Рішення № 75119813, 04.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2375/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Лялюка Є.Д.,

за участю секретаря судових засідань Остапчук М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до поліцейського Головного управління Національної поліції України у Львівській області рядового поліції Управління патрульної поліції м. Львова Рудько Надії Юріївни (АДРЕСА_2) про скасування постанови про адміністративне правопорушення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до поліцейського Головного управління Національної поліції України у Львівській області рядового поліції Управління патрульної поліції м. Львова Рудько Надії Юріївни, в якому просить скасувати постанову серії БР №494813 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП та визнати протиправними дії поліцейського Рудько Надії Юріївни; звільнити позивача від оплати за виклик евакуатора.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, 13 березня 2018 року поліцейським Рудько Надією Юріївною було винесено постанову серії БР №494813 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено попередження та штраф у розмірі 225,00 грн. Відповідно до змісту постанови, позивач здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 5.38 «Місце стоянки» з додатковою табличкою 7.17 «Інвалід» 33 роз. 3.3 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення ст. 125 КУпАП. Позивач зазначає, що згідно посвідчення серії НОМЕР_2 є інвалідом з дитинства 2 групи, відтак мав право здійснити зупинку на місці для інвалідів. Однак вказаний факт не було враховано патрульними та здійснено виклик евакуатора. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2018 року відкрито провадження у справі.

Позивач не з'явився у судове засідання, однак через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Зазначив, що позов підтримує, просить такий задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відзив на позовну заяву до суду від відповідача не надходив, будь-яких доказів, висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, в порядку ст. 162 КАС України, до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 4948135 від 13 березня 2018 р. 03 березня 2018 року об 18:35 на проспекті Свободи ОСОБА_2 здійснив зупинку у зоні дії дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою 7.17 «Інваліди» п.5, 33 розділ 3.3 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 125 КУпАП.

Статею 125 КупАП встановлена адміністративна відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128,частинами першою і другою статті 129,статтями 139і140цього Кодексу у виді попередження.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі -ПДР), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 8.1 ПДР України передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно Розділу 33 «Дорожні знаки» підрозділу 7 «Таблички до дорожніх знаків» ПДР, дорожній знак 7.17 є «Інваліди» та означає, що дія знака 5.38 «Місце для стоянки» поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Інвалід» відповідно до вимог цих Правил.

Відповідно до п 5.38 35 розділу 33 Правил дорожнього руху України «Місце для стоянки». Застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Знак з літерою «Р» та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою «Р» та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби.

Таким чином із вищезазначених положень виходить, що водії, які не є інвалідами не мають право зупиняти транспортні засоби чи стояти в зоні дії знаку з табличкою 7.17 «Інвалід».

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства 2 групи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач мав право здійснити зупинку у зоні дії дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою 7.17 «Інваліди», оскільки згідно посвідчення серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що згідно санкції ст. 125 КУпАП за вчинення даного правопорушення передбачено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Як вбачається змісту постанови до ОСОБА_2 застосоване адміністративне стягнення у виді попередження та накладено штраф у розмірі 255 гривень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення, зокрема: попередження; штраф.

Згідно ч.1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Таким чином, патрульним, в порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосовано до ОСОБА_2 два види стягнення за вчинення одного правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку, що необхідно скасувати постанову серії БР № 494813 від 13.03.2018 року про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_2 за ст.125 КУпАП.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій поліцейського Рудько Н.Ю. та звільнення позивача від оплати за виклик евакуатора, суд назначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Таким чином, суд не має правових підстав визнавати протиправними дій поліцейського Рудько Н.Ю. та звільняти позивача від оплати за виклик евакуатора.

Враховуючи вищевказані приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково, скасувати постанову серії БР № 494813 від 13.03.2018 року про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_2 за ст.125 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, стягнути з відповідача на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.7, 24, 26, 125, 252, 280 КУпАП,ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 229, 241-246, 255, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до поліцейського Головного управління Національної поліції України у Львівській області рядового поліції Управління патрульної поліції м. Львова Рудько Надії Юріївни (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи 41239834) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 494813 від 13 березня 2018 р., винесену відносно ОСОБА_2 за ст.125 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути в дохід держави за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (місце знаходження: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код юридичної особи 41239834) судовий збір в сумі 704,80 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лялюка Є.Д.