Рішення № 75114493, 03.07.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5834/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

за участю секретаря Теліціної О.О.,

позивача

представника позивача -

представника відповідача Зайцевої О.М.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського міського центру зайнятості про визнання дій протиправними, зобов*язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначила, що в період часу з 09 листопада 2015 року до 11 листопада 2016 року вона відповідно до укладеного строкового трудового договору перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 Після звільнення з роботи, Костянтинівським міським центром зайнятості 14 листопада 2016 року їй було надано статус безробітної особи, але допомогу по безробіттю відповідач не призначив, пославшись на відсутність відомостей про трудовий стаж в базі персоніфікації. Після внесення ФОП ОСОБА_3 відповідних відомостей до бази персоніфікації вдруге звернулась до відповідача з приводу виплати допомоги по безробіттю, але отримала відмову, обґрунтовану відповідачем тим, що ФОП ОСОБА_3 не сплачувала єдиний соціальний внесок на нараховану та сплачену на її користь заробітну плату; невідповідністю кількості робочих днів в листопаді 2015 року, зазначених в трудовій книжці та базі персоніфікації. Невідповідність щодо кількості робочих днів в листопаді 2015 року була виправлена. Посилаючись на те, що отримання матеріальної допомоги по безробіттю не може залежати від протиправності дій роботодавця по відрахуванню страхових внесків, які утримані із заробітної плати, позивач просить визнати дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо неврахування її трудового стажу в період з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року та неврахування її заробітної плати за вказаний період часу для обчислення допомоги по безробіттю незаконними; зобов'язати відповідача зробити перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням трудового стажу в період з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року у ФОП ОСОБА_3 та врахуванням заробітної плати за вказаний період часу для обчислення допомоги по безробіттю з 14 листопада 2016 року з виплатою недоотриманих сум з 14 листопада 2016 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в якій підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача Зайцева О.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, обґрунтовуючи свою позицію тим, що роботодавцем - ФОП ОСОБА_3 не був сплачений єдиний соціальний внесок із заробітної плати позивачки за період часу з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року, тому цей період роботи не був зарахований до страхового стажу та заробітна плата за вказаний період не була врахована при вирішенні питання про призначення допомоги по безробіттю. Не заперечувала, що листом від 10 листопада 2017 року № 03/4521 Костянтинівський міський центр зайнятості відмовив ОСОБА_2 в перерахунку допомоги по безробіттю. З'ясувавши позицію позивача та її представника, заслухавши пояснення представника відповідача Зайцевої О.М., дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_2 в період часу з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року працювала бухгалтером у ФОП ОСОБА_3, що підтверджується записами в трудовій книжці, яка містить уточнення щодо періоду роботи (а.с.116-117) та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_2 перебувала на обліку в Костянтинівському міському центрі зайнятості, що також не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до витягів із наказів про прийняті Костянтинівським міським центром зайнятості рішення по ОСОБА_2: згідно наказу від 14 листопада 2016 року № НТ 161114 ОСОБА_2 з 14 листопада 2016 року надано статус безробітної; відповідно до наказу від 21 листопада 2016 року № НТ 161121 позивачці відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю з 21 листопада 2016 року; згідно наказу від 22 листопада 2017 року № НТ 171122 з 22 листопада 2017 року припинено реєстрацію ОСОБА_2 як безробітної (а.с.37, 64).

ФОП ОСОБА_3 в період часу з листопада 2015 року по листопад 2016 року нараховувала заробітну плату ОСОБА_2, але не сплачувала єдиний соціальний внесок, що підтверджується витягом з Державного реєстру загальнообов*язкового державного соціального страхування (а.с.29-36).

Листом від 16 грудня 2016 року № 03/5774 відповідач по справі роз'яснив ОСОБА_2 умови виплати допомоги по безробіттю (а.с.66, 96-97).

Листом від 10 листопада 2017 року № 03/4521 Костянтинівський міський центр зайнятості відмовив ОСОБА_2 в перерахунку допомоги по безробіттю, посилаючись на відсутність даний про сплату роботодавцем - ФОП ОСОБА_3 єдиного соціального внеску (а.с.5,68, 93-94).

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця слачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Частиною 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Пунктом 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 передбачено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).

Відповідно до п.1) ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фіз ичних осіб - підприємців).

Пунктом 1) ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено обов*язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 6 ст.20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Таким чином, законодавством визначено обов'язок саме роботодавця сплачувати єдиний соціальний внесок.

При цьому, неперерахування роботодавцем сум єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю та неврахуванні певних періодів роботи до страхового стажу.

Частиною 3 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Пунктом 1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності , затвердженого Наказом міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613 передбачено, що допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено і це не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, що листом від 10 листопада 2017 року № 03/4521 Костянтинівський міський центр зайнятості відмовив ОСОБА_2 саме в перерахунку допомоги по безробіттю.

Зважаючи на наведене вище та враховуючи, що неперерахування роботодавцем сум єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю та неврахуванні певних періодів роботи до страхового стажу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 - дії відповідача щодо неврахування до страхового стажу періоду роботи позивачки з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року та заробітної плати за цей період для обчислення допомоги по безробіттю слід визнати неправомірним та зобов'язати Костянтинівський міський центр зайнятості здійснити ОСОБА_2 перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням трудового стажу в період часу з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року та заробітної плати за цей період з виплатою недоотриманих сум допомоги по безробіттю саме з восьмого дня після реєстрації - з 21 листопада 2016 року, а не з 14 листопада 2016 року, зважаючи на положення ч.3 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Витяги з наказів Костянтинівського центру зайнятості за період часу з 14 листопада 2014 року по 06 листопада 2015 року (а.с.38) та інформація про здійснені виплати (а.с.39) стосуються попереднього періоду перебування позивачки ОСОБА_2 на обліку в Костянтинівському міському центрі зайнятості і не стосуються предмету доказування по даній адміністративній справі, що розглядається судом.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати слід віднести на відповідача по справі.

На підставі ст.ст.21-23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 4, 6,20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом міністерства соціальної політики України від 15 червня 2015 року № 613, керуючись ст.ст.3,5,6,9,243,244,245,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_1) до Костянтинівського міського центру зайнятості (місцезнаходження 85110, Донецька область, м.Костянтинівка, пл.Перемоги, 8, ідентифікаційний код 23119554) про визнання дій протиправними, зобов*язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Костянтинівського міського центру зайнятості щодо неврахування ОСОБА_2 до страхового стажу періоду її роботи у ФОП ОСОБА_3 з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року та заробітної плати за цей період для обчислення допомоги по безробіттю.

Зобов*язати Костянтинівський міський центр зайнятості здійснити перерахунок допомоги по безробіттю ОСОБА_2 з урахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 09 листопада 2015 року по 11 листопада 2016 року у ФОП ОСОБА_3 та заробітної плати за цей період з виплатою недоотриманих сум допомоги по безробіттю з 21 листопада 2016 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Костянтинівського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 05 липня 2018 року.

Суддя