди роботи з 01.01.2006 р. по 31.10.2006 р. не було зараховано до загального

страхового стажу для призначення пенсії за вислугу років, оскільки договір про одноразову сплату у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування був укладений після набрання чинності Закону № 2148-УІІ. Відтак, на думку відповідача, право на призначення пенсії відповідно п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 р. XV ЗУ ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мають чоловіки, які звернулися за призначенням пенсії з 01.04.2017 р. по 31.10.2017р., а оскільки позивач звернувся до управління 23.11.2017 року, рішенням № 127 від 12.04.2018р. управлінням відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років та повідомлено, що позивач набуде право на призначення пенсії у 63 роки.

Ухвалою суду від 04.06.2018р. відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

23.11.2017р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, 09.01.2018р. Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №127 від 12.04.2018р. скасовано рішення від 09.01.2018р. про призначення пенсії відповідно до п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1.(а.с.19).

Позивач не погоджуючись із рішенням Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №127 від 12.04.2018р. звернувся до суду із позовними вимогами про його скасування.

Згідно з п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р.

N 1788-XII(в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) право на пенсію за вислугу років мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Згідно з абзацем 9, 10 підпункту 27 пункту 19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. N2148-VIII розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено п.2.1, яким зазначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зазначений Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. N2148-VIII набрав законної сили 10.11.2017р.

Проте, згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» абзаци першого - двадцять п'ятого підпункту 27 пункту 19 набирають чинності з 1 січня 2018 року.

Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що 20.11.2017р. між ОСОБА_1 та ГУ ДФС в Одеській області укладено типовий договір №О1715029100019, згідно до п.п. 3.2, 3.3 якого ОСОБА_1 сплачує єдиний внесок згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за попередній період з 01.01.2006р. по 31.10.2006р., що становить 7040,00грн.(а.с.20-22).

Згідно квитанції №25 від 23.11.2017р. ОСОБА_1 сплачено за реквізитами зазначеними у відповідному договорі єдиний внесок у розмірі 7040,00грн.(а.с.23)

Як встановлено судом під час з'ясування офіційних обставин справи та зазначено відповідачем у відзиві на адміністративний позов, загальний страховий стаж позивача після укладення типового договору про одноразову сплату №О1715029100019 від 20.11.2017р. та сплати єдиного внеску склав 26 років 6 місяців та 25 днів.

Частиною 1 ст.58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, станом на момент звернення ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою від 23.11.2018р. про призначення пенсії за вислугою років згідно п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. N 1788-XII, позивач мав відповідний та зазначений у вказаному п. «д» стаж, а саме 26 років та 6 місяців.

Враховуючи викладене та те, що позивач 23.11.2017р. звернувся до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за вислугою років згідно п. «д» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. N 1788-XII, суд вважає безпідставним відмову Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області у призначенні пенсії за вислугою років на підставі пункту 2.1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинність 01.01.2018р., тобто після укладення типового договору №О1715029100019 від 20.11.2017р. та звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 23.11.2018р.

Разом з тим, суд зазначає, що ухвалою суду від 04.06.2018р. витребувано у Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1.

На виконання ухвали суду від 04.06.2018р. Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області надано вибірково копії пенсійної справи, зокрема, не було надано рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, яке прийнято 09.01.2018р.

Так, як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 та оскаржуваного рішення управління №127 від 12.04.2018р., Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Одеської області вже приймалось рішення від 09.01.2018р. стосовно призначення пенсії ОСОБА_3 про призначення пенсії відповідно до ст.55 п. «д» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, оскаржуваним рішенням №127 від 12.04.2018р. скасовано рішення від 09.01.2018р. про призначення пенсії відповідно до ст.55 п. «д» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, 5) в інших випадках, передбачених законом.

Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, приймаючи рішення №127 від 12.04.2018р., яким скасовано рішення від 09.01.2018р. про призначення пенсії відповідно до ст.55 п. «д» Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років, не зазначив підстави припинення виплати пенсії нарахованої згідно рішення від 09.01.2018р.,перелік яких визначений ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, суд враховує, що п.5 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є відсилочною нормою та у разі посилання на нього має бути також зазначена норма іншого закону, яка передбачає інші підстави для припинення виплати пенсії.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасуваня рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №127 від 12.04.2018р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує, що дискреційні повноваження є повноваженнями суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Разом із цим у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення кокретних дій та не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №127 від 12.04.2018р. підлягає визнанню протиправним та скасування, а також, у зв'язку із цим є підстави для зобов'язання відповідача поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п."д" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 23.11.2017р.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з квитанції №62 від 24.05.2018р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 704,80 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплаченого судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області №127 від 12.04.2018р. про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області поновити виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з п."д" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 23.11.2017р.

Стягнути з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, м.Ізмаїл, вул. Кишинівська,46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у сумі 704,80грн.(сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.