Постанова № 75080890, 04.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. Справа № 917/2133/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" (вх.№837П/1-42) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року (суддя Н.Г. Гетя, м. Полтава, повне рішення складено 13 квітня 2018 року) по справі №917/2133/17,

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк", м. Полтава,

про стягнення 59 394,38 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" 59 394,38 грн вартості безпідставно спожитої теплової енергії за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року по справі №917/2133/17 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 59 394,38 грн вартості безпідставно спожитої теплової енергії, а також 1600,00 грн витрат на сплату судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року по справі №917/2133/17 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтуванні апеляційної скарги наголошує, що:

по-перше, між позивачем та відповідачем укладений договір № 2449 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01 лютого 2008 року, згідно з яким теплоспоживання здійснюється лише за одним об'єктом по вул. Полтавський шлях,19 квартири 2,2а,5,6,8а, додаткових угод між сторонами підписано не було стосовно теплопостачання квартир , що знаходяться за адресою: м.Харків, вулиця Селянська, будинок № 36-А, квартира 1,4,8,39,48,73,83, тому нарахування оплати за теплову енергію за актами переддоговірного обстеження від 27 жовтня 2015 року, актом обстеження системи теплопостачання об'єкта від 27 жовтня 2015 року та актом обстеження системи теплопостачання об'єкта від 30 березня 2016 року безпідставне. Крім того, ПАТ "Полтава-Банк" не був попереджений про обстеження об’єкта та присутнім при складаннях актів. На сьогоднішній день усі квартири за вказаною адресою продані та передані у власність фізичним особам, що підтверджується актами прийому-передачі квартир, в яких також зазначено про відсутність радіаторів;

по-друге, ПАТ "Полтава-банк" зверталося з проханням опломбувати введення тепла в квартири №1,4,8,39,48,73,83 по вул. Селянській, 36-а в м. Харкові, оскільки у вказаних квартирах фактично відсутнє опалення через відсутність радіаторів. Банк неодноразово звертався та просив направити комісію для встановлення факту не опалення вищезазначених квартир, просили опломбувати введення тепла та гарячого водопостачання (запірні вентилі) в квартирах № 1,4,8,39,48,73,83 Селянська, 36 а в м. Харкові, оскільки у вказаних квартирах ніхто не проживає та незареєстрований;

З цих підстав, відповідач вважає, що згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення їм ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено учасників справи, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи – за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

14 травня 2018 року від КП "Харківські теплові мережі" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3616), в якому останній просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року по справі №917/2133/17 залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі вказує на те, що посилання відповідача на укладений між сторонами договір № 2449 від 01 лютого 2008 року є недоцільним, оскільки даний документ стосується іншого об'єкту тепло споживання. Зазначає, що Акт обстеження теплопостачання об'єкту від 30 березня 2016 року № 176316 складено на спеціальному бланку підприємства, на ньому проставлено печатку теплової інспекції КП "Харківські теплові мережі", підписано працівником КП "Харківські теплові мережі", недісним не визнавався, як і будь-які інші наявні в матеріалах справи акти позивача. Посилання відповідача на відсутність радіаторів та опалення позивач вважає необґрунтованим, оскільки факт відсутності радіаторів та опалення відповідачем документально не підтверджено. Крім того, позивач наголошує, що навіть у випадку демонтажу приладів опалення або відсутності таких приладів, приміщення житлового будиноку є єдиною системою опалення, опалюються за рахунок опалення усього житлового будинку.

Згідно з ч.13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач – разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв’язку, копію вищевказаної ухвали суду від 07 травня 2018 року позивачем та відповідачем отримано 10 травня 2018 року.

Однак станом на 04 липня 2018 року клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року по справі №917/2133/17 відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що згідно з Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ПАТ "Полтава-Банк" у житловому будинку на вул. Селянській, 36 у м. Харкові на праві власності належали квартири № 1 загальною площею 104.2 кв. м , № 4 загальною площею 80,1 кв. м, № 8 загальною площею 79, 0 кв. м, № 39 загальною площею 81,4 кв. м,№ 48 загальною площею 80,1 кв. м, № 73 загальною площею 79,9 кв. м, та № 83 загальною площею 80,3 кв. м, всього загальна площа квартир ПАТ "Полтава -Банк" складає 585,0 кв.м.

На підставі Розпоряджень про початок та кінець опалювальних сезонів 2015-2016 pp., 2016-2017 pp. КП "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії до житлових будинків за адресами: м. Харків, вул.Селянська, 36 А.

В підтвердження факту постачання теплової енергії позивачем надані суду Акти виконаних робіт по відпуску теплової енергії за жовтень 2015 р.- грудень 2016 р. на суму 59 394,38 грн.

У службовій записці № 418 від 08 жовтня 2015 року зазначено, що в зв'язку з передачею в комунальну власність та переводом на прямі розрахунки житлового будинку по вул. Селянській,36-а на зазначеному житловому будинку встановлено загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії, нарахування здійснюються наступним споживачам теплової енергії - КП "Жилкомсервіс" на опалювальну площу 4293,4 кв.м, теплове навантаження складає 0,21 1 Гкал/год, ПАО "Світло шахтаря" на опалювальну площу 299,4 кв.м, теплове навантаження 0,013 Гкал/год та ПАТ "Полтава-Банк" па опалювальну площу квартир 558,1 кв.м з тепловим навантаженням на опалення 0,0274 Гкал/год на опалення (копія надається).

Згідно пояснень позивача нарахування за спожиту теплову енергію місць загального користування ПАТ "Полтава Банк" не здійснювалося за спірний період, так як відповідно до п. 12 Правил № 630 "У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку." У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку. Ці заходи балансоутримувачем здійснено не було у спірному періоді, тому відповідно не було нарахувань ПАТ "Полтава-Банк" за МЗК за спірний період.

Оскільки, між позивачем та відповідачем існують договірні відносини КП "Харківські теплові мережі" звернулося в лютому та в вересні 2016 року до ПАТ "Полтава-Банк" з пропозицією включення в Договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гадячої води №2449 від 01 лютого 2008 року житлових квартир по вул. Селянській, 36-а в Харкові № 1, 4, 8, 39, 48, 73, 83, проте, внесення змін до Договору не відбулося, як і укладення окремого договору.

Позивач вказує на те, що нарахування по вул. Селянській, 36-а проводилося виключно за показаннями приладу обліку теплової енергії, який встановлений на житловому будинку по вул. Селянській, 36-а в Харкові. Розподіл теплової енергії між споживачами, підключеним до одного вузлу обліку, розподіляється пропорційно до їх максимального приєднаного теплового навантаження, та фактичного часу споживання теплової енергії. Розподіл теплової енергії безпосередньо в житловому будинку по вул. Селянській, 36-А в м. Харкові розподіляється на споживачів будівлі з урахуванням: показань приладу обліку, теплового навантаження, опалювальної площі, розрахунку споживання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано суду Акти про включення та відключення теплової енергії, Акти обстеження системи теплопостачання об'єктів, які на його думку підтверджують факт споживання відповідачем теплової енергії.

З наданої позивачем документації вбачається, що станом на 13 грудня 2017 року вартість спожитої теплової енергії за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року без достатніх правових підстав складає 59 394, 38 грн.

Листом від 12 грудня 2017 року № 586/юр на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату вартості безпідставно спожитої теплової енергії. Відповідь на вимогу не надійшла, оплату відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 2 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з наступних підстав.

Відповідно до Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій суб'єктів. Такими діями зокрема, може бути користування тепловою енергією без договору.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються, згідно п. 4 ч. З ст. 1212 Цивільного кодексу України, і до відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки договір на поставку теплової енергії з відповідачем не укладався, то відповідно до вимог ст.530 Цивільного кодексу України відповідачу неодноразово були направлені вимоги про необхідність оплатити вартості безпідставно придбаної теплової енергії. Проте відповідач на вказану вимогу не відреагував та суму безпідставно отриманої теплової енергії не оплатив.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія -це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання ( п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630). Таким чином, поняття "теплова енергія" та "послуги з централізованого опалення" не є тотожними і співвідносяться як постачання (продаж) товару та надання послуг. Відповідно, взаємовідносини між теплопостачальною організацією та споживачами теплової енергії, споживачами послуг з централізованого опалення регулюються згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів, що враховують особливості споживання теплової енергії як товарної продукції та споживання централізованого опалення як комунальної послуги.

Взаємовідносини між теплопостачальною організацією та споживачами теплової енергії визначено Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМУ від 03 жовтня 2007 року за № 1198 (надалі-Правила). Відповідно до Правил споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Згідно п. 23 Правил Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198 на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку (копії відомостей обліку в матеріалах справи).

Пунктом З Правил визначено, що межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа продажу теплової енергії - сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію. Відповідно до п. 20 Правил облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплопостачальної організації вказані на схемі межі поділу теплової мережі у додатку № 2 (проект) до договору № 2449 від 01 лютого 2008 року, яка разом з всіма іншими додатками, що стосувалися об'єктів по вул.Селянській, 36-а були надіслані на адресу відповідача з метою включення у діючий договір (докази направлення відповідачу листів про внесення змін до договору містяться в матеріалах справи), однак відповідачем не були підписані. Схема є такою, що складена відповідно до вимог чинного законодавства України і відповідає дійсності. На схемі, зокрема, вказано і місце розташування приладу обліку (ПО).

В розрахунку нарахувань, що міститься в матеріалах справи вказано вихідні параметри, формулу, за якою здійснювалися щомісячні нарахування, та суму з урахуванням, власне, показників будинкового приладу обліку.

Приписами ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

З наданої позивачем відомості обліку теплової енергії облік нарахування за спожиту теплову енергію ПАТ "Полтава-Банк" по вул. Селянській, 36-а проводяться виключно за показаннями приладу обліку теплової енергії, який встановлений на житловому будинку по вул. Селянській, 36-а в Харкові. Розподіл теплової енергії безпосередньо в житловому будинку по вул. Селянській, 36-А в м. Харкові розподіляється на споживачів будівлі з урахуванням: показань приладу обліку, теплового навантаження, опалювальної площі, розрахунку споживання теплової енергії.

Згідно Правил № 630 опалювана площа будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт.

Опалювана площа (об'єм) квартири - загальна площа (об'єм) квартири без урахування площі лоджій, балконів, терас.

З наданих документів вбачається, що загальна площа квартир ПАТ "Полтава -Банк" складає 585,0 кв.м. (квартира № 1 загальною площею 104.2 кв.м + № 4 загальною площею 80,1 кв.м + № 8 загальною площею 79, 0 кв.м +№ 39 загальною площею 81.4 кв. м.+ № 48 загальною площею 80,1 кв.м + № 73 загальною площею 79,9 кв.м + № 83 загальною площею 80,3 кв.м = 585,0 кв.м).

Відповідно до матеріалів справи в зв'язку з передачею в комунальну власність та переводом на прямі розрахунки з 2016 року на зазначеному житловому будинку по вул.. Селянській, 36-а встановлено загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії.

Обсяг теплової енергії на опалення позивачем було визначено згідно з КТМ 204 України 244-94 показання приладу обліку розподіляються між споживачами теплової енергії у житловому будинку по вул. Селянській 36а та вираховуються:

Загальна кількість спожитої теплової енергії( усіх споживачів приладу обліку) х розрахунок споживання теплової енергії (споживача) / 100

Отримана в результаті підрахунків кількість спожитої теплової енергії па опалення, виражена в Гкал, помножується на діючий в цей час тариф на теплову енергію та отримується вартість фактично спожитої теплової енергії за місяць.

Позивачем надані суду розрахунки вартості теплової енергії з відображенням сум щомісячних нарахувань, зокрема: листопад 2015 р. 5 601,34 грн, грудень 2015р. 6027,86 грн, січень 2016 р. 10 402,39 грн, лютий 2016 р. 7 362,19 грн, березень 2016 р. 5 292,52 грн, квітень 2016 р. 2 413,42 грн, жовтень 2016 р. 3 426,74 грн, листопад 2016 р 9 808,03 грн, грудень 2016 р. 9059,89 грн. Загальна сума вартості спожитої теплової енергії, що отримана без достатніх правових підстав за період з листопада 2015 року по грудень 2016 рік становить 59 394,38 грн.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога в сумі 59 394,38 грн (сума вартості спожитої теплової енергії без достатніх правових підстав) правомірна, обґрунтована, не спростована відповідачем, та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на укладений між сторонами договір № 2449 від 01 лютого 2008 року є недоцільним, оскільки даний документ стосується іншого об'єкту теплоспоживання, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях,19, і не стосується предмету позову (об'єктів теплоспоживання, розташованих за адресою: м.Харків, вул.Селянська, 36-А), а відносно квартир по вул.Селянській, 36-А внесення узгоджених обома сторонами змін до договору не відбулося, як, власне і немає окремого договору щодо таких об'єктів. Крім того, згідно позову позивач просить стягнути з відповідача вартість безпідставно спожитої теплової енергії, а не заборгованість, що утворилася внаслідок невиконання договірних зобов'язань. Листом від 12 грудня 2017 р. № 586/юр на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату вартості безпідставно спожитої теплової енергії. Відповідь на вимогу не надійшла, оплату відповідач не здійснив.

Що стосується звернення ПАТ "Полтавабанк" до КП "Харківські теплові мережі" з проханням опломбувати введення тепла в квартири №1,4,8,39,48,73,83 по вул. Селянській,36-а в м. Харкові, суд зазначає наступне: нормами чинного законодавства не передбачена можливість відключення окремих приміщень, вбудованих в житлові будинки, а лише можливість відключення житлових будинків в цілому за умови дотримання всіх умов, передбачених відповідним нормативним актом - Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та достачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва та архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4. КП "Харківські теплові мережі" не має технічної можливості проводити окреме відключення квартир, що належать ПАТ "Полтава-банк" від джерел теплової енергії, оскільки це спричинить порушення теплового балансу усього житлового будинку в цілому та порушення прав та інтересів мешканців будинку.

Крім того, в матеріалах справи містяться акти підключення та відключення житлового будинку по вул.Селянській, 36 а. Вказаний житловий будинок обладнаний централізованою системою теплопостачання. Система теплопостачання квартир, що належали відповідачу у спірному періоді, є невід'ємною частиною централізованої системи теплопостачання житлового будинку.

Таким чином, підключення та відключення опалення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. На зворотньому боці актів підключення/відключення опалення (за підписами та печатками КП Харківські теплові мережі та балансоутримувача - КП "Жилкомсервіс") вказано перелік споживачів, розташованих у житловому будинку та підключених до єдиної системи опалення житлового будинку КП "Жилкомсервіс", серед яких і об'єкти відповідача. Такі акти також підтверджують, що теплова енергія подавалася і на приміщення відповідача у спірному періоді.

До речі, сам відповідач доданим до відзиву на позовну заяву листом Департаменту комунального господарства Харківської міської ради від 10 траувня 2016 року № 1715/0/16-16 підтвердив правову позицію позивача, оскільки в даному листі чітко вказано, що "у переліку інженерного обладнання об'єкту зазначено централізоване опалення та гаряче водопостачання. Система теплопостачання квартир, належних ПАТ "Полтава-банк" та інших квартир вказаного будинку є невід'ємною частиною системи теплопостачання відповідного житлового будинку, яка складається з низки певних конструктивних елементів...", тощо.

Безпідставними є також посилання апелянта на складення акту від 25 березня 2016 року ПАТ "Полтава-банк", оскільки даний документ може слугувати лише підтвердженням відсутності радіаторів, та в жодному випадку не свідчать про неотримання позивачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки радіатори є лише частиною системи опалення в помешканні для розсіювання тепла у повітрі, а відтак їх демонтаж не припиняє відповідне постачання. Слід зазначити, що єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною Комісією, а при відсутності затвердженого компетентним органом акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним. Роз'яснення щодо відключення від мережі централізованого опалення міститься, зокрема, у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 травня 2016 року № 7/9-5816.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів не встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч. 3 цієї ж норми є обов’язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв’язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року у справі №917/2133/17 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів2, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2018 року у справі №917/2133/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 липня 2018 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя П.В.Тихий

Суддя О.І.Терещенко