Рішення № 75105064, 04.07.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бабенко Ю. П.

Справа № 644/6063/17

Провадження № 2/644/612/18

04.07.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря – Ткаченко Ю.В., представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2, представника третьої особи – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи - ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання правочину припиненим,-

УСТАНОВИВ:

В позовній заяві представник позивача просить суд визнати припиненим договір поруки №SR-708/113/2008 від 09.06.2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 09.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №ML-708/113/2008, за умов якого ОСОБА_5 отримала кредитні кошти у розмірі 73 318,74 доларів США з кінцевим строком повернення коштів до 09.06.2028 року зі сплатою відсотків. На виконання забезпечення зобов’язання за вказаним договором 09.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №SR-708/113/2008. 17.11.2011 року та 25.12.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 були підписані додаткові договори №3 та №4 до кредитного договору №ML-708/113/2008, на підставі яких до кредитного договору було внесено зміни. Укладаючи вказані додаткові договори, ПАТ «ОТП Банк» не отримував згоди поручителя на зміну зобов’язання та збільшив обсяг відповідальності поручителя, що є підставою для визнання поруки такою, що припинена.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилається на те, що твердження позивача про те, що про існування додаткових договорів №3 та №4 до кредитного договору №ML-708/113/2008 їй стало відомо під час ознайомлення зі справою №644/3748/17 не відповідає дійсності, оскільки в Орджонікідзевському районному суді м.Харкова розглядався позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-708/113/2008 (справа № 644/9490/13-ц). 21.05.2014 року в рамках вказаної справи позивачем до справи долучались документи, зокрема і копія додаткового договору №3. Враховуючи викладене, представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з причин пропуску позовної давності (а.с.57).

Представник позивача проти застосування строків позовної давності заперечує (а.с.108-110) посилаючись на те, що ОСОБА_4 участі при розгляді справи №644/9490/13-ц не приймала, копію позовної заява вона отримала, однак до позовної заяви не було додано копію додаткового договору №3, а додатковий договір №4 взагалі відсутній в матеріалах справи.

Третя особа - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримує, надала суду пояснення, у яких вказує, що дійсно без повідомлення її поручителя за кредитним договором №ML-708/113/2008, нею, на власний розсуд, були підписані додаткові угоди до кредитного договору №3 та №4 від 17.11.2011 року та від 25.12.2012 року відповідно (а.с.81).

Третя особа - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» проти позову заперечує, у своїх поясненнях вказує на те, що 06.04.2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було підписано Додатковий договір №1 до Договору поруки №SR-708/113/2008. У п.2.2.1 вказаного додаткового договору закріплено, що у разі зміни боргових зобов’язань після укладення цього договору, такі боргові зобов’язання забезпечуються в їх повному розмірі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього договору. Таким чином, позивач надала наперед згоду на подальшу зміну розміру боргових зобов’язань. Підписання додаткових угод №3 та №4 не збільшило розмір відповідальності поручителя, а навпаки зменшило, що підтверджується графіком платежів. Поручитель з умовами кредитного договору була ознайомлена належним чином та знала, що у разі порушення позичальником своїх зобов’язань фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток підвищується на 4% річних за кожні 12 місяців невиконання чи неналежного виконання. Додатковими угодами №3 та №4 сторони лише змінили порядок виконання боргових зобов’язань, проте загальний розмір грошового зобов’язання збільшений не був (а.с.24-57).

Судом встановлено, що 09.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір №ML-708/113/2008 (а.с.6-11). Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_5 отримала кредитні кошти у розмір 73 318,74 доларів США під 4,25% річних, із терміном погашення – 09.06.2028 року.

09.06.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та позивачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки №SR-708/113/2008 (а.с.5), відповідно до якого ОСОБА_4 зобов’язалася перед банком відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 її боргових зобов’язань перед кредитором за вказаним вище кредитним договором, в повному обсязі таких зобов’язань.

06.04.2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та позивачем ОСОБА_4 було укладено додатковий договір №1 до договору поруки №SR-708/113/2008 від 09.06.2008 року (а.с.33), яким було внесено зміни до вказаного договору поруки. Пунктом 3 Додаткового договору №1 було доповнено договір поруки п.2.2.1. наступного змісту: «В разі зміни розміру Боргових Зобов’язань після укладення цього Договору, такі Боргові Зобов’язання забезпечуються в їх повному обсязі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього Договору».

17.11.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_8 було укладено додатковий договір №3 до кредитного договору №ML-708/113/2008 від 09.06.2008 року (а.с.12-14). Відповідно до умов зазначеного додаткового договору сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору, а саме виклали графік платежів у новій редакції.

25.12.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_8 було укладено додатковий договір №4 до кредитного договору №ML-708/113/2008 від 09.06.2008 року (а.с.15-18). Відповідно до умов зазначеного додаткового договору сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору, а саме встановили фіксовану процентну ставку в розмірі 6,5 % річних на період з 09.01.2013 року до 08.02.2013 року та встановили розмір плаваючої процентної ставки у розмірі 5,49 % річних на період з 09.01.2013 року до повного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором.

02.07.2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ ОТП «Факторинг Україна» перейшли всі права вимоги щодо ОСОБА_8 за кредитним договором №ML-708/113/2008 від 09.06.2008 року.

24.09.2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зверталося до ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором №ML-708/113/2008 від 09.06.2008 року у розмірі 281 635,43 грн., заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 48 989,33 грн., пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 2 245,17 грн. (а.с.58-60). Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07.07.2014 року в задоволенні позову було відмовлено (справа №644/9490/13-ц).

У червні 2017 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зверталося до ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просило суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором №ML-708/113/2008 від 09.06.2008 року у розмірі 24 964,81 доларів США, що в перерахунку на гривню складає 650 850 грн. 07 коп. (а.с.53-54). Вказаний позов ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 13.02.2018 року було залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача (справа №644/3748/17).

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ч. 1 ст.553 ЦК України, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Зі змісту ч.1 ст.559 ЦК України вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які зумовили збільшення обсягу відповідальності останнього.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» дано роз'яснення про те, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Як вже було встановлено судом, 06.04.2009 року між ЗАТ «ОТП Банк» та позивачем ОСОБА_4 було укладено додатковий договір №1 до договору поруки №SR-708/113/2008 від 09.06.2008 року (а.с.33), яким були внесені зміни до вказаного договору поруки. Пунктом 3 Додаткового договору №1 було доповнено договір поруки п.2.2.1. наступного змісту: «В разі зміни розміру Боргових Зобов’язань після укладення цього Договору, такі Боргові Зобов’язання забезпечуються в їх повному обсязі без укладання будь-яких додаткових договорів до цього Договору».

Таким чином, підписуючи вказаний додатковий договір позивач, як поручитель, надала свою згоду на зміну розміру боргового зобов’язання без укладання додаткових договорів, тобто позивач надала згоду на зміну обсягу своїх зобов’язань без її згоди на це. Ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), що підтверджується додатковим договором №1 від 06.04.2009 року до договору поруки №SR-708/113/2008 від 09.06.2008 року.

Крім того, суд враховує, що вказаним додатковим договором були внесені зміни до договору поруки лише в частині того, що у разі зміни розміру боргових зобов’язань, такі боргові зобов’язання забезпечуються в їх повному обсязі без укладання будь-яких додаткових договорів. Вказані обставини свідчать про те, що укладання додаткового договору до договору поруки було спрямоване виключно на закріплення положення того, що подальша згода поручителя на зміну боргових зобов’язань не є обов’язковою та не потребує укладання додаткових угод.

У відповідності до ст.559 ЦК України, підставою для припинення поруки є обов’язкове і одночасне дотримання двох нероздільних вимог: зміна зобов’язання без згоди поручителя і збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Щодо посилання представника позивача на збільшення обсягу відповідальності поручителя, суд приходить до висновку, що додатковим договором № 3 від 17.11.2011 року було збільшено обсяг відповідальності поручителя, оскільки було змінено проценту ставку з 12,75 на 15.92. Додатковим договором № 4 від 25.12.2012 року було зменшено процентну ставку до 6,5% на період з 09.01.2013 року до 08.02.2013 року та збільшено проценту ставку до 18,98 % на період з 09.02.2013 року до повного виконання боргових зобов’язань, що свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що укладаючи додаткові договори відповідач не отримував згоди поручителя на укладання додаткових угод, проте результатом домовленості сторін стало те, щотака згода не є обов’язковою. В результаті укладання спірних додаткових договорів обсяг відповідальності поручителя дійсно було збільшено, однак однієї цієї умови не достатньо для визнання договору поруки припиненим у відповідності до положень ч. 1 ст.559 ЦК України, оскільки не вбачається другої обов’язкової умови, а саме зміни зобов’язання без згоди поручителя. Приймаючи до уваги викладене, в задоволенні позову ОСОБА_9 про визнання припиненим договору поруки суд відмовляє.

Доводи сторін щодо строку позовної давності суд до уваги не приймає, оскільки як роз’яснено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд в рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Оскільки позов ОСОБА_9 не доведено, підстав для застосування строку позовної давності немає.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 83, 141, 264-265, 354 ЦПК України, ст.553, 559 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи - ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання припиненим договору поруки №SR-708/113/2008 від 09.06.2008 року, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Харківської області, враховуючи п.15.5 Розділу 13 Перехідних положень ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

СУДДЯ: