Рішення № 75087736, 01.03.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/181/17-а

Провадження № 2-а/376/3/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.,

при секретарі – Ярликовій М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради Київської області, Сквирського міського голови ОСОБА_2 про визнання дій та рішень суб`єктів владних повноважень протиправними, скасування рішень суб`єктів владних повноважень, стягнення компенсації моральної шкоди,

встановив:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року у справі №376/1068/14-а, визнано протиправним скликання та проведення 47 позачергової сесії Сквирської міської ради Київської області VI скликання від 21.02.2014 року, з причин порушення порядку скликання сесії міської ради та процедури підготовки питань до розгляду на цій сесії, що призвело до прийняття протиправних рішень; визнано звільнення ОСОБА_1, відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України з посади першого заступника Сквирського міського голови Сквирської міської ради Київської області протиправним та поновлено його на посаді першого заступника Сквирського міського голови Сквирської міської ради Київської області з дня звільнення, а сааме: з 21.02.2014 року; стягнуто зі Сквирської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату, за час вимушеного прогулу, з дня звільнення, а саме: з 21.02.2014 року по 23.10.2015 року в сумі 98178,48 грн.; стягнуто зі Сквирської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 1,00 грн. Суд також допустив негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати.

Проте, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач добровільно і негайного не виконав постанову суду, чим завдав шкоди його законним правам та інтересам як працівника, які гарантовані та захищені державою.

10.03.2016 року, не дочекавшись самостійного та добровільного виконання Сквирською міською радою вищезгаданої постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, позивач відправив лист-звернення до Сквирського міського голови з проханням добровільно виконати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року, поновити його на посаді першого заступника Сквирського міського голови Сквирської міської ради Київської області з 21.02.2014 року, виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.02.2014 року по 23.10.2015 року в сумі 98178,48 грн., заподіяну моральну шкоду в розмірі 1,00 грн. Сквирська міська рада лист отримала 17.03.2016 року, проте ніяких дій міський голова для добровільного виконання постанови суду не здійснив.

Зважаючи на бездіяльність відповідача, позивач звернувся до виконавчої служби для примусового виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року та до Управління державної виконавчої служби Головного управлінняюстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 23.02.2016 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 376/1068/14-а від 23.10.2015 року.

25.03.2016 державний виконавець Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження в ЄДРВП за № 50607746, яка отримана відповідачем 29.03.2016 року.

31.03.2016 року на 7-му сесію Сквирської міської ради Київської області VII скликання, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 50607746 від 25.03.2016 року, було винесено питання про поновлення позивача на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату моральної шкоди.

Враховуючи що проект рішення не набрав необхідної для прийняття рішення кількості голосів, рішення не було прийнято, та, відповідно, постанова про відкриття виконавчого провадження № 50607746 від 25.03.2016 року не виконана.

28.04.2016 року на 8-му сесію Сквирської міської ради Київської області VII скликання, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50607746 від 25.03.2016 року, повторно було винесено питання про поновлення позивача на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату моральної шкоди.

Відповідно до рішення 8-ї сесії Сквирської міської ради Київської області VII скликання від 28.04.2016 року №161-8-VІІ «Про затвердження пропозиції міського голови щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Сквирського міського голови на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50607746 від 25.03.2016 року, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 та його звільнення, у зв’язку із припиненням повноважень виконавчого комітету Сквирської міської ради VI скликання, затвердженого 16 грудня 2010 року» вирішено: поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Сквирського міського голови з 21 лютого 2014 року по 01 грудня 2015 року; звільнити ОСОБА_1 з посади першого заступника Сквирського міського голови у зв’язку із припиненням повноважень виконавчого комітету Сквирської міської ради VI скликання, затвердженого 16 грудня 2010 року, з 01 грудня 2015 року.

За прийняття даного рішення проголосували більшість депутатів Сквирської міської ради Київської області VII скликання та відповідно до вказаного рішення позивача звільнено з займаної посади з 01.12.2015 року.

Вважає, що рішення 8-ї сесії Сквирської міської ради Київської області VII скликання від 28 квітня 2016 року №161-8-VІІ є незаконним, оскільки вказаним рішенням його поновлено 01.12.2015 року і тією ж датою звільнено, проте питання про виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 23.10.2015 року фактично розглянуто сесією Сквирської міської ради 28.04.2016 року, чим повторно порушені його права та інтереси, гарантовані Конституцією та Законами України.

Також відповідач не видав позивачеві належним чином заповнену трудову книжку, не провів розрахунку при звільненні, чим порушив право на працю, яке гарантоване ст.43 Конституції України, згідно з якою кожен громадянин має право на працю, що включає у себе можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільнообирає або на яку вільно погоджується.

Вказані незаконні дії відповідачів призвели до моральних переживань, оскільки звільнення з роботи є стресовою ситуацією для кожної людини, потім майже два роки судового розгляду справи про поновлення. В подальшому, відповідач, знаючи про постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року, знову умисно затягував її виконання, а виконанням знову порушив його права та інтереси і він знову змушений звертатися до суду, тобто знову перебувати в постійному стресовому стані, хвилюючись за те, яким чином він зможе відстоювати свої інтереси надалі, перебуваючи в зоні виконання бойових завдань в АТО, що впливає не лише на його емоційний стан, втрату душевного спокою, а і на здоров’я позивача. Постійні стресові ситуації призводять до загострення хронічних хвороб, підривається довіра значної кількості мешканців міста до позивача, що призводить до втрати нормальних життєвих зв'язків. Тому моральну шкоду він оцінює в 50000,00 грн.

З урахуванням наведеного, просив визнати протиправним і скасувати рішення 8-ї сесії Сквирської міської ради VII скликання від 28.04.2016 року №161-8-VІІ «Про затвердження пропозиції міського голови щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Сквирського міського голови на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50607746 від 25.03.2016 року, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 та його звільнення, у зв’язку із припиненням повноважень виконавчого комітету Сквирської міської ради VI скликання, затвердженого 16 грудня 2010 року»; стягнути зі Сквирської міської ради Київської області компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник відповідача, Сквирської міської ради Київської області, в судове засідання не з’явився, подав до суду письмове заперечення щодо адміністративного позову, просить в позові відмовити, справу розглянути в його відсутності.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши наявні письмові докази, надані сторонами в обґрунтування та заперечення позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року у справі №376/1068/14-а, визнано протиправним скликання та проведення 47 позачергової сесії Сквирської міської ради Київської області VI скликання від 21.02.2014 року, з причин порушення порядку скликання сесії міської ради та процедури підготовки питань до розгляду на цій сесії, що призвело до прийняття протиправних рішень; визнано звільнення ОСОБА_1, відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України з посади першого заступника Сквирського міського голови Сквирської міської ради Київської області протиправним та поновлено його на посаді першого заступника Сквирського міського голови Сквирської міської ради Київської області з дня звільнення, а сааме: з 21.02.2014 року; стягнуто зі Сквирської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату, за час вимушеного прогулу, з дня звільнення, а саме: з 21.02.2014 року по 23.10.2015 року в сумі 98178,48 грн.; стягнуто зі Сквирської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 1,00 грн. Суд також допустив негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати.

Проте, відповідач добровільно і негайного не виконав постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року у справі №376/1068/14-а.

10.03.2016 року, не дочекавшись самостійного та добровільного виконання Сквирською міською радою вищевказаної постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, позивач відправив лист-звернення до Сквирського міського голови з проханням добровільно виконати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року, поновити його на посаді першого заступника Сквирського міського голови Сквирської міської ради Київської області з 21.02.2014 року, виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.02.2014 року по 23.10.2015 року в сумі 98178,48 грн., заподіяну моральну шкоду в розмірі 1,00 грн. Сквирська міська рада лист отримала 17.03.2016 року, проте ніяких дій міський голова для добровільного виконання постанови суду не здійснив.

Зважаючи на бездіяльність відповідача, ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби для примусового виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року та до Управління державної виконавчої служби Головного управлінняюстиції у Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 23.02.2016 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 376/1068/14-а від 23.10.2015 року.

25.03.2016 державний виконавець Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження в ЄДРВП за № 50607746, яка отримана відповідачем 29.03.2016 року.

31.03.2016 року на 7-му сесію Сквирської міської ради Київської області VII скликання, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 50607746 від 25.03.2016 року, було винесено питання про поновлення позивача на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату моральної шкоди.

Враховуючи що проект рішення не набрав необхідної для прийняття рішення кількості голосів, рішення не було прийнято, та, відповідно, постанова про відкриття виконавчого провадження № 50607746 від 25.03.2016 року не виконана.

28.04.2016 року на 8-му сесію Сквирської міської ради Київської області VII скликання, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50607746 від 25.03.2016 року, повторно було винесено питання про поновлення позивача на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та виплату моральної шкоди.

Відповідно до рішення 8-ї сесії Сквирської міської ради Київської області VII скликання від 28.04.2016 року №161-8-VІІ «Про затвердження пропозиції міського голови щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Сквирського міського голови на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50607746 від 25.03.2016 року, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 та його звільнення, у зв’язку із припиненням повноважень виконавчого комітету Сквирської міської ради VI скликання, затвердженого 16 грудня 2010 року» вирішено: поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника Сквирського міського голови з 21 лютого 2014 року по 01 грудня 2015 року; звільнити ОСОБА_1 з посади першого заступника Сквирського міського голови у зв’язку із припиненням повноважень виконавчого комітету Сквирської міської ради VI скликання, затвердженого 16 грудня 2010 року, з 01 грудня 2015 року.

За прийняття даного рішення проголосували більшість депутатів Сквирської міської ради Київської області VII скликання та відповідно до вказаного рішення ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 01.12.2015 року.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч.1, 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом частини другої статті 257 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно п.2, 3 ч.1 ст.256 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання, поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..

Отже, діяльність органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає, саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для їх негайного виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Згідно ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5-1 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 47 КЗпП України встановлено обов’язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Крім того, статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п.4.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 цієї Інструкції.

Згідно п.4.2 зазначеної Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність, отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд, враховуючи обставини справи, глибину фізичних, душевних страждань, які зазнав позивач від протиправних дій відповідача, їх тривалість, можливості відновлення, і виходячи з засад розумності та справедливості, вважає визначити моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.

Згідно ст.139 КАС України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1280,00 грн.

Керуючисьст.19, 55 Конституції України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 5-1,47,116,237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України ст.2,9,72,73,75-77,139,241-246,250 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення 8-ї сесії Сквирської міської ради VII скликання від 28.04.2016 року №161-8-VІІ «Про затвердження пропозиції міського голови щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Сквирського міського голови на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2015 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 50607746 від 25.03.2016 року, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 та його звільнення, у зв’язку із припиненням повноважень виконавчого комітету Сквирської міської ради VI скликання, затвердженого 16 грудня 2010 року».

Стягнути зі Сквирської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Стягнути зі Сквирської міської ради Київської області на користь держави 1280,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.М. Ярошенко