Постанова № 75081542, 27.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панченко О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

27 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6202/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Панченко О.В.) від 20.03.2018 р. (повний текст рішення складений 29.03.2018 р.) по справі № 820/6202/17

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати неправомірним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017 р., № Я-21452/0/6-198110/0/21-17; визнати неправомірними дії начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017 р., № Я-21452/0/6-19810/0/21-17; зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Харківській області у встановлений чинним законодавством термін, надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовано 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва відповідно до заяви від 28.07.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 р. по справі № 820/6202/17 позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017 р., № Я-21452/0/6-198110/0/21-17; визнано неправомірними дії начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017 р., № Я-21452/0/6-19810/0/21-17; зобов’язано відповідачів розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наслідками розгляду якої ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою (а.с. 8), в якій просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва площею 0,12 га, із земель запасу, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області. Заяву позивач обґрунтував тим, що є інвалідом війни ІІ групи, який має пільги, що передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом № Я-21452/0/6-19810/0/21-17 від 21.08.2017 р. «Про розгляд заяви» (а.с. 9) відповідачем позивачу було повідомлено, що з 2014 року по даний час триває реформа децентралізації, яка передбачає перехід повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності від територіальних органів Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування, для чого заплановано прийняття низки законів. Також повідомлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області ведеться робота щодо формування переліку учасників антитерористичної операції, які планують використати свої першочергові права з відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також формуються переліки земельних ділянок, які планується передати учасникам АТО. При цьому, як вказано у цьому листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, зазначена позивачем земельна ділянка не входить до вказаного переліку.

Не погодившись з фактичною відмовою відповідача в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що надана позивачу відповідь не відповідає належній формі управлінського рішення з спірного питання, оскільки, як зазначено вище, не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у задоволенні поданої заяви з посиланням на відповідні нормативні акти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що ані позивачем, ані відповідачами рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржувалося, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних не переглядається.

В свою чергу, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, зазначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судовим розглядом встановлено, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, належить розпорядження земельними ділянками державної власності на території Харківської області, а тому саме цей орган уповноважений розглядати питання та приймати рішення, зокрема, щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства мають право звернутися з відповідним клопотанням, з наданням відповідних документів.

З положень наведеної норми ЗК України вбачається, що законодавством визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В свою чергу, після звернення позивача до компетентного органу із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, відповідачем було повідомлено, що з 2014 року по даний час триває реформа децентралізації, яка передбачає перехід повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності від територіальних органів Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування, для чого заплановано прийняття низки законів. Також повідомлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області ведеться робота щодо формування переліку учасників антитерористичної операції, які планують використати свої першочергові права з відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також формуються переліки земельних ділянок, які планується передати учасникам АТО. При цьому, як вказано у цьому листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, зазначена позивачем земельна ділянка не входить до вказаного переліку.

Наведене свідчить про те, що фактично відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, посилаючись на вказані у листі обставини.

Разом з тим, вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена ст. 118 ЗК України, а тому вказана відповідь не може вважатися відмовою, мотиви якої відповідають вимогам ст. 123 ЗК України. Адже, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З приводу посилань відповідача в своїй апеляційній скарзі на ту обставину, що на подану позивачем заяву йому роз’яснено щодо формування переліків земельних ділянок, які планується передати учасникам антитерористичної операції, оскільки зазначена позивачем в заяві земельна ділянка не входить до вказаного переліку, то колегія суддів зазначає наступне.

Земельним кодексом України визначено порядок розгляду даної категорії питань, та зазначається, що відповідний орган виконавчої влади розглянувши питання про надання земельної ділянки для особистого селянського господарства надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або мотивовану відмову.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що розгляд заяви позивача може завершитись її задоволенням, або вмотивованою відмовою у ненаданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що відповідач, під час розгляду заяви позивача, не виконав вимоги Земельного кодексу щодо вмотивованого обґрунтування підстав відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим порушив приписи ст. 118 ЗК України, якою визначено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні зазначеного дозволу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірним рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017 р., № Я-21452/0/6-198110/0/21-17 та зобов’язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наслідками розгляду якої ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017р., № Я-21452/0/6-19810/0/21-17 і в частині зобов’язання начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наслідками розгляду якої ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем в межах спірних правовідносин оскаржується рішення ГУ Держгеокадастру в Харківській області, щодо відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення садівництва, яке викладено в листі № Я-21452/0/6-19810/0/21-17 від 21.08.2017 р. «Про розгляд заяви», яка підписана посадовою особою ГУ Держгеокадастру в Харківській області – начальником даної установи ОСОБА_5

Відповідно до п. 3 Положення про ГУ Держгеокадастру в Харківській області завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Харківської області, а п. 13 цього Положення передбачено, що до компетенції останнього належить розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеним чинним законодавством, на території Харківської області.

Враховуючи те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відноситься до компетенції начальника ГУ Держгеокадастру в Харківській області ОСОБА_5, то і відсутні підстави для визнання його дій, щодо відмови позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправними та зобов’язання цієї особи повторно розглянути заяву позивачу.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017 р., № Я-21452/0/6-19810/0/21-17 і в частині зобов’язання начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наслідками розгляду якої ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 р. по справі № 820/6202/17 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 р. по справі № 820/6202/17 – задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 р. по справі № 820/6202/17 скасувати в частині визнання неправомірними дій начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, що розташована за межами населеного пункту на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області у власність для ведення садівництва, яке викладено в листі від 21.08.2017р., №Я-21452/0/6-19810/0/21-17 і в частині зобов’язання начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_3 розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за наслідками розгляду якої ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 р. по справі № 820/6202/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.07.2018 року.