Рішення № 7508307, 19.01.2010, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 2-61/10

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2010 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Бузило М.Л.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ „ПриватБанк” подало до Кельменецького районного суду позовну заяву у якій просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №СVSNGК00000152 від 31.01.2008 року в розмірі 18792,51 (долар США), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/453 від 23.11.2009 року складає 150152,15 грн. звернути стягнення на будинок загальною площею 77,70, який розташований за адресою: Чернівецька область Кельменецький район с. Вартиківці вул. 1 Травня буд. 5 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством Комерційний банк „ПриватБанк” з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1374, 41 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов.

Судом встановлено, що 31 січня 2008 року між комерційним банком „ПриватБанк” та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір CVSNGK00000152 , згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 21750 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди на надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми від суми зарезервованих ресурсів.

Отже, між позивачем та відповідачкою, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно п. 8.1 зазначеного вище договору відповідачка зобов’язалася щомісячно сплачувати заборгованість за кредитом та відсотки у сумі. Щомісяця в період сплати позичальник повинна була надавати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 200,72 доларів США.

Відповідачка ОСОБА_2 порушила свої зобов’язання за договором та не сплачувала у необхідному розмірі щомісячно встановлені договором платежі. Згідно з п. 8.4. кредитного договору відповідачка за порушення термінів оплати відсотків зобов'язана сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, за кожен день просрочки. Згідно п.3.2 кредитного договору кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту розподілялися насамперед для погашення витрат/ збитків банку, далі пені, потім простроченої комісії, потім простроченої винагороди, потім – прострочених відсотків, далі простроченої заборгованості за кредитом.

Станом на 24 листопада 2009 року заборгованість відповідачки становить : заборгованість по кредиту - 16979,50 долара США, заборгованість по відсотках – 1555,43 долара США, заборгованість по комісії 38,71 долара США, заборгованість по пені 211,79 долара США. Загальна сума заборгованості складає 18792,51 долара США.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачка в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов’язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовилася від своїх зобов’язань за цим договором, порушила свої зобов’язання по поверненню суми позики за цим договором.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення виконання зобов’язання за вказаним вище договором позики позивач та відповідачка 31 січня 2008 року уклали договір іпотеки житлового будинку. Згідно з п. 35.3 договору іпотеки відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, саманний, позначений в плані під літ. А-І, загальною площею 77,7 м 2, житловою площею54,9 м2, підвал позначений літерами „Пд”, літню кухню позначену літерою „Б”, вбиральню позначену літерою „В”, вхід до підвалу позначений літерами „Вх”, ворота №1, огорожу №2 , колодязь питний №3, огорожу №4, які розташовані в с. Вартиківці Кельменецького району Чернівецької області по вулиці 1 Травня, під номером 5, які належать відповідачці на праві власності, загальною вартістю 126250 гривень.

Згідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку” - іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Згідно з ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі немає будь-яких фактичних даних про те, що відповідачка своєчасно виконала свої грошові зобов'язання за вказаним вище договором і не порушувала умови договору, а відповідачка не надала відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України борг за кредитним договором вона повернула позивачу і не порушувала умови про сплату кредиту частками.

Враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що позовна заява публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” підлягає задоволенню повністю.

Суд також враховує, що відповідачка визнала позов і таке визнання прийняте судом.

Суд вважає що з відповідачки на користь позивача ЗАТ КБ „Приватбанк” слід стягнути судові витрати у виді судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Станом на 19 січня 2010 року НБУ визначив офіційний курс долара США до гривні в розмірі 800,12 гривень за 100 доларів США.

Таким чином заборгованість по кредиту - 16979,50 долара США - складає 135856 гривень 37 копійок, заборгованість по відсотках – 1555,43 долара США – складає 12445 гривень 30 копійок, заборгованість по комісії 38,71 долара США складає 366 гривень 37 копійок, заборгованість по пені 211,79 долара США – складає 1694 гривень 57 копійок. Загальна сума заборгованості складає 18792,51 долара США , що становить 150362 гривні 63 копійки.

Вартість предмета іпотеки згідно договору складає 126250 гривень.

Суд вважає, що ціна позову в частині звернення стягнення визначається вартістю майна, на яке позивач вимагає звернути стягнення.

Згідно до Декрету КМУ „Про державне мито” ставка державного мита із позовних заяв становить один відсоток ціни позову.

Таким чином, судовий збір за даним позовом, з врахування вимог майнового та немайнового характеру, становить 1262 гривні 50 копійок.

Суд вважає, що загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки слід визначити у гривнях за офіційним курсом долара США.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 525,526,611,612,625,629,1046 – 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 39, 40 Закону України „Про іпотеку”, керуючись ст. ст.3,8,10, 11, 15, 60, 79, 84, 88, 179, 212,213, 214, 215, України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором укладеним між публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” та ОСОБА_3, яка складає 150362 (сто п‘ятдесят тисяч триста шістдесят дві) гривні 63 (шістдесят три) копійки, з якої основна сума боргу – 135856 гривень 37 копійок; проценти – 12445 гривень 30 копійок, комісія – 366 гривень 37 копійок, пеня – 1694 гривень 57 копійок, за кредитним договором № СVSNGK00000152 від 31 січня 2008 року, звернути стягнення на предмети іпотеки:

житловий будинок, саманний, позначений в плані під літ. А-І, загальною площею 77,7 м 2, житловою площею54,9 м2, підвал позначений літерами „Пд”, літню кухню позначену літерою „Б”, вбиральню позначену літерою „В”, вхід до підвалу позначений літерами „Вх”, ворота №1, огорожу №2 , колодязь питний №3, огорожу №4, які розташовані в с. Вартиківці Кельменецького району Чернівецької області по вулиці 1 Травня, під номером 5,

шляхом продажу вказаних предметів іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком „ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) відповідно до ст. 38 Закону України „Про іпотеку” з укладанням від імені ОСОБА_2 договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення даних продажів.

Встановити початкову ціну для подальшої реалізації житлового будинку, саманного, позначеного в плані під літ. А-І, загальною площею 77,7 м 2, житловою площею 54,9 м2, підвалу позначеного літерами „Пд”, літньої кухні позначеної літерою „Б”, вбиральні позначеної літерою „В”, входу до підвалу позначеного літерами „Вх”, воріт №1, огорожі №2 , колодязя питного №3, огорожі №4, які розташовані в с. Вартиківці Кельменецького району Чернівецької області по вулиці 1 Травня, під номером 5 – в сумі 126250 (сто двадцять шість тисяч двісті п‘ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” судові витрати у виді 1262 (одна тисяча двісті шістдесят дві) гривні 50 (п‘ятдесят) копійок судового збору та 120 (ста двадцяти) гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Кельменецького районного суду. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Кельменецький районний суд.

Суддя: