Рішення № 75085063, 03.07.2018, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/375/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої – судді Міланіч А.М.

при секретарі – Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в :

В лютому 2018 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 7 червня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/95-04/505М, за яким банк надав останньому кредит на суму 100 000 доларів США, зі сплатою 14,5 % річних, строком кредитування на 84 місяці.

30 січня 2009 року між банком і позичальником було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди внести доповнення до умов кредитного договору щодо черговості погашення заборгованості за кредитним договором.

10 червня 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди тимчасово, на період з 10 червня 2009 року по 9 грудня 2009 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати, графік погашення кредиту викладено в новій редакції.

28 грудня 2010 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди тимчасово, на період з 27 січня 2011 року по 27 березня 2011 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати, графік погашення кредиту викладено в новій редакції.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 7 червня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладеного договір іпотеки, предметом якої виступає належне іпотекодавцю нерухоме майно, а саме, земельна ділянка площею 0,1329 га, яка розташована в с.Гореничі Києво-Святошинського району Київської області по вул.Хоменка, 38.

Відповідач ОСОБА_3 умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував і станом на 28 вересня 2017 року його заборгованість склала 546 644,03 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 14 471 214,48 грн.

Тому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором без урахування нарахованої суми пені в розмірі 53 047,10 доларів США що в еквіваленті за курсом НБУ становить 1 404 306,86 грн. та у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на вказану земельну ділянку, яка належить відповідачу ОСОБА_4

В судове засідання ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» свого представника не направив, просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на невірне нарахування банком суми боргу, також до вимог позивача просив застосувати строк позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 в судовому засіданні також позов не визнала, просила до вимог позивача застосувати строк позовної давності.

Вислухавши відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 7 червня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/95-04/505М, за яким банк надав останньому кредит на суму 100 000 доларів США, зі сплатою 14,5 % річних, строком на 84 місяці та з погашенням відповідно до графіка погашення, в якому визначено кінцевий термін повернення коштів 6 червня 2014 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.19-22) та визнається сторонами.

30 січня 2009 року між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» і ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 014/95-04/505/1М, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди внести доповнення до умов кредитного договору щодо черговості погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.24).

10 червня 2009 року між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №014/95-04/505/2М, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди тимчасово, на період з 10 червня 2009 року по 9 грудня 2009 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати, графік погашення кредиту викладено в новій редакції без зміни кінцевого строку погашення кредиту 6 червня 2014 року (а.с.27-28).

28 грудня 2010 року між ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №014/95-04/505М/3, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди тимчасово, на період з 27 січня 2011 року по 27 березня 2011 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати, графік погашення кредиту викладено в новій редакції без зміни кінцевого строку погашення кредиту 6 червня 2014 року (а.с.30-36).

7 червня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та відповідачем ОСОБА_4 було укладеного договір іпотеки, предметом якої є належна останньому земельна ділянка площею 0,1329 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташована в с.Гореничі Києво-Святошинського району Київської області по вул.Хоменка, 38, кадастровий номер 3222482000:05:009:0040 (а.с.88-93).

Відповідач умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконував і станом на 28 вересня 2017 року його заборгованість згідно розрахунку позивача склала 546 644,03 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 14 471 214,48 грн., яка включає в себе: 34 728,88 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 919 371,74 грн. – заборгованість за кредитом, 18 318,22 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 484 935,12 грн. – заборгованість за відсотками, 493 596,93 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 13 066 907,62 грн. - нарахована пеня (а.с.10-16).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд вважає доведеним в судовому засіданні факт порушення відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань за кредитним договором та наявність у нього заборгованості перед банком у вищезазначених сумах, що, в принципі, не заперечується і відповідачами та доказів протилежного суду не надано.

Однак, як відповідачем ОСОБА_3, так і відповідачем ОСОБА_4 подано до суду заяви про застосування до вимог позивача строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У разі неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 02 грудня 2015 року (справи № 6-1707цс15 та № 6-249цс15), пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності. Після зміни строку виконання зобов»язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.179), 10 жовтня 2012 року ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» було направлено відповідачу ОСОБА_3 вимогу про дострокове, протягом не більше 30 днів з дати цієї вимоги, виконання грошових зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі разом зі сплатою процентів та пені відповідно до умов кредитного договору, таким чином позивач змінив строк виконання зобов’язання, в зв’язку з чим перебіг строку позовної давності розпочався з наступного дня після спливу зазначеного банком у вимозі тридцятиденного строку, тобто, з 10 листопада 2012 року.

Відповідно до ч.1,3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи (а.с.10-16) та що визнається сторонами, відповідач ОСОБА_3 після отримання вимоги банку продовжував сплачувати кошти на погашення заборгованості за кредитним договором і останній платіж здійснив 14 травня 2014 року, то вказаними діями він переривав строк позовної давності і останній раз перебіг позовної даності заново розпочався 15 травня 2014 року.

За таких обставин, так як перебіг строку позовної давності по вимогах позивача розпочався 15 травня 2014 року, проте ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернулось до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 16 лютого 2018 року, то суд вважає, що позивач подав позов з пропуском установленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

Таким чином, оскільки ПАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» пропущено строк позовної давності і відповідачами заявлено клопотання про застосування до вимог позивача таких строків, то суд визнає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.253, 256,257,264,266,267,526,530,572,575,612,1046-1056 ЦК України, ст. 10-13,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові публічному акціонерному товариству «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Київської області.

Повне рішення суду складено 3 липня 2018 року.

Головуючий-суддяОСОБА_2