Ухвала суду № 75140115, 04.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/374/2018(м)

242/1449/18

Головуючий у 1 інстанції Владимирська І.М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Свіягіної І.М., Демяносова О.В.

при секретарі Болдовській К.В.

за участю: прокурора Толчек Г.О.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017050000000532 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було повернуто прокурору для дооформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017050000000532 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було повернуто прокурору для дооформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України.

На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження, та у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що причини з яких був повернутий обвинувальний акт, а саме, незалучення до кримінального провадження як потерпілого ОСОБА_6 необґрунтовані, оскільки останній не міг бути ані потерпілим ані свідком злочину. Зазначає, що вирішувати питання, щодо визначення діяння як складу кримінального правопорушення суд може лише на стадії ухвалення вироку, тому будь-які порушення вимог ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить. Просить ухвалу скасувати, обвинувальний акт повернути до суду першої інстанції на стадію судового розгляду.

Захисником ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_5, було подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 291 КПК України включає вичерпний перелік відомостей, які повинні міститься в обвинувальному акті і вони є обов’язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження прокурор виклав фактичні обставини кримінального правопорушення, які вважає встановленими, в обвинувальному акті належним чином.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції у якості порушення чинного кримінального процесуального законодавства вказано не зазначення відомостей про ОСОБА_6 як потерпілого та як свідка в обвинувальному акті. Проте, положення Закону, якими встановлено вимоги до обвинувального акту не зобов’язують орган досудового розслідування вносити до обвинувального акту відомості про осіб, яких не визнано потерпілими або свідками в даному провадженні.

Отже, висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України не ґрунтується на положеннях Закону.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції одним з порушень КПК вказав те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не містять відомостей з приводу того, що ОСОБА_6 відомо про готування відносно нього злочину,

Цей висновок також суперечить положенням Закону, оскільки ст. 291 КПК України не зобов’язує зазначати в обвинувальному акті про факти повідомлення тих чи інших осіб про вчинені злочини, або про злочини, що готуються.

Також суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що при формулюванні обвинувачення відносно ОСОБА_4 за ст.ст. 15 ч. 2, 121 ч. 2 КК України, яка не містить кваліфікуючої ознаки «вчинення злочину організованою групою», в порушення ст. 29 КК України не зазначено відповідної частини ст. 27 КК України щодо форми співучасті обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Тим самим, суд першої інстанції почав вирішувати питання про правильність формулювання обвинувачення при проведенні підготовчого судового засідання, тобто вийшов за межі своєї компетенції та почав розглядати кримінальне провадження по суті, що не передбачено чинним КПК України на даній стадії. Вирішувати питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, суд може лише на стадії ухвалення вироку, яка завершує розгляд провадження судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження всі відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КК України викладені у обвинувальному акті, тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для повернення обвинувального акту.

Тому ухвала Селидівського міського суду Донецької області від 14.06.2018 р. про повернення прокурору обвинувального акту у даному кримінальному провадженні, як такого, що не відповідає вимогам КПК України винесена незаконно та необґрунтовано, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Крім того, оскаржувана ухвала винесена судом першої інстанції в судовому засіданні, яке проведено з істотним порушенням норм діючого КПК України. Так, судом першої інстанції 11 травня 2018 р. в цьому кримінальному провадженні було проведено підготовче судове засідання і кримінальне провадження було призначено до судового розгляду на 17 травня 2018 р.

Проте, незважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції 14 червня 2018 р. вдруге проводить підготовче судове засідання, в якому була винесена оскаржувана ухвала.

Прокурором було заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі необхідно призначити новий розгляд у суді першої інстанції, беручи до уваги, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні низки злочинів, серед яких є й особливо тяжкі, колегія суддів вважає, що інший, більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і тому вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора, яке є обґрунтованим, та продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала суду про повернення обвинувального акту підлягає скасуванню як незаконна і необхідно призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 14 червня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017050000000532 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було повернуто прокурору для дооформлення у відповідності до положень ст. 291 КПК України - скасувати

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017050000000532 відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути до суду першої інстанції на стадію судового розгляду.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» до шестидесяти днів, тобто до 01 вересня 2018 року включно ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Судді:.