Рішення № 75108951, 12.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/774/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Державного підприємства “Український авіаційний метеорологічний центр” (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, аеропорт; 08301, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт)

до Державного авіаційного підприємства “Україна” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2)

про стягнення 2437,12 грн. заборгованості та пені за послуги із здійснення метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден за договором № 3124 від 13.02.2017 р.

Без виклику учасників процесу

Обставини справи:

Державне підприємство «Український авіаційний метеорологічний центр» (далі – ДП «УАМЦ», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного авіаційного підприємства “Україна” (далі - ДАП “Україна”, відповідач) про стягнення 2437,12 грн. заборгованості та пені за послуги із здійснення метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден за договором № 3124 від 13.02.2017 р.

Водночас, позивачем у позовній заяві було заявлене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ціна позову у справі № 911/774/18 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; задоволено клопотання ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 911/774/18 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (без проведення судового засідання) за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

11.05.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача було подано відзив на позовну заяву № 01-22/1016 від 07.05.2018 р. (вх. № 9032 від 11.05.2018 р.), за змістом якого Державне авіаційне підприємство “Україна” визнає позовні вимоги ДП «УАМЦ» у повному обсязі та вказує на існування заборгованості перед позивачем за надані останнім послуги. Окрім того, відповідач не заперечує щодо розгляду справи № 911/774/18 у спрощеному провадженні.

Оскільки станом на 12.06.2018 р. відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні № 0103264320546 про вручення 27.04.2018 р. відповідачу ухвали господарського суду Київської області від 20.04.2018 р. про відкриття провадження у справі № 911/774/18, не заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення повного та своєчасного розрахунку з позивачем за надані послуги відповідно до договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 3124 від 13.02.2017 р., у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 2278,09 грн. основного боргу, 159,03 грн. пені, а також судовий збір.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2017 р. між Державним підприємством “Український авіаційний метеорологічний центр” (виконавець) та Державним авіаційним підприємством “Україна” (замовник) було укладено договір № 3124 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден (ПС), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов’язок з надання послуг з метеорологічного обслуговування, а саме: пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден - С) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни; пакету послуг для передпольотної метеорологічної підготовки в ДП «УАМЦ»; пакету послуг для передпольотної метеорологічної підготовки за допомогою автоматизованої системи передпольотної метеорологічної інформації «МетеоБрифінг» станційно через мережу Інтернет (метеорологічна інформація); іншої метеорологічної інформації (по запиту).

Згідно з п. 1.2 договору замовник своєчасно в необхідному обсязі приймає послуги з метеорологічного обслуговування та оплачує їх у відповідності з діючим законодавством та цим договором.

У відповідності до п. 2.2 договору замовник зобов’язаний своєчасно та регулярно підтверджувати отримання послуг з метеорологічного обслуговування у відповідності до пунктів 4.1 - 4.4 договору, у встановлені цим договором терміни, у відповідності до пунктів 3.1, 3.2 договору, здійснювати оплату послуг з метеорологічного обслуговування польотів ПС замовника, а також метеорологічної інформації, наданої виконавцем, ознайомлювати екіпажі ПС з умовами договору, змінами до нього, а також з інструкцією користувача автоматизованої системи передпольотної метеорологічної інформації «МетеоБрифінг».

Відповідно до п. 3.2 договору ДАП „Україна” після отримання платіжних документів та актів здачі-приймання наданих послуг, зобов’язане підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 робочих з днів з дати його отримання. У разі не підписання акта здачі-приймання наданих послуг у терміни, обумовлені цим договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту отримання акта здачі-приймання наданих послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник, після отримання рахунку-фактури, акта здачі-приймання наданих послуг, протягом 7 банківських (робочих) днів зобов’язаний перерахувати кошти виконавцю. У будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений ДАП „Україна” не пізніше 25 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок виконавця.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов розрахунку за метеорологічне обслуговування згідно з п. 3.2 договору ДАП „Україна” сплачує ДП „УАМЦ” пеню в розмірі 0,2% від несвоєчасно внесеної суми за кожен день прострочення.

За твердженням позивача, свої зобов’язання за договором протягом грудня місяця 2017 року ДП „УАМЦ” виконало у повному обсязі та надало відповідачу послуги з метеообслуговування екіпажів перевізників за заявками ДАП „Україна” за маршрутами польотів ПС.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору № 3124 від 13.02.2017 р. ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» у грудні 2017 р. надало ДАП „Україна” послуги з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на загальну суму 2278,09 грн., що підтверджується підписаним повноважними представниками сторін актом надання послуг № 886 від 31.12.2017 р. (копія долучена до матеріалів справи).

Проте, ДАП „Україна” не було оплачено надані виконавцем послуги, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед ДП „Український авіаційний метеорологічний центр” за укладеним договором становить 2278,09 грн.

Окрім того, між ДАП „Україна” та ДП „УАМЦ” було складено та підписано уповноваженими представниками сторін акт звіряння № 442 взаємних розрахунків за 4 квартал 2017 року, відповідно до якого станом на 31.12.2017 р. заборгованість замовника перед виконавцем становить 2278,09 грн. (копія долучена до матеріалів справи).

Як вбачається з копії супровідного листа, доданого до матеріалів справи, відповідні бухгалтерські документи за грудень місяць 2017 року були отримані ДАП „Україна” 09.01.2018 р., про що свідчить відмітка про отримання рахунків-фактур та актів про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден.

Оскільки відповідач станом на час подання позовної заяви не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання і не сплатив ДП „Український авіаційний метеорологічний центр” за грудень 2017 року заборгованість за надання метеорологічних послуг за договором № 3124 від 12.02.2017 р., ДП «УАМЦ» і звернулось з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як слідує з матеріалів справи, наявність основного боргу у розмірі 2278,09 грн. за договором № 3124 від 13.02.2017 р. про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден відповідачем, відповідно до відзиву № 01-22/1016 від 07.05.2018 р. (вх. № 9032 від 11.05.2018 р.), було визнано у повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 6 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Водночас, як передбачено ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 5 тієї ж статті встановлено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд зазначає, що заява Державного авіаційного підприємства “Україна” про визнання позову, викладена у поданому відзиві, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана керівником відповідача.

Таким чином, вимога ДП “Український авіаційний метеорологічний центр” щодо стягнення з ДАП “Україна” вартості наданих відповідачу послуг у розмірі 2278,09 грн. є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, визнаною відповідачем, і, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати за надані послуги, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача 159,03 грн. пені.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зазначеного вище п. 5.2 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування, згідно з п. 3.2, виконавець має право на стягнення пені в розмірі 0,2 % від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що розмір пені було визначено в сумі 159,03 грн., яка нарахована позивачем на суму заборгованості за період прострочення щодо акту надання послуг № 886 від 31.12.2017 р., який є арифметично вірним.

Як вбачається із відзиву № 01-22/1016 від 07.05.2018 р. (вх. № 9032 від 11.05.2018 р.), відповідач визнав позов у повному обсязі, у тому числі щодо нарахованої позивачем пені в загальному розмірі 159,03 грн.

Як зазначалось вище, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

З урахуванням викладеного, встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором № 3124 від 13.02.2017 р. про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден в частині здійснення відповідачем своєчасної оплати, та визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства «Український авіаційний метеорологічний центр» у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, то судовий збір у розмірі 1762,00 грн. покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 191, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства “Україна” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, код 25196197) на користь Державного підприємства “Український авіаційний метеорологічний центр” (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, аеропорт, код 23568810) 2278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 09 коп. основного боргу, 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 03 коп. пені, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене 03.07.2018 р.

Суддя В.М. Бабкіна