Вирок № 75114183, 03.07.2018, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 158/1506/18

п/с 1-кп/164/95/2018

Категорія: 303009

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2018 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Невара О.В.,

з участю секретаря судового засідання Панасюк Ю.В.,

прокурора Гудкова М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Нестерука М.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030100000317 від 8 травня 2018 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_3, зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: 30 січня 2014 року апеляційним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; 26 березня 2018 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 місяці арешту, покарання не відбув, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого обрано ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 10 травня 2018 року на строк 60 днів до 5 липня 2018 року включно,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 263-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку травня 2018 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території колишнього стрільбища, що знаходиться поблизу с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області, куди прибув з метою пошуку металобрухту, в лісовому масиві знайшов одноствольну гладкоствольну мисливську рушницю „ІЖ К", зразка 1958 року, 16-го калібру. При цьому, маючи на меті в подальшому незаконно носити, зберігати та збути вказану рушницю, усвідомлюючи розміри зброї та неможливість перенесення такої без викриття сторонніми особами, не маючи передбачених законом дозволів на виготовлення, ремонт та переробку вогнепальної зброї, за допомогою пилки, яку приніс із собою, шляхом укорочування ствола та відпилювання приклада, здійснив переробку знайденої рушниці в обріз, що згідно висновку судової балістичної експертизи № 118 від 17 травня 2018 року являється вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці „ІЖ К", зразка 1958 року, 16-го калібру, шляхом укорочування ствола до залишкової довжини 408 мм та відпилювання приклада до шейки ложа, для проведення пострілів обріз придатний.

Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут знайденої та переробленої ним рушниці - обрізу, на початку травня 2018 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території колишнього стрільбища, що знаходиться поблизу с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області, переніс та заховав обріз на території вказаного колишнього стрільбища, де зберігав без передбаченого законом дозволу до 8 травня 2018 року.

В подальшому, 8 травня 2018 року, біля 20 год., ОСОБА_1 прибув на територію колишнього стрільбища, що знаходиться поблизу с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області, де з метою незаконного збуту переробленої ним рушниці в обріз, що згідно висновку судової балістичної експертизи № 118 від 17 травня 2018 року являється вогнепальною зброєю, за грошові кошти в сумі 500 гривень, здійснив збут вищевказаної вогнепальної зброї ОСОБА_3

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як вчинення незаконного поводження зі зброєю, а саме: зберігання, носіння та збутвогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, а також за ч. 1 ст. 263-1 КК України, як вчиненнянезаконної переробки вогнепальної зброї.

Під час досудового розслідування 18 червня 2018 року між прокурором Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Гудковим М.В., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12018030100000317, та підозрюваним ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 263-1 КК України. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 263-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_1: за 1 ст. 263 КК України - у виді 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263-1 КК України - у виді 3 (три) роки позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 263-1 КК України, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.

Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_1 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкціями ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 263-1 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Гудковим М.В. з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншоїі призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного, з обвинуваченогоОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з проведенням по кримінальному провадженню судових експертиз.

Речові докази: гільзу з позначенням „S-4", грошові кошти на суму 500 гривень, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області, слід конфіскувати в доход держави; флеш-карту пам?яті, ємкістю 16 GB, слід залишити в матеріалах кримінального провадження; обріз мисливської рушниці, який знаходиться на зберіганні у ВЛМТЗ ГУНП у Волинській області, слід знищити.

Керуючись ст.ст. 96-1, 96-2, 98, 100, 110, 124, 126, 314, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 червня 2018 року, укладену між прокурором Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області Гудковим Максимом Вадимовичем з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншоїв кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030100000317 від 8 травня 2018 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 263-1 КК України, призначивши покарання:

- за 1 ст. 263 КК України - 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263-1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим остаточно визначити до відбування 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2018 року - 1 (один) місяць позбавлення волі і остаточно визначити до відбування покарання у виді 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання - 8 травня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривень судових витрат за проведення судової балістичної експертизи, 1001 (одна тисяча одна) гривень судових витрат за проведення судової дактилоскопічної експертизи, а всього судові витрати на загальну суму 2145 (дві тисячі сто сорок п?ять) гривень.

Речові докази: гільзу з позначенням „S-4", грошові кошти на суму 500 (п?ятсот) гривень, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області, - конфіскувати в доход держави; флеш-карту пам?яті, ємкістю 16 GB, - залишити в матеріалах кримінального провадження; обріз мисливської рушниці, який знаходиться на зберіганні у ВЛМТЗ ГУНП у Волинській області, - знищити.

На вирок може бути подана з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар