Ухвала суду № 7510911, 07.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач), суддів:

при секретарі: Мірошниченка М.В., Юхименка О.В.,

Красота А.О., за участю:

представників позивача:

представника відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сущенко П.Г., Мякенький Ю.В.,

Слюсар С.А.,

Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» на постанову господарського суду Запорізької області

від 18.09.2008р. у справі № 9/363/08-АП-11/364/08-АП

(категорія статобліку 2.11.1) за позовом Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» до

про Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА :

Комунальне підприємство «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000102311/0 від 24.12.2007р., прийнятого Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області (далі по тексту відповідач).

Пізніше, позивачем були подані письмові уточнення до адміністративного позову, в якому останній просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000011601/0 від 14.01.2008р..

Постановою господарського суду Запорізької області від 18.09.2008р. у справі № 9/363/08-АП-11/364/08-АП в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із постановою суду, подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржену постанову скасувати.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що суд першої інстанції повно дослідив всі обставини справи і прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, і просили апеляційну скаргу задовольнити, постанову від 18.09.2008р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суть спору.

Уповноваженими фахівцями податкового органу було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 686/16-1/32400040 від 24.12.2007р. (а.с. 9-12).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п/п 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон №2181), а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011601 від 14.01.2008р., яким за затримку на 201-253 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 492745,2грн. відповідача зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 246372 грн. 60 коп. (а.с. 18).

Визнання нечинним зазначеного податкового повідомлення-рішення і стало предметом даного адміністративного позову.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив, встановивши правомірність прийнятого відповідачем рішення та застосування до позивача штрафу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п/п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених в цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені п/п 17.1.1, 17.1.6 цього пункту чи ні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем складено акт неявки посадових осіб позивача до органу державної податкової служби, для ознайомлення і підписання акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість (а.с. 35). Акт перевірки № 686/16-1/32400040 відповідачем був направлений 25.12.2007р. замовним листом на адресу позивача, і отриманий останнім 02.01.2008р. (а.с. 34).

Податкове повідомлення рішення №0000011601/0 відповідачу направлене 14.01.2008р., та отримано останнім 17.01.2008р. (а.с. 38).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку на підставі наявних у справі доказів, що перевірка та нарахування штрафних санкцій позивачу здійснені відповідно до вимог діючого законодавства.

Що стосується відповідальності платника податків за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання, в межах виконавчого провадження колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та сторонами не заперечується, 25.12.2006р. ДПІ у м. Енергодар подала адміністративний позов про стягнення з Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» податкового боргу.

Постановою господарського суду Запорізької області у справі № 13/8/07-АП від 05.04.2007р. позовні вимоги було задоволено, присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» податкового боргу в сумі 3535 287, 44 грн., в т.ч. податку на додану вартість.

Відповідачем отримано виконавчий лист від 29.05.2007р., за яким відкрито виконавче провадження.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п/п 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податковою боргу платника податків.

В п/п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного вище Закону визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з п/п 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 того ж закону, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей закон не регулює питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Інших виключень щодо особливостей погашення податкового боргу та нарахування штрафних санкцій відповідно до п/п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону не передбачено.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції та зазначає, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання застосовуються незалежно від способу погашення податкового боргу: за рахунок добровільної сплати податкового боргу підприємством або примусового стягнення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору, і ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 18.09.2008р. у справі № 9/363/08-АП-11/364/08-АП залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 13.01.2010р..

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Судді: М.В. Мірошниченко

О.В. Юхименко