Постанова № 7508231, 14.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 р. Справа № 2а-5690/09/2370

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Лічевецького І.О.,

при секретарі – Левчуку А.С.,

за участю представників: позивача – не з’явився, відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Феодосії до товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в м. Феодосії звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Будмонтажполімер» 29 621 грн. 41 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Позивач стверджував, що в 2009 р. відповідачем не внесена плата за оренду земельних ділянок комунальної власності в сумі 26 631 грн. 19 коп. Далі позивач зазначав, що у зв’язку з порушенням ТОВ «Будмонтажполімер» граничних строків сплати податкового зобов’язання ДПІ в м. Феодосії були винесені податкові повідомлення-рішення, якими визначено зобов’язання відповідача із сплати штрафу в загальному розмірі 2 990 грн. 22 коп.

Оскільки добровільно відповідач податковий борг не сплатив, позивач просив стягнути 29 621 грн. 41 коп. в судовому порядку.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання представника не направив, письмових заперечень не надав.

Р озглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 16 серпня 1999 р.

05 липня 2005 р. та 21 листопада 2005 р. між відповідачем та Феодосійською міською радою укладено договори оренди землі за умовами яких ТОВ «Будмонтажполімер» отримало в строкове платне користування земельні ділянки площею 4 379 га та 0,5925 га, відповідно, що розташовані в м. Феодосія.

Згідно повідомлення від 17.11.2009 р. за № 706 у зв’язку з наявністю земельної ділянки відповідач включений до категорії платників окремих податків у ДПІ в м. Феодосії.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від  25 червня 1991 року № 1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-XII (надалі за текстом – «Закон № 2535-XII»).

Статтею 2 Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення встановлені статтею 8 Закону № 2535-XII.

Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Згідно статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання вимог Закону № 2535-XII відповідачем 28 січня 2009 р. подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 р.

Згідно даним цієї декларації ТОВ «Будмонтажполімер» в 2009 р. мало сплатити рівними частками орендну плату в розмірі 54 632 грн. 30 коп.

Відповідач неналежним чином виконував покладений на нього обов’язок щодо внесення плати за землю, в результаті чого за період з квітня 2009 р. по вересень 2009 р. утворилась недоїмка в сумі 26 621 грн. 41 коп.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом – «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, позивачем податковими повідомленнями-рішеннями № 0005441503/0 від 06.07.2009 р. та № 0005451503/0 від 06.07.2009 р. визначено зобов’язання щодо сплати ТОВ «Будмонтажполімер» в розмірі 458 грн. 81 коп. і 2 531 грн. 41 коп., відповідно, а всього 2 990 грн. 22 коп.

Названі податкові повідомлення-рішення отримане відповідачем 10.07.2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 17.3. статті 17 Закону № 2181-III сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідач податкові повідомлення-рішення не оскаржив, визначені ними суми штрафів не сплатив.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 29 621 грн. 41 коп. в рахунок погашення його податкового боргу, та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер» (м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, ідентифікаційний код 30529028) в доход бюджету через державну податкову інспекцію в м. Феодосії (Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-В, ідентифікаційний код 33180053) податковий борг в сумі 29 621 (двадцять дев’ять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 18 січня 2010 р.

Суддя І.О.Лічевецький