Ухвала суду № 75088953, 02.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/5607/18

Справа № 522/3861/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду звернувся з позовом до до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, який підписано ОСОБА_4 як представником позивача.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року позов ОСОБА_1 було залишено без руху, позивачу надано 10-денний термін для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову ухвалою суду від 17.04.2018 року провадження у справі відкрите, підготовче судове засідання призначене на 14.05.2018 року.

До суду 14.05.2018 року надійшов відзив представника відповідачів ОСОБА_5, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засідання 14.05.2018 року було оголошено перерву до 02.07.2018 року, у зв’язку з наданням позивачу часу для підготовки відповіді на відзив.

Разом з відзивом до суду надійшло клопотання представника відповідачів ОСОБА_5 про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позовна заява підписана від імені ОСОБА_1 його представником ОСОБА_4. В матеріалах справи міститься копія довіреності №13112017-1 від 13.11.2017 року, виданої ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партнери», у якій директор ТОВ ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_4 бути представником громадянина ОСОБА_1 Вказує, що дана довіреність н відповідає вимогам законодавства України, а тому не може бути підставою для здійснення в будь-яких формах представництва в суді. Довіреність не відповідає встановленій формі, оскільки вона не посвідчена нотаріально. Довіреність може видавати особисто довіритель, а довіреність представника позивача видана не позивачем, а ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партнери». Договір про надання правової допомоги від 13.11.2017 року не може вважатися договором про надання правової допомоги у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки учасниками ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партнери» є юридична особа – ПП «Форттрейд», та не адвокати. За таких умов у ОСОБА_4 були відсутні повноваження на ведення справи у суді від імені позивача.

В судовому засіданні представник відповідачів – ОСОБА_5 підтримав подане клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позов підписано та подано особою, яка не мала права представляти інтереси ОСОБА_1 Довіреність видана сторонньою особою, а не позивачем та вона нотаріально не посвідчена відповідно до ЦК України.. Вказав, що ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партнери» не є об’єднання адвокатів, а звичайний суб’єкт господарювання, тому на дане товариство не розповсюджується дії Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Представник позивача – ОСОБА_4 не погоджувалася з заявленим клопотанням представника відповідачів, оскільки є договір та окремо є довіреність, яка була надано товариством, яке в свою чергу має право надавати послуги в галузі права. На запитання представника відповідачів ОСОБА_4 вказала, що позов вона підписала на підставі договору про надання правової допомоги і виданої на його підставі довіреності, тобто директор ТОВ передоручив їй здійснювати представництво позивача. Вказала, що вона не є адвокатом, а працює помічником адвоката, безпосередньо адвокат не займається цією справою.

Суд дослідивши матеріали справи, поданого клопотання, заслухавши учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 підписана його представником ОСОБА_4

В матеріалах справи міститься доданий до позову Договір про надання правової допомоги від 13.11.2017 року, укладений між ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери» та ОСОБА_1

Матеріали справи містять копію довіреності, виданої на ім’я ОСОБА_4 Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери» 13.11.2017 року.

З Витягу №1003949101 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери» має організаційно-правову форму – товариство з обмеженою відповідальність, а його засновникам (учасником) є Приватне підприємство «ФОРТТРЕЙД». Серед видів діяльності товариства значиться і діяльність у сфері права.

Варто відзначити, що дія Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не розповсюджується на діяльність у сфері права ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери», зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не заперечується представником позивача, що вона – ОСОБА_4 не є адвокатом, як зазначала в судовому засідання представник позивача працює помічником адвоката.

Безпосередньо ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери» не підпадає під ознаки організаційно-правової форми здійснення адвокатської діяльності як «адвокатське бюро» та «адвокатське об’єднання», оскільки адвокатське бюро створює один адвокат, а адвокатське об’єднання утворюється шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників).

В даному випадку, засновником ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери» є приватне підприємство, тобто не адвокат або ж об’єднання адвокатів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Оскільки ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери» за організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю, суд приходить до висновку, що договір про надання правової допомоги, укладений між вищевказаним товариством та ОСОБА_1 від 13.11.2017 року не є договором про надання правової допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не може вважатися документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, згідно ст. 26 вищезгаданого Закону.

Суд погоджується з зазначенням представника відповідачів щодо того, що довіреність на ОСОБА_4 на представництво інтересів ОСОБА_1 видане не безпосередньо ним-Кофманом Б.Я. як фізичною особою, а третьою стороною, зокрема ТОВ «Адвокатський альянс «Баймуратов та партери».

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Частиною 1 ст. 245 ЦК України вказано, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Частиною 2 ст. 62 ЦПК України встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально, або у визначених законом випадках, іншою особою.

Представник позивача вказувала, що вона представляє інтереси позивача на підставі передоручення від директора товариства в якому працює, проте згідно ч. 2 ст. 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином суд приходить до висновку, що довіреність від 13.11.2017 року не відповідає вимогам чинного законодавства, не є нотаріально посвідченою, не видана довірителем, тому не може вважатися належним документом, що підтверджує повноваження представника ОСОБА_4

Таким чином, з урахування викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 при поданні позову до суду та в подальшому не мала повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 та підпису позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідачів, а позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 10-13, 43, 48, 58, 62-64, 200, 223, 247, п.2 ч.1 ст. 257, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 04.07.2018 року.

Суддя Домусчі Л.В.