Постанова № 75140034, 05.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/57/18 Номер провадження 22-ц/775/875/2018

Єдиний унікальний номер 227/57/18

Номер провадження 22-ц/775/875/2018

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Хоменко Д.Є.

Доповідач Корчиста О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Дундар І.О., Тимченко О.О.

за участі секретаря Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу №227/57/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Іловайської міської Ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2018 року, ухвалене в приміщенні суду в м. Добропілля Донецької області,

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Іловайської міської Ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що 15 квітня 2017 року померла мати позивача – ОСОБА_2, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, проте за життя вона ним ніяк не розпорядилась. У 2017 році позивач звернулась до нотаріуса, яким було роз’яснено, що пропущено строк для прийняття спадщини, а тому ним відкладено відкриття спадкової справи. У встановлені строки ОСОБА_1 не мала можливості звернутись із заявою про отримання спадщини, оскільки її мати померла у місті Іловайськ міста Харцизька, яке визнано непідконтрольним Україні і на території якого тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, а документи, видані органами влади невизнаних республік, не мають юридичної сили. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року було встановлено факт смерті ОСОБА_2 та 18 жовтня 2017 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області позивачу було видано свідоцтво про смерть державного зразка. Ураховуючи викладене, просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті померлої 15 квітня 2017 року матері – ОСОБА_2, протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законно сили.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та ухвалите нове, яким задовольнити її позовні вимоги, оскільки рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального права. Судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не прийнято до уваги той факт, що позивач в установлений шестимісячний строк не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки проживає у м. Іловайську, де проводиться антитерористична операція, та на даний час місто тимчасово не підконтрольне державній владі, у зв’язку з чим вона не змогла вчасно зареєструвати смерть матері на території України, оскільки рішення про встановлення факту смерті ОСОБА_2 було ухвалено 17 жовтня 2017 року та 18 жовтня 2017 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області позивачу було видано свідоцтво про смерть державного зразка, що призвело до того, що позивач не встигла у встановлені строки звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду відповідачем не подано.

В судове засіданні апеляційного суду сторони не з’явились, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи. Від позивача надійшла заява з проханням розглянути справу без її участі, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2018 року скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Згідно ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_2Ф.(а.с.8)

04 вересня 1982 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на «Порошина», що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 04 вересня 1982 року, актовий запис №2475. (а.с.8)

12 серпня 1987 року вищевказаний шлюб було розірвано, ОСОБА_6 знову уклала шлюб та змінила прізвище на «Донцова», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 17 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харцизького міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №68 (а.с.9,10)

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною донькою ОСОБА_2.

Також судом встановлено, що 15 квітня 2017 року померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно наданої інформації приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області №1756/01-16 від 07 грудня 2017 року, на підставі поданої заяви ОСОБА_1І,, нотаріус відклав відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_7, яка померла 15 квітня 2017 року, з підстав спливу встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. (а.с.14)

Згідно відповіді приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області №117/01-16 від 30 січня 2018 року повідомлено, що після смерті ОСОБА_7, яка померла 15 квітня 2017 року, спадкова справа не заводилась. (а.с.21)

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких доказів на підтвердження звернення до нотаріуса та відмову нотаріуса прийняти заяву про прийняття спадщини, в тому числі, з підстав пропуску строку, позивачем до суду не надано та після смерті ОСОБА_7, яка померла 15 квітня 2017 року, спадкова справа не заводилась.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи виходячи з наступного.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, до прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається із матеріалів справи позивач постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6), тобто в населеному пункті, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до переліку таких населених пунктів затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р.

Мати позивача померла 15 квітня 2017 року, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи.

Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 отримала лише 18 жовтня 2017 року на підставі рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17 жовтня 2017 року про встановлення факту смерті ОСОБА_2

Отже, з наведеного вбачається. що позивач отримала свідоцтва про смерть ОСОБА_2 вже після спливу шестимісячного строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, тобто існували поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, формально пославшись на відсутність будь-яких доказів на підтвердження звернення до нотаріуса та відмову з боку нотаріуса прийняти заяву про прийняття спадщини, в тому числі з підстав пропуску строку та на те що, спадкова справа після смерті ОСОБА_7, яка померла 15 квітня 2017 року, не заводилась, залишив поза увагою, що такі підстави при вирішенні питання про надання додаткового строку для прийняття спадщини, суд не досліджуються, а дослідженню підлягаю дослідженню причини пропуску такого строку та їх поважність. Сама по собі відмова нотаріуса в розумінні норм матеріального закону, не є підставою для відмови у задоволенні зазначеного позову.

У порушення вимог ст. 263 ЦПК України суд не прийняв до уваги зазначені вимоги закону, доводи та заперечення сторін, належним чином не перевірив та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог саме з вказаних у рішенні підстав.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з викладеного суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи та порушив норми матеріального права.

За наведених підстав, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 березня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Іловайської міської Ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк у три місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після ОСОБА_2, померлої 15 квітня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий

Судді: