Ухвала суду № 75099065, 26.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Паленика І.Г., Масенка Д.Є.

за участі секретаря Зайчишиній Т.В.

прокурора Жили О.Б.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката керівника ТОВ «Грюнвальд» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017року у кримінальному провадженні №432012110070000045, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Жили О.Б. та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - нежилі приміщення з №1 по №14(групи приміщень №4) в м. Київ по вул. Ярославів Вал,33 загальною площею 142,10 кв.м. яке на праві власності належить ТОВ «Грюнвальд» (код ЄДРПОУ 35981708) шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись майном будь-яким чином до скасування арешту у порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахувавши правове обґрунтування клопотання прокурора та положення ст.ст. 167,170,171 КПК України прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання, з метою запобігання спробам подальшого відчуження активів та з збереження речових доказів, оскільки вказаний об'єкт нерухомого майна є об'єктом кримінально протиправних дій і підлягає спеціальній конфіскації.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, керівник ТОВ «Грюнвальд» ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна. Одночасно просить поновити строк на оскарження ухвали, посилаючись на те, що рішення було отримано 22.05.2018 року, а з урахуванням святкових днів апеляційну скаргу було подано 29.05.2018.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що слідчий суддя оскаржуваною ухвалою наклав арешт на майно юридичної особи, щодо якої не здійснюється кримінальне провадження та така особа не є стороною кримінального провадження що грубо порушує право власності товариства. Слідчий суддя застосував захід забезпечення кримінального провадження за відсутності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та обґрунтованої потреби, що виправдовує такий ступінь втручання в права юридичної особи, також додає, що з моменту відкриття кримінального провадження жодній посадовій особі ТОВ «Грюнвальд» не повідомлено про підозру.

Також додає, що в ухвалі слідчого судді не доведено, що об'єкт нерухомого майна що належить товариству був одержаний внаслідок вчинення злочину або є доходом від його вчинення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участі у судовому засіданні не приймали, про оскаржувану ухвалу товариству стало відомо 22.05.2018 року, апеляційна скарга подана до суду 31.05.2018 року (з урахуванням святкових вихідних днів), колегія суддів приходить до висновку, що клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, першим слідчим відділом управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №432012110070000045 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи Головного /правління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, у період часу з 2007 по 2010 рік, шляхом умисного протиправного використання можливостей свого службового становища, діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими особами, всупереч інтересам служби та порушуючи вимоги приватизаційного законодавства, без врахування інтересів територіальної громади міста Києва, що передбачає право на доцільне, економічне, ефективне користування і розпорядження комунальним майном, в порушення цілей, пріоритетів та умов приватизації комунального майна, визначених Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки, не забезпечивши інформаційної відкритості та публічності процесу приватизації, у тому числі наявними комунальними засобами масової інформації, з цією метою безпідставно делегувавши товарній біржі повноваження забезпечувати розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлень про об'єкти нерухомості, тим самим штучно створюючи умови для відсутності попиту на об'єкти приватизації, порушуючи обов'язкові вимоги ст. 13 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), використовуючи підконтрольні суб'єкти господарювання, у тому числі ТОВ «Світанок» (код 03062220)за заниженою вартістю вчинили незаконне відчуження об'єктів нерухомості, що перебували у комунальній власності територіальної громади міста Києва, на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ &q? т;Громадський захисник&q?і ; (ТОВ &quГр;Грюндвальд&q?сн; 15.04.2015) (код ЄДРПОУ 35981708).

Зокрема, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого будинку від 14.08.2008 укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Світанок» (код 03062220), посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 21258, на користь вказаного товариства відчужено нежилі приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень №4) в м. Київ по вул. Ярославів Вал, 33, загальною площею 142,10 кв.м. загальною площею 142,10 кв.м за 1 722 240 гривень. Після чого цей договір 22.09.2008 року був зареєстрований в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за № 641п/642п. У відповідності до висновку судової будівельно-оціночної експертизи від 27.10.2017 року № 617/10-2017, ринкова вартість вказаного об'єкта, саном на дату укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 14.08.2008 складала 2 627 000 гривень.

На даний час згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, встановлено, що об'єкт нерухомого майна - нежилі приміщення з № 1 по № 14 (групи приміщень №4) в м. Київ по вул. Ярославів Вал, 33, загальною площею 142,10 кв.м. яке на праві власності належить ТОВ &q?ю ;Грюндвальд&quяк; (код ЄДРПОУ 35981708). Зазначене товариство є суб'єктом господарювання створеним для реалізації схеми заволодіння майном, а тому не є добросовісним набувачем.

Постановою слідчого від 31 жовтня 2017 року нежилі приміщення визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 32012110070000045.

За таких обставин, прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Жила О.Б. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказане мано, з метою збереження мана яке в подальшому підлягає спеціальній конфіскації у третіх осіб, оскільки є предметом злочину, набуте за нижчу ринкову вартість та набувач знав, що майно одержане внаслідок вчинення злочину, оскільки товариство безпосередньо приймало участь у його вчиненні.

06 листопада 2017 року ухвалою слідчого судді Голосіївськогорайонного суду міста Києва клопотання прокурорабуло задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Задовольняючи дане клопотання детектива, внесене в межах кримінального провадження №432012110070000045 від 04.12.2012 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурората дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на нерухоме майно.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, враховано достатність доказів, що вказують про вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, даних про належність майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання детектива про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурората накладення арешту на майно.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянта про відсутність правових підстав для накладення арешту, є непереконливими, оскільки спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, що містить сукупність підстав для висновку про можливе застосування спеціальної конфіскації, зокрема висновку судової будівельно-оціночної експертизи від 27.10.2017 року № 617/10-2017, за якою встановлено, що ринкова вартість вказаного об'єкта, саном на дату укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 14.08.2008 складала 2 627 000 гривень, а була фактично продана за 1 722 240 гривень.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів.

Посилання апелянта на те, що раніше суд розглядав аналогічне клопотання органу досудового розслідування, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказана клопотання та прийняте по ньому рішення не є предметом апеляційного перегляду у даному судовому засіданні.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Беручи до уваги викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити керівнику ТОВ «Грюнвальд» ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017року.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Жили О.Б. та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - нежилі приміщення з №1 по №14(групи приміщень №4) в м. Київ по вул. Ярославів Вал,33 загальною площею 142,10 кв.м. яке на праві власності належить ТОВ «Грюнвальд» (код ЄДРПОУ 35981708) шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись майном будь-яким чином до скасування арешту у порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом України - залишити без змін, а апеляційну скаргу керівника ТОВ «Грюнвальд» ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді : Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/3090/2018

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Хоменко О.Л.

Доповідач - Глиняний В.П.