Рішення № 75140236, 04.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.13

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1289/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Лященка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ш" № 0007391207 та № 0007401207 від 22.02.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі-позивач, ПАТ «Луганськгаз») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень форми "Ш" № 0007391207 та № 0007401207 від 22.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 лютого 2018 року позивачем отримано податкові повідомлення-рішення форми "Ш" № 0007391207 та № 0007401207 від 22.02.2018, яке видане ГУ ДФС у Луганській області, які були складені на підставі Акту від 07.02.2018 р. № 308/12-32-12-07/05451150, згідно якого було встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та/або комунальної власності з юридичних осіб протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287, п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за 2014-2016 роки та на підставі статті 126 Податкового кодексу України зобов'язано ПАТ "Луганськгаз" сплатити наступні штрафи:

-відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.02.2018 р. № 0007391207 форма "Ш", за затримку на 27, 26, 23, 20, 18, 17 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 2289 грн. 00 коп. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 228 грн. 90 коп;

-відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.02.2018 р. № 0007401207 форма "ПІ", за затримку на 348, 318, 288, 257, 227, 196 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 5653 грн. 50 коп. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1130 грн. 70 коп.

Всього, за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями зобов'язано ПАТ «Луганськгаз» сплатити штрафи на суму 1359,60 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргами на податкові повідомлення - рішення. Відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 26.03.2018 № 10690/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без розгляду.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, оскільки прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

На підставі викладеного позивач просив суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ш" винесені ГУ ДФС у Луганській області № 0007391207 та № 0007401207 від 22.02.2018.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, про що подав відзив на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи (арк. спр. 50-52).

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

-ухвалою суду від 10.05.2018 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 30);

-ухвалою суду від 22.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження (арк.спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» зареєстровано у якості юридичної особи 11.05.1994, 26.01.2005, №13821200000002601 Сєвєродонецькою міською радою, код ЄДРПОУ 05451150, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Гагаріна, буд.87 (а.с.9-11,12-14).

12.11.2005 між Старобільською міською радою, як орендодавцем та ВАТ «Луганськгаз», як орендарем було укладено договір оренди землі б/н, який було зареєстровано у Старобільському районному відділенні державної реєстрації ДП «Луганський регіональний центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2005 за № 62 (арк.спр. 86-87).

Відповідно до умов договору оренди землі (далі - Договір від 12.11.2005) орендодавець на підставі рішення першої сесії четвертого скликання Старобільської міської ради від 02.09.2005 № 25-31, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Старобільськ, вул. Залізнична, 41.

При укладанні Договору від 12.11.2005 сторонами було досягнуто наступних істотних умов.

Так, відповідно до п.2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5310га.

Відповідно до п. 8 Договору від 12.11.2005, договір укладено на 50 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі в розмірі 1752,30 грн.

Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування бази Старобільського МРУЕГГ (п. 15 Договору від 12.11.2005). Відповідно до п. 16 Договору від 12.11.2005, цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості - підприємство іншої промисловості.

Відповідно до п.34 Договору від 12.11.2005, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

14.02.2014 ПАТ «Луганськгаз» подано до Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області звітну податкову декларацію з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік в сумі 11307,11 грн. (арк.спр. 53-55).

19.02.2016 ПАТ «Луганськгаз» подано до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області звітну податкову декларацію з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік в сумі 33726,47 грн. (арк.спр. 58-60).

На підставі п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з плати аза землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з питань дотримання граничних термінів сплати за 2014-2016 роки, результати якої оформлені Актом від 07.02.2018 за № 308/12-32-12-07/05451150 (далі - Акт від 07.02.2018) (арк.спр. 66-68).

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю за 2014-2016 роки, визначених в п.288.7 ст.288, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України. Вказаний факт підтверджується зворотнім боком облікової картки (арк. спр. 61-64, 92-93).

На підставі Акту від 07.02.2018 відповідачем були винесені податкові повідомлення рішення форми "Ш", а саме:

-від 22.02.2018 № 0007391207, яким встановлено порушення п.288.7 ст.288, ст.287 ПК України за затримку на 27,26,23,20,18,17 календарних днів сплати 2289,00 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 228,90 грн. (а.с.15);

-від 22.02.2018 № 0007401207, яким встановлено порушення п.288.7 ст.288, ст.287 ПК України за затримку на 348,318,288,257,227,196 календарних днів сплати 5653,50 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1130,70 грн. (а.с.16).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України (а.с.20-21,22-23).

30.03.2018 року позивачем отримано Рішення ДФС від 26.03.2018 року № 10690/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарг (а.с.24).

Відповідно до вказаного рішення, ДФС залишено без розгляду скарги ПАТ «Луганськгаз» від 07.03.2018 за № 01-02-38/508 та від 07.03.2018 за № 01-02-38/510.

Судом також встановлено, що обставиною, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є те, що на час виникнення спірних правовідносин, ст.6 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" діяла в редакції згідно з якою було встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань ПК України передбачена відповідальність для платника податків у вигляді нарахування штрафу (стаття 126) та пені (стаття 129).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних повідомлень - рішень, суд враховує наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з ч.3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж ПК України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" під номером 17 зазначений Старобільський район, зокрема, м. Старобільськ (Старобільська міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі «Луганська область» під номером 17 зазначений Старобільський район, зокрема м. Старобільськ (Старобільська міська рада).

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

-розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»;

-розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Таким чином, Старобільський район, зокрема м. Старобільськ (Старобільська міська рада) є населеним пунктом, на території якого здійснювалась антитерористична операція, а відтак, позивач користується правом, встановленим статтею 6 Закону № 1669, щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

За приписами ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем 02.10.2014 отримано Сертифікат №749 про форс-мажорні обставини щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (арк.спр. 19).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до ст.6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тексти статей 6 і 7 викладено в такій редакції:

"Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";

"Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону".

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції від 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» Старобільский район, зокрема, м. Старобільськ (Старобільська міська рада) не зазначено.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Зазначена підстава відносно позивача була встановлена судом при розгляді даної справи, тому наявним є висновок про те, що в силу Закону №1669 Позивача протягом часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 було звільнено від сплати орендної плати за землю в Старобільському районі, зокрема м. Старобільськ (Старобільська міська рада).

З облікової картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб, наданої до матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Луганськгаз2, не дивлячись на те, що в силу Закону №1669 звільнено від сплати за користування земельними ділянками, було сплачено грошові зобов'язання, однак з затримкою (а.с.61-63,64).

Враховуючи те, що вимоги Закону №1669 звільняють суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тому суд дійшов до висновку про те, що до таких суб'єктів господарювання взагалі неможливо застосовувати в подальшому штрафні фінансові санкції, що передбачені статтею 126 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є саме Закон №1669, у зв'язку з чим є безпідставним посилання відповідача на те, що позивач для підтвердження цього права повинен був подати відповідні уточнюючі податкові декларації з плати за землю за період 2014,2016 років до податкового органу. Такої вимоги Закон №1669 не містить.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржені повідомлення-рішення форми "Ш" від 22.02.2018 № 0007391207 та № 0007401207 щодо застосування штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10 % та 20 % є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, наявними є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 07.05.2018 № 9186 позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн. (арк. спр.3).

Зважаючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. до Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень форми "Ш" № 0007391207 та № 0007401207 від 22.02.2018 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 22.02.2018 за формою "Ш", складені на підставі Акту від 07.02.2018 №308/12-32-12-07/05451150, відносно Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»: № 0007391207 та № 0007401207.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (код ЄДРОПОУ: 05451150) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 06 липня 2018 року.

Суддя Є.О. Кисельова