Постанова № 7508230, 18.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2010 року справа № 2а-5681/09/2370

9 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі Слуцькій Н.Ю.,

за участю:

представника позивача державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області Левченка В.А - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Чигиринському районі Черкаської області, в якому просить стягнути з малого приватного підприємства «Вегас» штрафні (фінансові) санкції в сумі 2720 грн.

Позивач стверджував, що за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до відповідача рішенням № 0002022302 від 19.05.2009 р. були застосовані штрафні санкції в сумі 2720 грн. Оскільки мале приватне підприємство «Вегас» штрафні (фінансові) санкції не сплатило, позивач просив стягнути їх в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в поданому ним письмовому запереченні на позов просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити з мотивів його безпідставності, оскільки на його думку, ні Закон України «Про державну податкову службу в Україні», ні Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не наділяють позивача правом звернення до суду з позовними заявами про стягнення штрафних (фінансових) санкцій. Просив справу розглянути за його відсутності.

Судом встановлено, що мале приватне підприємство «Вегас» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Одеської міської ради 19 жовтня 1998 року, ідентифікаційний код 30199999.

24 квітня 2009 року посадовими особами Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області здійснено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій залу гральних автоматів, що розташований по вул. Горького, 6, міста Тростянець Сумської області, та належить малому приватному підприємству «Вегас».

Перевіркою встановлено, що у залі знаходяться 8 гральних автоматів, які знаходяться в робочому стані, підключені до електромережі, але не переведені у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

Результати перевірки оформлено актом № 0135/18/16/23/30199999 від 24.04.2009 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002022302 від 19.05.2009 р., застосував до позивача штраф у розмірі 2720 грн. відповідно до вимог пункту 2 статті 17 та статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №269/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі - Закон №265), за порушення вимог пунктів 1, 2, 3 статті 3 Закону №269/95-ВР.

Свої вимоги, викладені в позовній заяві та підтверджені в судовому засіданні, позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки встановлено, що при наданні послуг в сфері грального бізнесу гральні автомати не обладнано фіскальними блоками, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» від 07.02.2001 р. №121, та пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Результати перевірки оформлені актами перевірки, на підставі яких відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-Х11 (далі Закон №509-Х11) та пункту 2 статті 17 Закону № 265 було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послу) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону №265 субєкти підприємницької діяльності зобовязані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Згідно пункту 2 статті 17 вказаного Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Таким чином, відсутність на гральному автоматі фіскального пристрою є підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої пунктом 2 статті 17 Закону №265. Стаття 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509 - Х11 «Про державну податкову службу в Україні» передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові(штрафні) санкції, стягувати з бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Суд, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З огляду на вимоги статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІ1 передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Частиною 7 статті 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є позаплановими. Порушення при перевірці, на які вказує позивач в позовних заявах, зокрема: не повідомлення його за 10 днів до дня проведення перевірки (в разі проведення позапланової перевірки таке повідомлення не направляється), не предявлення наказу про перевірку за наявності направлення на перевірку, недотримання процедури перевірки, при фактичному допуску до її проведення, не має наслідком визнання протиправним застосованих податковою інспекцією до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій за встановлені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно за даних обставин відсутні підстави для скасування спірного рішення.

Проведеною працівниками податкових органів перевіркою гральних закладів малого приватного підприємства «Вегас», встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій», № 121 від 07.02.2001 р., пункту 6 додатку якого встановлені конкретні строки переведення субєктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій, зокрема щодо використання гральних автоматів з 31.12.2006 р. Постановою Кабміну України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», № 199 від 18.02.2002 р. встановлено, що дія цих вимог поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.

У відповідності з додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, від 27.06.2002 р. № 13, дія цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників - кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі. Лічильники повинні знаходитися в кожухах, що пломбуються у встановленому порядку засобами контролю, які унеможливлюють доступ до лічильників та їх відокремлення від автомата без пошкодження кожуха або засобу контролю. Конструкція лічильників повинна виключати можливість обнулення або зменшення їх показників. Лічильники повинні бути розміщені у місцях, доступних для зчитування їх показників. А тому твердження позивача про те, що його діяльність з організації азартних ігор не відоситься до сфери послуг, а тому на його думку не входить до переліку суб`єктів підприємницької діяльності, що регламентується Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, нічим не обґрунтовані та не можуть бути прийняті судом до уваги. З огляду на це слід також керуватися нормами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яким передбачено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами, а частина 4 статті 5 вищеназваного Закону передбачає видачу торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Відповідно до вимог пункту 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов державної податкової інспекції у Чигиринському районі Черкаської області до малого приватного підприємства «Вегас» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства «Вегас, ідентифікаційний код 30199999) на користь державного бюджету через державну податкову інспекцію у Чигиринському районі Черкаської області штрафні (фінансові) санкції в сумі 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 20 січня 2010 року.