Ухвала суду № 75114389, 05.07.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/737/18 Провадження №11-кп/773/294/18 Головуючий у 1 інстанції:Восковська О. А. Категорія: ч.2 ст. 185 КК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Денісова В.П.,

суддів - Борсука П.П., Лівандовської-Кочури Т.В.,

за участю секретаря - Білоуса І.Л.,

прокурора - Супрунюк Т.А.,

захисника - адвоката Прадищука М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017030110000584 за апеляційною скаргою захисника Прадищука М.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2018 щодо ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

Даним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, українець, з середньою освітою, непрацюючий, одружений, раніше судимий:

- 11.11.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.296, ч.1 ст.152, ч.1 ст.129, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці; звільненого 17.08.2012 року згідно постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 09.08.2012 року на підставі с т.82 КК України з заміною не відбутого строку покарання 1 рік 2 місяці 6 днів на ви правні роботи з відрахуванням 20% заробітку;

- 29.04.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.185, ст.190 ч.2, ст.70 ч.1, ст.71 ч.1 КК України до покарання у виді виправних робіт строком 2 роки з відрахуванням 20% заробітку;

- 06.06.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.389, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; звільненого 03.12.2014 року відповідно до постанови Сихівського районного суду Львівської області від 25.11.2014 року з не відбутим строком покарання 6 місяців 11 днів;

-18.02.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 06.06.2013 року; звільненого 04.08.2016 року відповідно до постанови Маневицького районного суду Волинської області від 28.07.2016 року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково з не відбутим строком покарання 2 місяці 21 день, -

засуджений: за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому визначено обчислювати з 25.12.2017.

Зараховано в строк відбування покарання термін його попереднього ув'язнення з 25.12.2017 по день набрання вироком законної сили відповідно до ч.5 ст.72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Вироком вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 09.03.2017, близько 15 години, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, умисно, з метою викрадення чужого майна, скориставшись тим, що власниця майна в цей час відпочивала і за ним ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу повторно таємно викрав належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки NOMІ і1450 ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 1045 гривень, з зовнішнім захисним склом вартістю 180 гривень, з сім сім-карткою оператора мобільного зв'язку «лайфселл» НОМЕР_2 вартістю 60 гривень, сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3, вартістю 25 гривень, карткою пам'яті марки «мікро сд» об'ємом пам'яті 2 Гб, вартістю 40 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 1345 гривень.

Крім того, він же цього ж дня - 09.03.2017 - в період часу з 15.33.год. до 15.49.год., перебуваючи на подвір»ї багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1, отримавши для зберігання від ОСОБА_5 належний останній мобільний телефон марки «Prestigio 1280» ІМЕІ 1 - НОМЕР_4, ІМЕІ 2 - НОМЕР_5, вартістю 407 гривень 40 копійок, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна» НОМЕР_6, вартістю 60 гривень, на рахунку якої знаходились кошти в сумі 61 гривня, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_7, вартістю 25 гривень, карткою пам'яті «мікро сд» об'ємом пам'яті 8 Гб, вартістю 170 гривень, після того, як власник вище зазначеного майна відлучилась до помешкання, розташованого за вище вказаною адресою, ОСОБА_2, з корисливих мотивів, умисно, повторно таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_5, яке вище перераховане, чим завдав останній майнову шкоду на загальну суму 673 гривні 40 копійок.

У своїй апеляційній скарзі захисник Прадищук М.М., не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, просить вирок суду змінити, призначивши обвинуваченому більш м'яке покарання за ч.2 ст.185 КК України, оскільки призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Посилається на те, що ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочину. Потерпілі не наполягали на суворому покаранні обвинуваченому. ОСОБА_2 має постійне місце проживання, одружений. На даний час хворіє та потребує лікування.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, пояснення захисника Прадищука М.М. та обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримували апеляційну скаргу та просили пом'якшити покарання обвинуваченому, міркування прокурора, яка заперечувала доводи апеляційної скарги і просила вирок суду залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами і ніким не оскаржуються.

Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України з урахуванням тяжкості та кількості вчинених злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, особи обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, знову обвинувачується у вчиненні аналогічних злочинів, суспільно корисною працею не займається, збитки потерпілим не відшкодував. Крім того, в Луцькому міськрайонному суді перебуває на розгляді кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за ч.2 і ч.3 ст.186 КК України, а тому обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, враховано судом й інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, у тому числі і ті, на які посилається у своїй апеляційній скарзі захисник.

Зокрема, суд врахував наявність пом'якшуючих покарання ОСОБА_2 обставин - повне визнання своєї вини та щире каяття.

До обставин, які обтяжують його покарання, місцевий суд відніс вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для обвинуваченого перебувала у стані вагітності (по епізоду щодо потерпілої ОСОБА_4.).

Також місцевим судом враховано, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, потерпілі претензій до обвинуваченого не мають і не настоюють на призначенні суворого покарання.

Тому суд першої інстанції обрав ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Покарання, призначене судом ОСОБА_2, відповідає вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів і не є надто суворим.

Таким чином, підстав для зміни вироку з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу захисника Прадищука М.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2018 щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом, а засудженим ОСОБА_2 - в той же строк з моменту отримання ним копії даної ухвали.

Головуючий:

Судді: