Постанова № 7513821, 30.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-19762/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                                                  Горюновій Л.С.

за участю

представника позивача Таранова Є.Г.,

представника відповідача           Клембета М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, арешт активів у вигляді зупинення операцій по банківським рахункам, надання дозволу про вилучення оригіналів документів,

встановив:

Позивач, Горлівська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, арешт активів у вигляді зупинення операцій по банківським рахункам, надання дозволу про вилучення оригіналів документів.

В обґрунтування позову посилається на неправомірність недопущення відповідачем посадових осіб державної податкової інспекції до планової виїзної перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, внаслідок чого є підстави для прийняття судом рішення про застосування арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Вітел” у вигляді зупинення операцій по перелічених банківських рахунках та надання дозволу відповідачу на вилучення оригіналів документів у відповідача.

Просить суд визнати дії посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» щодо не допуску фахівців Горлівської ОДПІ до планової перевірки додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, неправомірними; зобов’язати посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» допустити представників органів державної податкової служби України до проведення перевірок в межах повноважень податкових органів визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; за не допуск працівників Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції прийняти рішення про застосування арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» у вигляді зупинення операцій по банківським рахункам; надати дозвіл на вилучення оригіналів документів: наказ на встановлення ліміту залишку готівки в касі підприємства та по структурним підрозділам, розрахунок ліміту залишку готівки в касі підприємства, касова книга, книги обліку розрахункових операцій до реєстраторів розрахункових операцій, контрольні стрічки з реєстраторів розрахункових операцій, прибуткові накладні, накладні на товар, що реалізувався підприємством, журнали – ордери, договори з установами банків на розрахунково – касове обслуговування з додатками на установку платіжних терміналів, виписки банку по рахункам підприємствам.

Відповідач надав судові заперечення в яких посилається на те, що право на проведення планової перевірки у позивача виникає лише в разі направлення підприємству відповідного повідомлення, а в даному випадку таке повідомлення не направлялось, тому вважає, що у позивача не має права на проведення планової перевірки. Позивач також зазначає, що оскільки у податкового органу відсутнє право на перевірку, тому вважає безпідставним адміністративний арешт, та позовні вимоги щодо надання дозволу на вилучення у товариства оригіналів документів.

Просить суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за №25101446, перебуває на обліку у Горлівській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області.

Судом встановлено, що планом – графіком перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері по Горлівській ОДПІ на листопад 2009 року передбачено перевірку ТОВ «Вітел» (а.с. 10-14).

11 листопада 2009 року позивачем складені направлення №001288 та №001289 на проведення планової перевірки відповідача відповідно до плану – графіку на листопад 2009 року з 11 листопада 2009 року по 17 листопада 2009 року з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»(а.с. 15).

11 листопада 2009 року позивачем складений акт № 324/23-2 відмови від допуску до перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій(а.с. 16-17).

Також 16 листопада 2009 року позивачем складений акт № 327/23-2 відмови від допуску до перевірки з метою здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій (а.с. 18).

16 листопада 2009 року начальником Горлівської ОДПІ винесені рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку(а.с. 19-22) та про застосування адміністративного арешту активів платника податків(а.с. 23).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункта 4 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частина 2 даної статті передбачає, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Преамбулою Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Таким чином, для встановлення чи підлягають застосуванню норми Закону України «Про систему оподаткування» до спірних правовідносин, необхідно встановити предмет планової перевірки, до якої не були допущені відповідачем посадові особи позивача. Як вже зазначалося, предметом планової перевірки у даній справі було здійснення контролю позивачем за дотриманням вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Як було з’ясовано судом під час судового розгляду, зазначені Закони не відносяться до законів про оподаткування, внаслідок чого застосування норм Закону України «Про систему оподаткування» до спірних правовідносин не передбачається можливим.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Адміністративний арешт активів платника податків згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Як вже зазначалося судом, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, однак, як було встановлено, спірні правовідносини не стосуються дотримання позивачем вимог законів про оподаткування, так само як і питання можливості погашення податкового боргу, про що мова взагалі не йде.

Відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 15 цього Закону, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Стаття 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” зазначає тільки про проведення перевірок контролюючими органами в межах компетенції, визначеної законами.

Таким чином ані Закон України «Про держану податкову службу в України», ані Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ані Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не визначають порядок проведення планових чи позапланових перевірок суб’єктів господарювання з питання дотримання ними вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Крім цього, відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Стосовно надання судом дозволу на вилучення оригіналів документів суд зазначає, що вилучення оригіналів документів у платника податків є правом органів державної податкової служби у випадку наявності відповідних правових підстав, визначених діючим законодавством, і дане право не потребує наявності для його застосування відповідного судового рішення.

Стосовно права позивача на звернення до суду з адміністративним позовом як суб’єкта владних повноважень про зобов’язання платника податків допустити до проведення перевірки суд зазначає наступне.

Суб’єктом владних повноважень відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на сонові законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, пункт 4 частини 1 якої визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, судом встановлено, що норми Закону України «Про державну податкову службу в Україні» чи іншого діючого законодавства не містять у собі права органу державної податкової служби на звернення до суду із позовною заявою до платників податків про допущення до перевірки у випадку недопущення посадових осіб податкового органу до планової чи позапланової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

У задоволенні позову Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» про визнання дій неправомірними щодо не допуску фахівців Горлівської ОДПІ до планової перевірки додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону; зобов’язання посадових осіб ТОВ «Вітел» допустити представників органів державної податкової служби України до проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; арешт активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» у вигляді зупинення операцій по банківським рахунках, надання дозволу на вилучення оригіналів документів - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 30 грудня 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 04 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаєнко Ю.А.