Рішення № 75108560, 20.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/14/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018 справа № 916/228/18

м. Запоріжжя

за позовом: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1)

до відповідача: публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Д)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_3)

про стягнення 57441,83 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Мамотенко О.П., довіреність № 96 від 03.07.2017

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

від третьої особи-4: не з'явився

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" про стягнення 52182,59 грн. заборгованості за договором оренди землі за період з січня 2017 по вересень 2017, 3128,60 грн. пені, 1726,70 грн. інфляційних втрат та 403,94 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2018 у справі № 916/228/18 позовну заяву і додані матеріали, на підставі ст.ст. 27, 31 ГПК України, передано на розгляд господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 02.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 18/14/18, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, підготовче засідання призначено на 29.03.2018; у судовому засіданні 29.03.2018 підготовче провадження продовжено на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.05.2018; ухвалою суду від 02.05.2018 залучено до участі у справі: 1) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1; 2) в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2; 3) в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3; підготовче засідання відкладено на 23.05.2018; у судовому засіданні 23.05.2018 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 20.06.2018.

В судовому засіданні 20.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача 20.06.2018 у судове засідання не з'явився.

Від позивача 05.06.2018 надійшла до суду заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалою суду від 06.06.2018 заяву позивача відхилено у зв'язку з технічною неможливістю проведення судового засідання, призначеного на 20.06.2018, в режимі відеоконференції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди землі від 14.09.2011 призвело до утворення у останнього заборгованості по сплаті орендної плати за період з січня по вересень 2017 року, що є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді передбачених договором та законом санкцій. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 549, 550, 611, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 24 Закону України «Про опряду землі», ст.ст. 41, 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання проти доводів позивача заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та наданих суду додаткових поясненнях.

У відзиві на позов відповідач вказав на укладення ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 30.06.2017 з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4, яке знаходилось на орендованій земельній ділянці. За доводами відповідача, в силу положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» та п. 1.13 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.06.2017 до покупців перейшло право оренди земельної ділянки, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати, яка виникла з 01.07.2017, пред'явлені не до тієї особи. Відносно вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 відповідач зазначив, що 27.01.2017 ним отримано витяг № 879/86-17 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в АДРЕСА_4, на підставі якого розрахована орендна плата на 2017, яка склала 7007,29 грн. на місяць, орендна плата сплачувалась своєчасно, без прострочення, відповідно, не має підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача заперечив та вказав, що згідно діючого законодавства України належним користувачем земельної ділянки є особа, яка відповідно до вимог Земельного кодексу України у встановленому порядку оформила та зареєструвала права користування конкретною земельною ділянкою. Звернув увагу на те, що у підпункті 9.4.6. Договору оренди землі від 14.09.2011 зазначено, що до переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою зазначеною у п. 1 Договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруди або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується Орендарем за всю ділянку у повному обсязі. На даний час Одеською міською радою не приймалися рішення відносно громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, та про затвердження проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки зазначеним особам. Відносно самостійного визначення відповідачем розміру орендної плати, позивач вказав, що прийняття Одеською міською радою рішення від 29.06.2016 756-VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса, не тягне за собою автоматичну зміну умов договорів оренди землі в частині розміру орендної плати, а є лише підставою для внесення змін в існуючий договір.

Третя особа-1 представника у судове засіданні не направила, про причини неявки суду не повідомила. У письмових поясненнях третя особа-1 підтримала вимоги, викладені у позові. Зазначила, що орендарем не виконувався обов'язок щодо внесення орендної плати за земельну ділянку в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 57441,83 грн. Розмір орендної плати розраховано виходячи із визначеного п. 1 договору про зміни № 1 від 17.04.2012 розміру, що складає 5928,80 грн., проіндексованого на встановлені листом Держгеокадастру від 13.01.2017 коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель на 2012-2015 роки (59928,80 * 1,0 * 1,0 * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 11248,18 грн.).

Треті особи 2, 3, 4 своїх представників у судове засідання не направили, у письмових заявах просили розглянути справу без їх участі.

В письмових поясненнях на позов треті особи 2, 3, 4 підтвердили, що вони є співвласниками будівлі, яка розташована на земельній ділянці, з приводу якої виник спір між позивачем та відповідачем. Разом з тим, зазначили, що перехід права власності на нерухоме майно, яке розташоване земельній ділянці, є лише підставою для припинення та укладення договорів оренди земельної ділянки, що повинно відбуватись відповідно до чинного законодавства, тому ПАТ АКБ "Індустріалбанк" є належним відповідачем у даній справі. Звертали увагу на п. 1.13 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.06.2017, яким передбачено право продавця на відшкодування орендної плати за землю з дати укладення цього договору до дати припинення договору оренди землі.

Ухвала господарського суду від 23.05.2018 з інформацією про час та місце судового розгляду справи своєчасно направлена судом на усі відомі адреси учасників судового процесу.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників процесу про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представників позивача та третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Одеською міською радою (орендодавцем, позивачем у справі) та публічним акціонерним товариством акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (орендарем, відповідачем у справі) 14.09.2011 укладено договір оренди землі (надалі - Договір), який зареєстровано в управлінні Держкомзему у місті Одеса, про що у державному реєстрі вчинено запис від 11.04.2012 за № 511010004000101.

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради № 4062-V від 25.12.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0335 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору на земельній ділянці розташована нежила будівля, яка належить АКБ "Індустріалбанк" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 05.10.2007 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за реєстровим № 6006, права власності на яку зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 31.10.2007, номер запису 3513, в книзі 70неж-32.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 767175,17 грн., з урахуванням індексації за 2008-2010 роки, згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеса № 137-03/П від 26.06.2008, складеної Управлінням земельних ресурсів у місті Одеса Головного управління земельних ресурсів у Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів.

Відповідно до п. 4.1 Договору орендна плата за земельну ділянку площею 335 кв.м. розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 76717,52 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2008-2010 роки. Орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця, Банк ГУДКУ Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, на рахунок Одержувача - УДК у м. Одесі, місцевий бюджет Приморського району № 33210812700008, код бюджетної класифікації 13050200. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» та відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 4.4 Договору умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору, крім випадків:

- зміни розміру земельного податку, відповідно до умов чинного законодавства України;

- коригування «Грошової оцінки земель м. Одеси», яка затверджена рішеннями Одеської міської ради;

- зміни функціонально призначення будівлі або її частини.

За визначенням п. 9.4.2 Договору, орендар зобов'язаний самостійно, за даними Одеського міського управління земельних ресурсів, щороку обчислювати суму орендної плати за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за формою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п. 9.16 Договору орендар зобов'язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частин), розташованих на передані в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.

Згідно плану земельної ділянки, акту приймання-передачі земельної ділянки, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,0335 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (арк. справи 41, 44, том 1).

Договором про зміни № 1 до договору оренди землі сторонами викладено пункти 2.3, 4.1 та 4.3 Договору у новій редакції:

« 2.3. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 1422915,85 грн., згідно довідки-витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси № 474/П від 14.12.2011, складеної Управлінням земельних ресурсів у місті Одеса Головного управління земельних ресурсів у Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів»;

« 4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 335 кв.м. розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 71145,79 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі»;

« 4.3. Орендна плата вноситься орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно на протязі 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на наступні реквізити: Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 38016923, на рахунок Одержувача - ГУДКС в Одеській області, місцевий бюджет Приморського району № 33210812700008, код бюджетної класифікації 13050200».

Позивачем нараховано орендну плату в сумі 11248,18 грн. за період з січня 2017 по вересень 2017 (дев'ять місяців), виходячи із визначеного п. 1 договору про зміни № 1 від 17.04.2012 розміру, що складає 5928,80 грн., проіндексованого на встановлені листом Держгеокадастру від 13.01.2017 коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель на 2012-2016 роки (59928,80 грн. * 1,0 * 1,0 * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 11248,18 грн.).

За доводами позивача, розмір заборгованості відповідача по орендній платі за вказаний період, з урахуванням часткової оплати в сумі 49051,03 грн., складає 52182,59 грн., що стало підставою для нарахування передбачених договором та законом 3128,60 грн. пені, 1726,70 грн. інфляційних втрат та 403,94 грн. - 3% річних.

Відносини пов'язані з орендою землі унормовані, зокрема, Цивільним Кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Як визначено у пп. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування відповідно до пп. 271.1.1 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 271.2 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п. 274.1 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Підпунктом 288.5.1 Податкового кодексу України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

За визначенням п. 289.2 цього Кодексу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 18, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено пунктом 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

На вимогу ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно до Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Виходячи з наведених положень законодавства, затвердження нормативної грошової оцінки землі, ставок земельного податку та розміру орендної плати відноситься до виключної компетенції відповідної місцевої ради. При цьому, мінімальний граничний розмір орендної плати залежить від розміру земельного податку, який, у свою чергу, обчислюється від нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Одеської міської ради від 29.06.2016 № 756-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса, розроблену Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, станом на 01.01.2016. Встановлено, що нормативна грошова оцінка, зазначена в пункті 1 цього рішення, застосовується з 1 січня 2017 року.

Листом від 27.12.2016 № 01-13/6870 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив відповідача про те, що Одеською міською радою прийнято рішення від 29.06.2016. № 756-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси". Вказаним повідомленням зобов'язано відповідача отримати новий витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який використовувати при складанні податкової декларації, тобто розрахунку розміру орендної плати за землю у 2017.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 22-28-0.22-443/2-17 від 12.01.2017 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» встановлено наступні коефіцієнти індексації: 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06.

Відповідачем 27.01.2017 отримано витяг № 879/86-17 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в АДРЕСА_4, згідно з яким коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки складає 1,06. В графі «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.» вказана сума 1681749,05 грн. з посиланням на примітку «***». Відповідно до розшифровки примітки «***» - нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2017.

Таким чином, визначення відповідачем розміру орендної плати за землю за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної витягом із технічної документації земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, яку розроблено станом на 01.01.2016 та проіндексовано на кумулятивний коефіцієнт індексації станом на 01.01.2017, є обґрунтованим.

Перевіривши розрахунок відповідача, суд визнав його вірним.

Так, виходячи з п. 4.1 Договору (в редакції договору про зміни № 1) орендна плата на 2017 рік склала 7007,29 грн. на місяць (5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки - 84087,45 грн. на рік). При цьому, із витягу із нормативної грошової оцінки землі вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована з урахуванням коефіцієнта індексації 1,06 станом на 01.01.2017 (розшифровка примітки «***»).

Враховуючи викладене, визначення позивачем у розрахунку розміру орендної плати на 2017 рік за місяць оренди в розмірі 11248,18 грн., виходячи з індексації розміру орендної плати 5928,80 грн., визначеної договором про зміни № 1, на коефіцієнти індексації 2012-2016 років (1,0, 1,0, 1,249, 1,433, 1,06) слід визнати неправомірним.

По-перше, коефіцієнт індексації 2016 року - 1,06 вже враховано при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується витягом із технічної документації земельної ділянки. Відповідно до чинного законодавства, яке регулює відносини оренди земельних ділянок, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення має застосовуватися при визначенні середньої базової вартості земельної ділянки відповідним органом при формуванні витягів з технічної документації, що і було правомірно застосовано Управлінням Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області при формуванні Витягу від 27.01.2017 № 879/86-17 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1.

По-друге, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, що відповідає Податковому кодексу України. Так, із розробленої Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто» ім. Ю.М. Білоконя технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси вбачається, що нормативна грошова оцінка земель м. Одеси станом на 01.01.2016 вже включає в себе коефіцієнти індексації 2012-2015 років, тобто, є проіндексованою на 01.01.2016.

Додатковим підтвердженням вказаного є інформація наведена в доповідній записці директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради «Аналіз регуляторного впливу - проекту рішення Одеської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси», розміщеної на офіційному сайті Одеської міської ради, з якої вбачається, що базова вартість 1 кв.м. земель міста Одеси станом на 01.01.2008 склала 248,56 грн., з урахуванням індексації з 2008 по 2016 роки сумарний коефіцієнт дорівнює 2,184, тобто базова вартість 1 кв.м. земель міста Одеси станом на 01.01.2016 складає 542,75 грн. Тобто, орган місцевого самоврядування очікував надходження в бюджет міста плати за землю із розрахунку нової грошової оцінки земель, виконаної із дотриманням вимог земельного та податкового законодавства, що дозволить забезпечити вирішення соціально-економічних проблем міста.

Наведене спростовує доводи позивача щодо підставності застосування коефіцієнтів індексації за 2012-2016 роки при визначенні розміру орендної плати на 2017 рік.

Сплата відповідачем орендної плати за землю в розмірі 7007,29 грн. на місяць за період з січня по червень 2017, включно, підтверджується матеріалами справи та позивачем не заперечується.

Отже, жодних порушень з боку відповідача щодо своєчасної сплати орендної плати у визначеному Договором розмірі у зазначений період не допущено.

Відносно вимоги позивача про стягнення орендної плати за землю за період з липня по вересень 2017 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору оренди землі від 14.09.2011 у користуванні відповідача знаходилася земельна ділянка, на якій розташована нежила будівля, що належала ПАТ АКБ "Індустріалбанк" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна.

В подальшому, ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (надалі - Покупці) 30.06.2017 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4, яке знаходилось на вище вказаній земельній ділянці.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 04.05.2018 власниками нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4, є фізичні особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

За зазначеною інформацією підставою виникнення прав власності є договір купівлі-продажу серія та номер 1296, виданий 30.06.2017. Датою прийняття рішення про державну реєстрацію права власності громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є 30.06.2017, що відповідно до ст. 334 ЦК України є моментом набуття ними права власності на зазначене нерухоме майно. Із витягу також вбачається, що 12.10.2017 за ОСОБА_7 зареєстроване право власності 1/4 частки спільного майна на підставі договору дарування частки нерухомого майна.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Абзацом 8 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування. Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості одночасно є підставою для переходу відповідного права на землю.

З аналізу приписів Земельного кодексу України вбачається, що на даний час серед підстав припинення права користування земельною ділянкою можливо виділити такі, як добровільна відмова від права користування, примусове припинення прав на земельну ділянку у випадках, встановлених цим Кодексом, та припинення прав на користування земельною ділянкою внаслідок настання певного юридичного факту.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до вказаної норми та п. 1.13 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.06.2017 до нових власників після 30.06.2017 перейшло право оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4.

Таким чином, договір оренди землі від 14.09.2011, укладений з ПАТ АКБ "Індустріалбанк", припинився з підстав, передбачених ст. 31 Закону України "Про оренду землі", тобто є припиненим в силу відповідної вказівки закону (імперативної норми).

При цьому, правовідносини набувачів нерухомого майна (ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3) та власника земельної ділянки (Одеської міської ради) щодо користування спірною земельною ділянкою, мають бути вирішеними у встановленому законом порядку та будь-яким чином не впливають на юридичний факт припинення права користування у відповідача цією земельною ділянкою.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати за землю за період з липня по вересень 2017, включно, є безпідставними.

Необґрунтованість заявленої до стягнення позивачем суми основного боргу виключає підстави для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав на донарахування відповідачу орендної плати за період з січня по червень 2017 року та стягнення орендної плати за період з липня по вересень 2017 року, включно, з огляду відсутність у діях відповідача господарського правопорушення у спірних правовідносинах, а відтак, позовні вимоги є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку із знаходженням судді-доповідача у справі 02.07.2018 у відрядженні, повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 03.07.2018.

Суддя В.В. Носівець