Постанова № 75100495, 03.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м.Суми

Справа №583/1080/18

Номер провадження 22-ц/788/1143/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2018 року, ухвалене у складі судді Ярошенко Т.О., в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області, повний текст судового рішення складено 14 травня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19 січня 2009 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Так як відповідач порушила взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 28 лютого 2018 року становить 68 936 грн 53 коп. та складається: із заборгованості за кредитом – 2175 грн 97 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 59 903 грн 54 коп., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн – штраф (фіксована частина), 3258 грн 88 коп. (процентна складова).

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.01.2009 року станом на 28.02.2018 року в сумі 4420 грн 45 коп. та понесені судові витрати у розмірі 112 грн 77 коп., а всього 4533 грн 22 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю вимог.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду в частині зменшення заборгованості по процентам та відмови у стягненні пені і штрафів, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині ухвалено без повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права, просить змінити рішення в частині зменшення заборгованості по процентам, відмови у стягненні пені та штрафів та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позов в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

При цьому вказує на те, що суд не звернув уваги, що в матеріалах справи міститься копія Тарифів із особистим підписом позичальника. Зазначає, що суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07.03.2018 року по справі № 755/18246/15-ц, від 06.02.2018 року по справі № 755/2720/16-ц та постанові від 21.03.2018 року по справі № 441/569/17. Відповідач розмір заборгованості не оспорювала, факт укладення договору, отримання кредитних коштів та ознайомлення з Умовами та правилами, Тарифами банку не заперечувала. Крім того, вона, підписуючи анкету-заяву від 19 січня 2009 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами.

Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи у встановленому цивільно-процесуальним законодавством порядку, але своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та участь у судовому засіданні не скористалися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунки щодо нарахування процентів за користування кредитом, пені, комісії, а також штрафів, позивач обґрунтовує умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг, однак довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та зазначені умови і правила всупереч вимогам ст.ст. 207, 1055 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позичальником не підписані й оригінали цих документів кредитором відповідачу передані не були, у зв’язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору. А тому відповідач зобов’язана сплатити проценти позивачу за користування кредитом у розмірі, визначеному відповідно д ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, тобто на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проте повністю погодитись з такими висновками суду не можна, так як вони не відповідають обставинам справи та суд дійшов їх неповно з’ясувавши обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2009 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, за яким відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку; базова процентна ставка – 30% на місяць із розрахунку 360 днів на рік; строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки; порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості (а. с. 7).

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 19 січня 2009 року, з умовами якої відповідач погодилася, про що свідчить її особистий підпис на вказаній довідці, зазначено тип картки –MasterCard Mass, тип кредитної лінії – відновлювальна, базова відсоткова ставка – 2,5% на місяць (розраховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів на рік), розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості, строк внесення платежів – до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості= пеня (1)+пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка по договору)/30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 10 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при наявності прострочення на суму більше 50 грн. Штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань,передбачених договором, більше ніж на 120 грн: 500 грн + 5% від суми позову (а. с. 8).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Своїм підписом в анкеті-заяві відповідач засвідчила, що вона погоджується з тим, що ця заява разом з пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, що вона ознайомилася і згодна з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Отже, згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписаної відповідачем, базова процентна ставка в місяць по даному типу карти на час укладення кредитного договору складала 2,5 % (а. с. 8). Крім того, з інформації, наданої позивачем (витяг з банківського програмного комплексу) вбачається, що строк дії останньої платіжної картки, якою користувалася відповідач, становить до 07/16.

В наданому позивачем до позовної заяви розрахунку зазначено, що станом на 28 лютого 2018 року розмір заборгованості ОСОБА_2 перед банком становить 68 936 грн 53 коп. та складається: із заборгованості за кредитом в сумі – 2175 грн 97 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом – 59 903 грн 54 коп., заборгованості за пенею та комісією – 3098 грн 14 коп., а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн – штраф (фіксована частина), 3258,88 грн – штраф (процентна складова) (а. с. 5-6).

З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач вносила кошти на погашення заборгованості, останній платіж нею було здійснено 07.10.2015 року. Таким чином відповідач, підписуючи анкету-заяву від 19.01.2009 року та Довідку про умови кредитування, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами. Крім того відповідач в судове засідання не з’явилася і своїх заперечень проти вимог позивача та наданих ним розрахунків заборгованості суду не надала, а тому дії відповідача свідчать про визнання нею зобов’язань за кредитним договором, в тому числі щодо сплати процентів за користування коштами в розмірі 30 % річних в межах строку дії кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з розміром заборгованості по процентам згідно розрахунку позивача станом на 31 серпня 2014 року на загальну суму 1024,83 грн. Водночас, апеляційний суд не погоджується з розрахунком заборгованості за період з 01 вересня 2014 року по 28 лютого 2018 року, здійсненому на підставі підвищеної процентної ставки, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, процентна ставка стосовно використання кредитних коштів змінювалася, зокрема у період з 19 січня 2009 року по 31 серпня 2014 року проценти нараховувались у розмірі 30% річних, у період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року – 34,8% річних, з 01 квітня 2015 – 43,2 % річних.

У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з довідки про умови кредитування сторони погодили розмір процентної ставки на момент укладення кредитного договору на рівні 30 % річних. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з відповідачем було погоджено підвищення процентної ставки до 34,8% та 43,2% річних ПАТ КБ «ПриватБанк» всупереч положеннями ст. 81 ЦПК України суду надано не було. Також позивачем не було надано доказів, що на момент укладення кредитного договору станом на 19 січня 2009 року діяли Умови та правила надання банківських послуг, які були додані до позовної заяви, а накази про затвердження Умов і правил надання банківських послуг для Приватбанку та дочірніх банків, які банк надав апеляційному суду на підтвердження своїх вимог на момент укладення кредитного договору не діяли, так як були затверджені 06 березня 2010 року.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладення кредитного договору) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банк змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Внесення відповідачем коштів на часткове погашення кредитної заборгованості не свідчить про те, що вона була належним чином обізнана про зміну процентної ставки і погоджувалася з її підвищенням. Крім того платежі, які вона сплачувала після 01.09.2014 року зараховувались банком на погашення заборгованості з пені.

Відтак, з відповідача за період з 01 вересня 2014 року по 31 липня 2016 року підлягає стягненню заборгованість по процентам за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 30 % річних, оскільки вимоги позивача стосовно застосування підвищеної процентної ставки є безпідставними.

Таким чином, з 01 вересня 2014 року по 31 липня 2016 року, розмір заборгованості за процентами за користування кредитом визначається на рівні 30 % річних: (2175,97 грн х 30% х 700 днів /360) = 1269,32 грн.

Стосовно нарахування заборгованості після закінчення строку дії картки (після 07/16) позивач не надав суду переконливих доказів на підтвердження того, що поза межами строку дії кредитного договору, який відповідає строку дії платіжної картки, він мав право на нарахування відсотків, передбачених умовами укладеного договору, оскільки такі умови сторонами кредитного договору погоджені не були, а тому відповідно до положень ст. 1048 ЦК України, розмір процентів за період з 01 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року необхідно визначати не відповідно до умов укладеного кредитного договору, а на рівні облікової ставки Національного банку України, та за вказаний період він складає 475,77 грн.

Відтак, загальний розмір процентів, виходячи з умов укладеного кредитного договору та положень ст.1048 ЦК України за період з 19 січня 2009 року по 28 лютого 2018 року становить 2769,92 грн (1024,83 грн+1269,32 грн+ 475,77 грн).

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені та штрафів, колегія суддів виходить з наступного.

Умовами кредитування, які визначені у вказаних вище Тарифах банку, передбачено нарахування, крім пені, штрафу за порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов’язанню у розмірі 500 грн. + 5 % від суми боргу.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).

ПАТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.

У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін, вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 747 грн 29 коп., який складається з фіксованої частини - 500 грн та процентної складової - 247 грн 29 коп. – 5 % від суми заборованості, а вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені задоволенню не підлягають, виходячи з наведених вище підстав.

Отже, виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 19.01.2009 року у розмірі 5693 грн 18 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 2175 грн 97 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 2769 грн 92 коп.; штрафу в сумі 747 грн 29 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, пропорційно задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати в розмірі 145 грн 52 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 52 грн 14 коп. за апеляційний перегляд рішення суду.

Відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відносяться до малозначних справ.

Враховуючи, що ціна позову складає 68 936 грн 53 коп., дана справа є малозначною, а тому касаційному оскарженню відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, 4; 381-382 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 травня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.01.2009 року у розмірі 5693 гривень 18 копійок, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 2175 гривні 97 копійок; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 2769 гривень 92 копійок; штрафу в сумі 747 гривень 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 145 гривень 52 копійки за розгляд справи в суді першої інстанції та судові витрати в сумі 52 гривень 14 копійок за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: В.І.Криворотенко

ОСОБА_3