Постанова № 7512167, 11.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.01.10Справа №2а-9089/09/8/0170 (18:25 год.) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Маляр К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Таврида"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - Кириленко Олена Сергіївна, довіреність № 4 від 04.01.10, ;

від відповідача - Тарасенко Ольга Василівна, довіреність № 87/10-0 від 23.07.08, ;

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання противоправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 20.05.09 р. № 0009462303 у сумі 10684 грн. в частині штрафних санкцій у сумі 10514 грн.

Ухвалами суду від 03.08.09 р. було відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив суд визнати противоправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 20.05.09 р. № 0009462303 в сумі 10514 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем при проведенні перевірки за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій кафе-бару, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 12, діяльність в якому здійснює позивач, проведено перевірку позивача та до нього не правомірно застосовано штрафні санкції за не надання представниками позивача накладних або товаротранспортних накладних на товар, який знаходиться на місці реалізації та відображений у витратних накладних від постачальників, де товар відображений на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку, які не були прийняті до уваги перевіряючими. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та вважає, що перевірка проведена з порушенням норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у звязку з чим рішення про застосування штрафних санкцій у сумі 10514 грн. повинно бути скасовано. Крім того позивач зазначив, що перевірка відповідачем була проведена у четверг, а саме з 17:00 год. до 21:35 год. Відповідно до наказу директора ТОВ «Авіакопманія «Таврида» № 3 від 12.01.08 р. «Про порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємстві» бухгалтера підприємства ОСОБА_1 призначено відповідальною за забезпечення контролю за видачею первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів із бухгалтерії підприємства, із архіву підприємства робітникам інших структурних підрозділів (а.с.78).

А під час проведення перевірки 07.05.09 р. бухгалтер підприємства ОСОБА_1 вже закінчив робочий день, відповідно до наказу директора ТОВ «Авіакопманія «Таврида» № 2 від 01.01.09 р. «Про розпорядок роботи бухгалтерії підприємства», відповідно до якого порядок роботи бухгалтерії підприємства з 01.01.09 р. наступний: понеділок пятниця з 08:00 год. до 17:00 год. (а.с.82).

Крім того позивач зазначає, що посадові особи ДПІ не мали права здійснювати безпосередню інвентаризацію товару позивача. Вони можуть лише вимагати її проведення від керівництва підприємства (силами інвентаризаційної комісії цього підприємства), а керівництво, у свою чергу, може відповісти відмовою на таку вимогу.

Не звертаючи уваги на ці обмеження перевіряючими була проведена інвентаризація товару, більш того про це не було повідомлено керівництво підприємства, що також є порушенням законодавства з боку посадових осіб відповідача.

Відповідач проти позову заперечував за мотивами, викладеними у письмових запереченнях (а.с.38).

Відповідач зазначив, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації і зберігання, у звязку з чим до позивача було застосовано штрафні санкції на підставі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 10514 грн., та п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення якого до позивача було застосовано штрафні санкції на підставі п.5 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 170 грн., що підтверджується рішенням про застосування штрафних санкцій від 20.05.09 р. №0009462303 та розрахунком штрафних санкцій (а.с.39, 40).

Представник позивача у судовому засіданні 11.01.10 р. наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання 11.01.10 р. заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Таврида" зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 04.10.1996 р. у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 435115 (а.с. 89).

Дозвіл ТОВ "Авіакомпанія "Таврида" на розміщення обєкту торгівлі бару за адресою: вул. Пушкіна, 12 м. Сімферополь,було видано рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 10.11.05 р. за № 4543 (а.с. 90).

Позивачем у барі, за адресою: вул. Пушкіна, 12 м. Сімферополь проводиться роздрібна торгівля алкогольними напоями на підставі ліцензії Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим від 01.12.08 р. серії АВ № 965310 (а.с.91).

07.05.09 р. на підставі направлень № 783/23-3 та № 784/23-3 від 05.05.09 р.,виданих ДПІ у м. Сімферополі (а.с.41), головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА в АРК Монічем О.П. та Тетерюком В.В. була проведена планова перевірка за дотриманням ТОВ "Авіакомпанія "Таврида" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку, наявності торгових патентів і ліцензій у кафе-барі, що розташований за адресою вул. Пушкіна, 12 м. Сімферополь, діяльність в якому здійснює позивач. Перевірка здійснювалась в присутності бармена кафе-бару, розташованого за адресою вул. Пушкіна, 12 м. Сімферополь ОСОБА_2

В ході перевірки посадовими особами ДПА в АРК було проведено інвентаризацію залишків товарів, та встановлено, що деякі товари не обліковані у встановленому порядку, перелік яких був відображений у акті перевірки у п. 2.2.14 «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» (а.с.43). У ході перевірки позивачем не представлені накладні або ТТН на товар, який знаходиться за місцем реалізації або зберігання. На момент перевірки в кафе-барі (за місцем реалізації або зберігання) знаходилось товару (відповідно до п.2.2.14 Акту перевірки) на загальну суму 5257,00 грн. Тим самим, в ході перевірки представниками податкового органу встановлено порушення п.12 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на 5257,00 грн., яке було відображено в акті перевірки № 001588 від 07.05.09 р. (а.с.42-43).

Відповідно до ст.21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того перевіряючими в ході перевірки було встановлено порушення позивачем п.10 ст.3 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не зберігання контрольної стрічки за період з 01.01.09 р. по 06.05.09 р.

Відповідно до п. 5 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну.

22.05.09 р. на підставі акту перевірки № 001588 від 07.05.09 р., ДПІ у м. Сімферополі було винесено рішення про застосування штрафних санкцій № 0009462303 на суму 10684 грн., згідно п.5 ст.17, ст.21 Закону України "Про застосування реєстратор розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг", копію якого було отримано представником позивача 25.05.09 р. (а.с.39).

Позивач не погодившись із застосуванням до нього штрафних санкцій на суму 10514,00 грн. рішенням ДПІ у м. Сімферополі № 0009462303 від 22.05.09 р. і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ у м. Сімферополі є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Що стосується правомірності повноважень посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявністю торгових патентів та ліцензій кафе-бару, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 12, діяльність в якому здійснює ТОВ "Авіакомпанія "Таврида", суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль, зокрема: за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку; наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгові патенти.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені у статті 11-1 Закону № 509.

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону № 509).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (ч.3 ст.11-1 Закону № 509).

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.11-1 Закону № 509).

Відповідно до частини 6 статті 11-1 Закону № 509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, встановлених цією статтею Закону.

У відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону №509 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Порядок складання плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання з метою забезпечення єдиного порядку щоквартального формування плану-графіку перевірок регулюється наказом ДПА України від 28.03.2008 № 201 "Про затвердження нової редакції Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання".

При цьому формування основи квартального плану-графіку проведення планових виїзних перевірок здійснюється на рівні ДПА України відповідно до розподілу платників податків за основними групами. Решта плану-графіка формується на районному рівні за допомогою автоматизованої системи відбору платників податків, яка проводить визначення першочерговості організації перевірок, після введення її в промислову експлуатацію.

Судом встановлено, що складання зазначених планів-графіків передбачено в органах державної податкової служби лише щодо проведення планових виїзних перевірок, які проводяться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

При цьому, планові та позапланові перевірки за Законом №265 мають свою класифікацію:

- планова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року (ч.2 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону, і проводяться на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду (ч.3 ст.16 Закону №265);

- планова стосовно осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265);

- позапланова щодо осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій (ч.4 ст.16 Закону №265).

Втім згідно ч.4 ст.16 Закону №265, планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Приймаючи до уваги бланкетний характер вказаної норми, суд прийшов до висновку про те, що єдиним нормативним актом, який встановлює види, підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних та невиїзних перевірок регулює Закон України "Про державну податкову службу в Україні".

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509).

Відповідачем в направленнях на перевірку від 05.05.09 р. № 783/23-3 та №784/23-3 строком дії з 05.05.09 по 15.05.09 зазначений вид перевірки - планова (а.с. 41).

За характером перевірки, яку провели посадові особи ДПА в АРК, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, яку провели посадові особи ДПА в АРК, за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.

Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку оригіналу направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

В матеріалах справи наявні дві копії направлень на перевірку від 05.05.09 р. № 783/23-3 та №784/23-3, в яких міститься дата та підпис бармена ОСОБА_2, які свідчать про ознайомлення 07.05.09 р. бармена з направленнями на перевірку та про отримання копій направлень на перевірку від 05.05.09 р. № 783/23-3 та №784/23-3 (а.с.41).

Доказів видання та направлення позивачу наказу про проведення позапланової перевірки відповідачем не надано.

Суд, аналізуючи положення статті 11 Закону № 509 прийшов до висновків про те, що поняття “позапланова перевірка” та “позапланова виїзна перевірка” не тотожні, що відповідає нормам Закону №509, який розрізнює такі поняття і визначає поняття “позапланової виїзної перевірки” у частині 6 статті 11-1 Закону №509 та “позапланової перевірки” відповідно до частини 7 статті 11-1 Закону №509, яка визначена як перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Суд звертає увагу на те, що частина 7 статті 11-1 Закону №509 застосовує поняття саме “позапланової перевірки”, а не “позапланової виїзної перевірки”, що є цілком правильним, оскільки в ході позапланових виїзних перевірок перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати податків і зборів, в той час як при проведенні позапланових перевірок додержання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" перевіряється правильність готівкових розрахунків на місці їх проведення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 11-2 Закону №509 ненадання платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, тоді як позивач не скористався своїм правом не допуску працівників податкового органу до позапланової перевірки у звязку з ненаданням ними копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, що не може бути підставою неправомірності прийнятого за результатами перевірки рішення, однак це не впливає на суть прийнятого судом рішення про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій за не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

Що стосується правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій рішенням № 0009462303 від 20.05.09 р., суд зазначає наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999р.(із змінами та доповненнями) (далі Закон № 996).

Статтею 1 Закону № 996 визначено що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 996 сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону № 996 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3 ст.9).

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (ч.4 ст.9).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9).

У відповідності із пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі Закон України №265) суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 21 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що перевірка відповідачем була проведена у четвер з 17:00 год. до 21:35 год., а саме у неробочий час бухгалтера ТОВ «Авіакопманія «Таврида» ОСОБА_1, яка є відповідальною за забезпечення контролю за видачею первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерськіх звітів та балансів із бухгалтерії підприємства, із архіву підприємства робітникам інших структурних підрозділів. Отже під час проведення перевірки позивача, бармен, в присутності якого було проведено перевірку, не міг надати та не мав повноважень надавати посадовим особам ДПА в АРК на їх вимогу документів, повязаних з товарообігом, а саме накладні або ТТН на товар, який знаходиться за місцем реалізації або зберігання.

Судом встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ «Авіакопманія «Таврида» № 3 від 12.01.08 р. «Про порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємстві» бухгалтера підприємства ОСОБА_1 призначено відповідальною за забезпечення контролю за видачею первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерській обліків та балансів із бухгалтерії підприємства із архіву підприємства робітникам інших структурних підрозділів (а.с.78).

Під час проведення перевірки 07.05.09 р. бухгалтер підприємства ОСОБА_1 вже закінчив робочий день, відповідно до наказу директора ТОВ «Авіакопманія «Таврида» № 2 від 01.01.09 р. «Про розпорядок роботи бухгалтерії підприємства», відповідно до якого порядок роботи бухгалтерії підприємства з 01.01.09 р. наступний: з понеділка по пятницю з 08:00 год. до 17:00 год. (а.с.82), а перевірка проводилась у четвер з 17:00 год. по 21:30 год., тобто після закінчення робочого часу особи, відповідальної за видачу первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів із бухгалтерії підприємства, із архіву підприємства.

Крім того судом встановлено, що бухгалтер ТОВ «Авіакопманія «Таврида» не був присутній при проведенні перевірки посадовими особами ДПА в АРК, а отже не мав можливості надати на вимогу перевіряючих документів, повязаних з товарообігом. Суд зазначає, що окрім бухгалтера ТОВ «Авіакопманія «Таврида» ОСОБА_1 ніхто на даному підприємстві не мав повноважень надавати посадовим особам ДПА в АРК документів, повязаних з товарообігом позивача.

Враховуючи час проведення перевірки, суд прийшов до висновку про те, що директор ТОВ «Авіакопманія «Таврида» не мав можливості доручити будь-якій особі цього підприємства здійснити предявлення всіх необхідних для перевірки документів, окрім бухгалтера, або призначити наказом робочий день бухгалтера після 17:00 год.,а бармен перевіряємого кафе-бару не мав повноважень та взагалі можливості надати необхідні документи товарообігу посадовим особам ДПА в АРК.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 11-2 Закону № 509 проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків, отже суд вважає, що перевірка позивача повинна була здійснюватись у робочий час бухгалтерії позивача для того, щоб уповноважені посадові особи позивача могли надати посадовим особам ДПА в АРК для перевірки всі необхідні документи для перевірки.

Суд зазначає, що для вирішення спору по суті, необхідно визначити чи існували у позивача оригінали документів на товар, що підтверджують їх відображення в бухгалтерському обліку підприємства у сумі 5257,00 гривень, що знаходився в кафе-барі за адресою м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 12.

Позивачем у ході судового розгляду справи було надано суду:

-Розрахунки за господарськими операціями з 01.11.08 р. по 30.11.08 р.; з 01.10.08 р. по 31.10.08 р.; з 01.04.08 р. по 30.04.08 р.; з 01.01.08 р. по 31.01.08 р.; 01.12.07 р. по 31.12.0007 р. ; з 01.10.07 р. по 31.10.07 р. (а.с.67-72);

-довідку по залишкам товару станом на 07.05.09 р. (а.с. 66);

-накладну № 43560 від 09.10.07 р. (а.с.18);

-расходні накладні № 6022310 від 23.10.08 р., №612031207 від 04.12.07, № 618061207 від 06.12.07, № 98401С від 25.11.08 р., № 587030108 від 03.01.08 р., №61606118 від 06.11.08 р., № 01245 від 09.04.08, (а.с.19, 22, 24, 26, 28, 30, 31);

-товаро-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв від 23.10.08 р., 03.12.07 р., 06.12.07 р., 25.11.08 р., 03.01.08 р., (а.с.20, 23, 25, 27, 29);

-видаткові накладні № РНс-002613 від 01.11.08 р. (а.с.21);

-реєстри отриманих податкових накладних за період з 01.11.08 р. по 30.11.08 р.; з 01.10.08 р. по 30.10.08 р.; з 01.01.08 р. по 31.01.08 р.; з 01.04.08 р. по 30.01.08 р.; 01.12.07 р. по 31.12.0007 р. ; з 01.10.07 р. по 31.10.07 р. (а.с.54-65).

Суд зазначає, що вищезазначені документи підтверджують наявність належних документів про бухгалтерський облік товарних запасів та виключає вчинення позивачем порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг".

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції Рішенням про застосування штрафних санкцій № 0009462303 від 20.05.09 р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 10514,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним рішення про застосування штрафних санкцій № 0009462303 від 20.05.09 р. у сумі 10514,00 грн. до ТОВ «Авіакопманія «Таврида».

Крім того позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадові особи ДПА в АРК не мали права здійснювати безпосередню інвентаризацію товару позивача. Вони можуть лише вимагати її проведення від керівництва підприємства (силами інвентаризаційної комісії цього підприємства), а керівництво, у свою чергу, може відповісти відмовою на таку вимогу. Не звертаючи уваги на ці обмеження перевіряючими була проведена інвентаризація товару, більш того про це не було повідомлено керівництво підприємства, що також є порушенням законодавства з боку посадових осіб відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що посадовими особами ДПА в АРК при проведенні перевірки кафе-бару, розташованого за адресою : м. Сімферополь, вул.. Пушкінська, 12, у присутності бармена кафе-бару ОСОБА_2 було проведено зняття фактичних залишків товарів станом на 07.05.09 р., що підтверджується п.2.2.14 Акту перевірки № 001588 від 07.05.09 р. (а.с.42-43).

Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено таких повноважень органів ДПІ як зняття фактичних залишків товарів або проведення інвентаризації товару.

Перелік прав, якими законодавець наділяє органи державної податкової служби, передбачений ст.11 Закону № 509. Так п. 15 ч.1 ст. 11 Закону № 509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже органи ДПС наділені правом вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, але органи ДПС не наділені правом проводити самостійно інвентаризацію товарів, без повідомлення та отримання дозволу на це керівництва підприємства, що перевіряється, отже суд вважає такі дії посадових осіб ДПА в АРК протиправними та не законними.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності і законності винесення ДПІ у м. Сімферополі рішення про застосування штрафних санкцій № 0009462003 від 20.05.09 р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 10514,00 грн. відповідачем суду не надано.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

При таких обставинах суд вважає, що рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК про застосування до ТОВ «Авіакопманія «Таврида» штрафних санкцій № 0009462003 від 20.05.09 р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 10514,00 грн. слід визнати протиправним, що має наслідком його скасування в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 11.01.10 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 15.01.10 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК про застосування до ТОВ «Авіакопманія «Таврида» штрафних санкцій № 0009462003 від 20.05.09 р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 10514,00грн.

3.Стягнути на користь ТОВ «Авіакопманія «Таврида» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 12, ідентифікаційний код 24494171, р/р не відомі,) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.