Ухвала суду № 75107726, 04.07.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/2813/18

ун. № 759/10289/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. при секретарі Шелудько В.В. за участі прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 Живко М.О., підозрюваного ОСОБА_2, адвоката Угриної А.І., розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Долини Н.В. за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 Дем’янця С.М. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018100080003585, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.04.2018 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.07.2018 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Долини Н.В. за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 Дем’янця С.М. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше засудженим:

-04.06.2002 р. Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 2 роки;

-27.05.2003 р. Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі;

-28.07.2008 р. Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 198 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі;

-19.08.2014 р. Ківерцівським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років 2 місяців позбавлення волі;

-27.09.2013 р. Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, і знову вчинив умисні майнові злочини за таких обставин:

29.04.2018 р., ОСОБА_2, приблизно о 03 годині 00 хвилин, знаходячись неподалік будинку № 123 що розташований по пр. Перемоги в місті Києві, повторно таємно викрав з салону автомобіля «Subary Forester», державний номерний знак НОМЕР_1 чуже майно, яке належить ОСОБА_6, завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 5009 гривень.

При цьому, ОСОБА_2, 29.04.2018р. в нічний час, знаходячись на території Святошинського району міста Києва, з метою покращення свого матеріального становища та корисливих мотивів, вирішив вчинити крадіжку чужого майна з автомобілів громадян та з цією метою прослідував до проспекту Перемоги в місті Києві з метою відшукання предмету посягання.

29.04.2018р., приблизно о 03 годині 00 хвилин, у той час коли ОСОБА_2, знаходився неподалік будинку № 123 по проспекту Перемоги в місті Києві, він звернув увагу на автомобіль марки «Subary Forester», державний номерний знак НОМЕР_1, який був припаркований на подвір'ї будинку, звідки і вирішив таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вищевказаного автомобіля, розбив у ньому заднє (ліве) скло кузова, та через отвір, який утворився в склі, проник до салону, звідки, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, таємно викрав належне ОСОБА_6 майно, а саме дитячий візок марки «PegPerego» та дитячий мотоцикл марки «Orion».

В подальшому, ОСОБА_2 продовжуючи свою злочинну діяльність, разом із викраденим майном попрямував у напрямку будинку № 121 що розташований по проспекту Перемоги у місті Києві, чим вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме: обернути викрадене майно на свою користь та розпорядитись ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, своїми умисними діями вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 03.07.2018 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин, з салону автомобіля «Шевроле Нива» д. н .з. НОМЕР_2, припаркованного на не охоронюваній стоянці, біля буд. №24\26 по вул.Чорнобильській в м. Києві, повторно таємно викрав чуже майно ( шляхом розбиття скла), яке належить ОСОБА_8, завдавши майнову шкоду на загальну суму 1250 гривень.

При цьому, ОСОБА_2 знаходився на подвір»ї будинку №24\26 по вул. Чорнобильська в м. Києві де побачив автомобіль «Шевроле Нива» д. н .з. НОМЕР_2 і вирішив викрасти майно з даного автомобіля для подальшого продажу для власних потреб.

Після цього, ОСОБА_2 03.07.2018 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин реалізуючи свій злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, підійшов до вищевказаного автомобіля «Шевроле Нива» д. н .з. НОМЕР_2 та за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, а саме - уламком частини кераміки розбив скло, що знаходилось з лівої сторони зі сторони пасажира, та повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8, а саме: мішок білого кольору, який не представляє для потерпілого матеріальної цінності, в якому знаходилась електрична пилка «Wolf Gabtion \CSE 2240», вартістю 500 гривень.

З викраденим чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, однак через деякий час був затриманий працівниками поліції і викрадене майно було вилучено.

Таким чином, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, своїми умисними діями вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

У вчиненні даних злочинів обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працюючий, не одружений, зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживаючий в АДРЕСА_2, раніше засуджений,який 03.07.2018 р. о 11 годині 25 хвилин, був затриманий в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 04 годин 30 хвилин 03.07.2018 р.) та якому 03.07.2018 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяв про вчинені кримінальні правопорушення; протоколом огляду місця події від 29.04.2018р., відповідно до якого було вилучено викрадене майно; протоколом огляду місця події від 03.04.2018р., відповідно до якого було вилучено викрадене майно; показами потерпілих; показами свідків, які повідомили про обставини вчинення злочину; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_2, запобіжного заходу є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання: спробам його переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчиненню інших кримінальних правопорушень, за наявністю для застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу повинні враховуватись: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3) вік та стан здоров'я підозрюваного;4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання;6) репутація підозрюваного;7) майновий стан підозрюваного;8) наявність судимостей у підозрюваного;9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

На даний час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2: обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років; ніде не навчається, офіційно не працює та не має інших джерел заробітку; не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання; раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів;

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вищевикладене свідчить про необхідність застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

При цьому, враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочинів. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Застава не може бути обрана, оскільки у підозрюваного відсутня сума грошових коштів, необхідних для внесення на спеціальний рахунок для забезпечення виконання ним покладених обов'язків. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного - домашній арешт недоцільно, оскільки він в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження - забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні прокурор підтримує клопотання та просить його задовольнити, посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків за ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Підозрюваний заперечує застосування до нього запобіжного заходу, просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашного арешту.

Адвокат частково заперечує проти задоволення клопотання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просить застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід не пов»язаний з триманням під вартою, таке як особисте зобов»язання або домашній арешт у нічний час доби, оскільки ОСОБА_2 співпрацює зі слідством та не переховується від органів слідства. Вважає недоведеними ризики за ст.177 КПК.

Слідчий суддя вважає, що у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 слід застосувати такий запобіжний захід як тримання пів вартою.

Згідно до протоколу затримання ОСОБА_2 від 03.07.2018 р. фактичним час ом затримання є 04 годин 30 хвилин 03.07.2018 року.

03.07.2018 р. ОСОБА_2 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, приходжу до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_2, такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою є доведенним в судовому засіданні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую практику Європейського суду з прав людини, що стосується стандарту доказування обгрунтованості підозри (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р.), яка визнається обгрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об»єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обираючи такий запобіжний захід, враховую наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, що підтверджується наданими доказами, та вважаю їх належними та допустимими. Враховую наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Крім того вважаю, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Обираючи саме такий запобіжний захід, зважаю на: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; зважаю на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; зважаю на те, що підозрюваний неодноразово був засудженим; зважаю на відсутність інформації щодо сталих сімейних зв»язків, відсутність працевлаштування, відсутність утриманців, зважаю на розмір майнової шкоди та його майновий стан.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві Долини Н.В. за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 Дем’янця С.М. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим триманням його в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає 60 днів та закінчується 31.08.2018 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8810,00(вісім тисяч вісімсот десять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний розрахунковий рахунок 31217205026001 отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200; код ЄДРПОУ 37993783, МФО: 899998; банк Казначейство України (ЕАП).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого відділу Святошинського УП ГУНП м. Києві прокурора та суду;

не відлучатися з місця проживання з дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.Ю. Миколаєць

Копію цієї ухвали вручено 04.07.2018 року

о «__» год. «__» хв.

Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.

підозрюваний ОСОБА_2__