Вирок № 75084438, 25.06.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/4175/18

Провадження №1-кп/359/425/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Гайфуліна О.О., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12018110100000840, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2018 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України – використання завідомо підробленого документа, за наступних обставин.

ОСОБА_1 у невстановлений період часу та місці отримав від невстановленої особи посвідчення водія громадянина України серії КІА № 342257, з власною фотокарткою та власні установчі дані.

Після цього, 10.04.2018 року, о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу, який надає право або звільняє від обов’язків, реалізуючи свої злочинні наміри, під час зупинки та перевірки документів на автодорозі по вул. Центральній в с. Мирне Бориспільського району Київської області, у водія автомобіля «ВАЗ», н.з. Ж3076КИ, працівниками поліції Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, діючи умисно та з корисливих мотиві, для посвідчення своєї особи та підтвердження права керування транспортним засобом – автомобілем «ВАЗ», н.з. Ж3076КИ, пред’явив підроблений документ, а саме посвідчення водія України КІА №342257 на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке не відповідало аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України, що підтверджено висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №7937/7938/18-33 від 04.05.2018 року.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке виразилось у вчиненні умисних дій щодо використання завідомо підробленого документа (посвідчення водія), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого (тобто: допиту інших свідків, дослідження всіх доказів обвинувачення, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, його мети).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Має можливість сплатити процесуальні витрати, пов’язані з залученням експерта, однак оскільки вони є значними просив розстрочити їх сплату, та сплатити всі штрафи, накладені на нього у відповідності до законодавства України.

Показав, що дійсно він отримав ще в 2006 році у раніше не знайомої йому особи посвідчення водія на своє ім’я, сплативши йому близько 200 доларів США, і отримавши їх використав один раз 10.04.2018 року, оскільки він був раніше позбавлений водійських прав за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Про те, що указане посвідчення водія є виданим незаконним шляхом та є підробленим йому було відомо, однак він його використав, оскільки він був позбавлених водійських прав на підставі ст. 130 КУпАП. Він розумів значення своїх дій та те, що вчиняє правопорушення. Підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

Просив врахувати, що сплатити штраф він має можливість, однак щодо процесуальних витрат, йому слід зібрати кошти, оскільки він також має адміністративні стягнення, пов’язані з виконанням ст. 130 КУпАП.

Крім показів обвинуваченого, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі та процесуальні витрати.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення прокурором та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за цим кримінальним законом.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, у зв’язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, не пов’язаного із застосуванням обмеження волі чи арештом.

Так, санкцією ч.4 ст. 358 КК України передбачено покарання до двох років обмеження волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є невеликої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.

Щодо наявності пом’якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить його щире каяття та активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю злочину.

Обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, не має постійного доходу, однак запевнив про наявність у нього матеріальних засобів для сплати процесуальних витрат та визначеного судом розміру штрафу.

При цьому, суд враховує також наслідки вчиненого ним діяння та обставини, за яких кримінальне правопорушення було вчинене.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Тому, суд вважає за доцільне з урахуванням особи обвинуваченого і відношення останнього до скоєного, його матеріальне становище, сімейний стан останнього та наявність на утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_2, призначити ОСОБА_1 покарання у виді мінімального штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. 00 коп.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого і встановлені судом обставини.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов’язані із залученням експерта для проведення технічної експертизи в розмірі 6292 грн. 00 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави України на підставі вимог ст.ст. 122, 124 КПК України.

При цьому, зважаючи на скрутне матеріальне становище обвинуваченого, необхідність сплати ним основного покарання у вигляді штрафу та попередніх стягнень за адміністративні правопорушення, суд вважає за можливе застосувати положення п.3 ч.1 ст. 536 КПК України та розстрочити виконання вироку суду в частині стягнення процесуальних витрат на один рік.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп.

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004).

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: водія України КІА №342257 на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, с. Веселинівка Баришівського району Київської області, вул. Богдана Хмельницького, 116, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1), - на користь Держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції) процесуальні витрати в розмірі 6292 (шість тисяч двісті дев’яносто дві) грн. 00 коп.

Відстрочити виконання вироку суду в частині стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат в сумі 6292 грн. 00 коп. терміном на один рік, тобто до 25.06.2019 року.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк