Рішення № 75108558, 25.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/28/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2018 Справа № 908/662/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аметрін ФК” (юридична адреса: 01033, АДРЕСА_1; фактична адреса: 61050, м. Харків, вул. Юріївська, буд. 17; код ЄДРПОУ 38218086)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичне підприємство Аптека 216” (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230; код ЄДРПОУ 24910965)

про стягнення 101 931,43 грн.,

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.10.2017р.

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.04.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Аметрін ФК” № б/н від 11.04.2018 (вх. №703/08-07/18 від 17.04.2018) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичне підприємство Аптека 216” про стягнення 101 931,43 грн., у тому числі 74 563,92 грн. основної заборгованості, 22 369,17 грн. штрафу та 4 998,34 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

25.04.2018р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/662/18 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 26.04.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/662/18, справі присвоєно номер провадження – 5/28/18, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 23.05.2018р. Ухвалою суду від 07.05.52018р. №908/662/18 позивачу відмовлено в задоволені заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 23.05.2018р. оголошено перерву в судовому засіданні до 25.06.2018р.Явка представників сторін визнана обов’язковою. У судовому засіданні 25.06.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 25.06.2018р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 25.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аметрін ФК” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичне підприємство Аптека 216” укладено договір купівлі-продажу № 25523/м-ос. Оплата за поставлений та прийнятий товар відповідач здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушив умови Договору. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 74 563,92 грн., 30 % штрафу на підставі п. 4.5. Договору у розмірі 22 369,17 грн. та відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 4 998,34 грн. Також, просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання цього позову до суду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.04.2018р. №908/662/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача ОСОБА_2 04.05.2018р. ухвали господарського суду Запорізької області від 26.04.2018р. про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з’явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аметрін ФК” (далі – Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичне підприємство Аптека 216” (далі – Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №25525/М-ОС (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1. якого продавець передає, а покупець приймає окремими партіями і оплачує лікарські препарати, хімічні реактиви, дезінфекційні засоби, вироби медичного призначення і витратні матеріали, що іменуються надалі «Товар», номенклатура, кількість і ціна якого визначаються на підставі письмової заявки або заявки по телефону покупця на кожну конкретну партію товару і відображаються в накладній на дану партію.

Відповідно до умов п. 2.1. договору загальна кількість товарів, що підлягають поставці їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, типами остаточно узгоджуються у видатково-прибуткових накладних, складених та підписаних уповноваженими представниками сторін на підтвердження факту приймання - передачі товарів та скріплених печатками сторін, сторони розглядають зазначені накладні , як невід'ємну частину цього договору.

Розділом третім договору сторонами визначено ціну товару і суму договору, зокрема, п.3.1.,.3.2,.3.3. передбачено, що ціна, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускаються. Ціна вказана в накладній на конкретну партію товару, є твердою для даної партії і не розповсюджується на подальші партії товару , що постачається.

Загальна сума договору складає сумарну вартість всіх партій товару, поставленого продавцем і прийнятої покупцем протягом дії терміну дії цього договору , на підставі накладних відповідно до п.2.1. договору .ПДВ визначається по ставці, що діє на момент виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до п.4.1. договору, продавець зобов'язується поставляти товар покупцю в терміни обумовлені цим договором.

У відповідності до п. 4.2. договору на покупця покладено обов'язок своєчасно приймати та оплачувати товар, відповідно до термінів, вказаних у п. 5.1. договору.

Згідно із п. 4.4. договору, у разі порушення покупцем термінів розрахунку за поставлений товар відповідно до п 5.1 договору, покупець сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов’язань.

Відповідно до п. 4.5 договору, у випадку прострочення оплати партії товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець крім відсотків за постування чужими грошовими коштами згідно п. 4.4. зобов'язаний сплатити продавцеві штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Згідно із п. 5.1. договору, покупець проводить оплату кожної партії товару на розрахунковий рахунок продавця у строк (__) календарних днів з моменту постачання товару, який вказується у накладній та визначається відповідно до п. 6.6. цього договору.

Відповідно до приписів п. 11.1 договору, то цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до « 31» грудня 2017р., за винятком випадку, якщо до моменту закінчення дії договору не проведений остаточний взаєморозрахунок сторін. В цьому випадку дія договору продовжується до остаточного взаєморозрахунку сторін.

Оплата поставленого товару позивачем та прийнятого відповідачем товару не була здійснена у повному обсязі, вартість неоплаченого відповідачем товару складає 74 563,92грн., що випливає з наступних накладних:

- №482424 від 17.11.2017р. на суму 28 230,09 грн. строком оплати до 24.11.2017р. (сума заборгованості за накладною 1 727,06 грн.);

- №482431 від 17.11.2017р. на суму 67,90 строком оплати до 24.11.2017р.;

- №492549 від 23.11.2017р. на суму 13 205,04 грн. строком оплати до 30.11.2017р.;

- №589903 від 23.01.2018р. на суму 233,43 грн. строком оплати до 30.01.2018р.;

- №589904 від 23.01.2018р. на суму 7 979,92 грн. строком оплати до 30.01.2018р.;

- №589905 від 23.01.2018р. на суму 81,17грн. строком оплати до 30.01.2018р.;

- №589906 від 23.01.2018р. на суму 31 485,09 грн. строком оплати до 30.01.2018р.;

- №605493 від 30.01.2018р. на суму 19 784,31 грн. строком оплати до 06.02.2018р.

На момент розгляду справи відповідач свої зобов’язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар не виконав, доказів зворотного суду не представлено.

Суд приймає до уваги, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, є чинним, недійсним не визнавався.

Виходячи зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов’язань з оплати отриманого товару.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу у власність товар, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором, а саме не сплатив у повному обсязі вартість отриманого товару у визначені строки. Будь-які заперечень стосовно заявленої до стягнення суми відповідачем не надав, тому позовні вимоги про стягнення 74 563,92 грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Крім цього, позивач заявив до стягнення 4 998,34 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 22 369,17 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі порушення покупцем термінів розрахунку за поставлений продавцем товар, покупець сплачує продавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати партії товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець, крім відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно п. 4.4, зобов'язаний сплатити продавцеві штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, заявлені до стягнення штраф у розмірі 22 369,17 грн. та 4 998,34 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами є підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтичне підприємство Аптека 216” (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230; код ЄДРПОУ 24910965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аметрін ФК” (юридична адреса: 01033, АДРЕСА_1; фактична адреса: 61050, м. Харків, вул. Юріївська, буд. 17; код ЄДРПОУ 38218086) суму основної заборгованості у розмірі 74 563 (сімдесят чотири тисячі п’ятсот шістдесят три) грн. 92 коп.; штраф у розмірі 22 369 (двадцять дві тисячі триста шістдесят дев’ять) грн. 17 коп.; відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 4 998 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 34 коп. та витрати на сплату судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 02.07.2018 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.