Ухвала суду № 75106542, 26.06.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2072/18

2/703/1380/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 червня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Опалинська О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют-15» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

25 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют-15» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди .

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Обов’язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір – це процесуальний обов’язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідні зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон № 484-VІІІ). Цим Законом суттєво змінено ставки судового збору (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»), зокрема й підвищено розмір ставок за подання касаційних скарг, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»). Закон № 484-VІІІ набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній до 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

З 1 вересня 2015 року ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діє з 1 вересня 2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 1 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та про стягнення моральної шкоди, а тому з врахуванням заявлених вище позовних вимог підлягають оплаті судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року 3674-VI передбачено, що за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто позивачу необхідно сплатити 1409 гривень 60 копійок судового збору на користь держави.

Згідно п.п.6, 7, 8, 9, 10 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вказаної норми, позовна заява ОСОБА_1 не містить: відомостей вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; підтвердження, що позивачем не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.175 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.175, 185, 260 ЦПК України, –

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Уют-15» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для виправлення вказаних в описовій частині ухвали недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачу, що якщо у зазначений строк він не усуне недоліки позовної заяви, така буде вважатись неподаною і буде повернута без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : О.П.Опалинська