Постанова № 75127583, 26.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/1143/17

Провадження № 22-ц/792/970/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання Задвірний В.І.,

з участю представника апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання припиненим зобов’язання за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2018 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

В березні 2017 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з цим позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», посилалася на те, що між нею та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір, за умовами якого позивач мала отримати кредит в розмірі 25000 доларів США, які зобов’язалась повернути на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. На виконання умов кредитного договору позивачу були відкриті позичковий та поточні рахунки, на яких мав відображатись обіг грошових коштів. Належними доказами підтверджується отримання позивачем 10000 доларів США, які вона повернула банку. Доказів отримання нею кредитних коштів від 7000 до 15 000 доларів США банк підтвердити не може, що на думку позивача свідчить про невиконання банком своїх договірних обов'язків кредитора. У зв'язку з невиконанням кредитором своїх зобов'язань та у відповідності до ст.ст. 610-611, 613,615 ЦК України у позичальника виникло право на односторонню відмову від зобов'язання та несплату відповідних процентів кредитору. В 2010 році банк в односторонньому порядку на порушення вимог ст. 1075 ЦК України припинив дію договірного позичкового рахунку і змінив без згоди та повідомлення позивача на новий позичковий рахунок, з такими діями банку вона не погоджується. Враховуючи, що банк не може підтвердити належними доказами надання кредиту в розмірі 25000 доларів США, грошові кошти в сумі 10000 доларів США, які були видані їй банком нею повернуті, вважає, що її зобов'язання є припиненим. Тому просила визнати незаконним договір банківського рахунку № 890/08-24 від 14.03.2008 року, визнати неналежно виконаним Генеральний договір про надання кредитних послуг № 890/102-ГД-20 від 14.03.2008 року з додатковими угодами до нього, визнати за позивачем право на односторонню відмову від зобов'язання за кредитним договором, визнати зобов'язання за кредитним договором припиненим.

Ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.12.2017 року прийнято відмову представника позивача від позову в частині визнання незаконним договору банківського рахунку №890/08-24 від 14.03.2008 року укладеного з ОСОБА_4, визнання неналежно виконаним Генерального договору про надання кредитних послуг № 890/102-ГД-20 від 14.03.2008 року з додатковими угодами до нього укладеного з ОСОБА_4, визнання за ОСОБА_4 права на односторонню відмову від зобов’язання за кредитним договором. Провадження в цій частині закрито.

Позивач остаточно просила визнати зобов’язання за кредитним договором № 890/102-ГД 20 припиненим.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 вважає рішення суду необґрунтованим, незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позов. На думку апелянта, суд допустив порушення процесуального закону, всупереч наявній ухвалі про закриття провадження у справі в частині вимог розглянув позовні вимоги в їх первісному обсязі. Судом першої інстанції не прийнято до уваги і не надано належної оцінки довідці банку від 12.06.2012 року № 114/2260 про те, що станом на 07.05.2012 року позивачкою вже було сплачено банку 8035,95 дол. США (59203,60 грн. згідно курсу НБУ) Оскільки дані цієї довідки та розрахунку позивача від 22.01.2018 року є майже однаковими, тому на думку апелянта твердження суду про недопустимість та неналежність доказів позивача є хибним. Також судом не взято до уваги виписки банку з позичкового на поточний рахунок ОСОБА_4 від 18.06.2012 року, 18.07.2016 року та 10.08.2016 року, що підтверджують факт неотримання жодних кредитних коштів позивачем. Суд не врахував, що ОСОБА_4 внаслідок часткової атрофії зору не бачить друкований текст, тому зі змістом вказаного договору не могла ознайомитись і всі документи підписувала за вказівкою працівника банку.

У відзиві представник відповідача зазначив, що факт отримання кредиту в сумі 18000 доларів США підтверджується заявами про видачу траншів 14.03.2008 року, 05.05.2008 року та 25.06.2008 року, а також виписками про рух коштів по рахунку. Апелянт не оспорює розмір та дату внесення нею платежів на погашення кредиту, наведених в розрахунку банку. За наявної заборгованості позивача за кредитним договором відсутні підстави визнати зобов’язання за цим договором припиненим.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у них мотивів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, будучи належно повідомленим про розгляд справи. Письмовою заявою просив розглянути справу без його участі.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 376 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Так встановлено, що 14.03.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладений генеральний договір про надання кредитних послуг.

Відповідно до п. 3 Генерального договору № 890/102-ГД-20 від 14.03.2008 року надання кредитних послуг здійснюється шляхом укладення додаткових угод, що є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.5 договору конкретні умови кредитної послуги, зокрема, валюта, сума, мета, строк, форма надання грошових коштів, розмір процентної ставки та спосіб виконання/погашення зобов'язань визначаються додатковими угодами.

Відповідно п. 2.3. Генерального договору № 890/102-ГД-20 кредитна послуга вважається наданою в момент перерахування суми траншу кредиту на відповідний поточний рахунок позичальника на підставі його письмової заяви.

Згідно п.п. 1.2 Додаткової угоди № 890/103-ВКЛ-7 до Генерального договору від 14.03.2008 року, кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до основних положень Генерального договору у формі відновлювальної кредитної лінії окремими частинами. Надання кредиту здійснюється в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 25000 дол. США зі сплатою 13,5% річних в доларах США та комісій, в розмірі та порядку, визначеного тарифами на послуги, що містяться в додатку № 1 до Генерального договору.

Кредит наданий на споживчі цілі шляхом перерахування кредитних коштів в і максимального ліміту заборгованості, що діє на дату видачі відповідного траншу з позичкового рахунку № 22020890228971 на поточний рахунок позичальника № 26028890228971. Надання кредиту здійснюється в межах максимального ліміту заборгованості з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 09.03.2009 року.

Строк виконання зобов'язань сторони погодили до 13.03.2023 року.

10.10.2008 року сторонами було укладено договір про внесення змін та доповнень до Додаткової угоди № 890/103-ВКЛ-7, яким передбачено нарахування та сплату комісії за послуги по наданню кредиту в розмірі визначеному Тарифами.

31.12.2009 року сторонами укладено договір про внесення змін до Додаткової угоди № 890/1 ОЗ-ВКЛ-7 за умовами якої позичальнику збільшений термін погашення заборгованості за кредитом, починаючи з грудня 2009 року до 05.03.2014 року шляхом внесення щомісячного платежу в сумі 342,24 дол. США.

14.03.2008 року сторони уклали договір банківського рахунку № 890/08-24 і згідно п. 1.1 договору банк відкрив ОСОБА_4 поточний рахунок № 26208890228971.

З зазначеного рахунку позивач через касу банку отримала грошові кошти 14.03.2008 року в сумі 10 000 доларів США, 05.05.2008 року - 5 000 доларів США, 25.06.2008 року - 3000 доларів США, що підтверджується листом-заявкою з підписом позичальника, меморіальними ордерами, розрахунком заборгованості та довідкою від 05.05.2017 року.

Суд першої інстанції правильно констатував, що заява на видачу готівки є первинним бухгалтерським документом, який фіксує факт здійснення бухгалтерської операції, а отже, належним та допустимим доказом факту видачі кредиту.

Відтак зазначеними доказами підтверджується отримання позивачем кредиту в сум 18000 доларів США.

Згідно з довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» №14/2260 станом на 07.05. 2012 року позивач сплатила за цим кредитним договором на погашення тіла кредиту – 2163,72 дол. США, на відсотки – 5653,58 дол. США.

Станом на 05.05.2017 року її заборгованість перед банком по Генеральному договору № 890/102-ГД-20 становить 40391,73 дол. США, що підтверджується розрахунком банку та випискою про рух коштів по рахунку.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках встановлених договором або законом.

За статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що за наявної заборгованості позивачки за кредитним договором підстави для визнання припиненим зобов’язання за цим договором у зв’язку з виконанням відсутні.

Доводи апеляційної скарги про неотримання жодних кредитних коштів суперечать первісній позиції апелянта про отримання частини кредиту і його повернення.

Розрахунки позивача не ґрунтуються на умовах договору, відтак суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв їх до уваги.

В свою чергу представник апелянта ствердив, що у власному розрахунку банк врахував усі платежі, сплачені позичальницею на погашення кредиту, що підтверджує правильність розрахунку заборгованості, складеного ПАТ «Укрсоцбанк».

Разом з тим, як вбачається зі змісту мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, суд першої інстанції також обговорював і приймав рішення за позовними вимогами про визнання незаконним договору банківського рахунку, визнання неналежно виконаним Генерального договору про надання кредитних послуг № 890/102-ГД-20 від 14.03.2008 року, визнання за ОСОБА_4 права на односторонню відмову від зобов’язання за кредитним договором, за якими ухвалою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 21.12.2017 року провадження в справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову.

Наведене є порушенням принципу диспозитивності цивільного процесу, передбаченого ст. 13 ЦПК України, а також статті 255 ЦПК України.

Ця обставина є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення про відмову у позові ОСОБА_4 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання припиненим зобов’язання за кредитним договором.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання припиненим зобов’язання за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 04 липня 2018 року.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуюча у першій інстанції: ОСОБА_5 Провадження № 22-ц/792/970/18

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 19