Ухвала суду № 75080634, 18.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 червня 2018 рокусправа № 804/2287/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської Організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 р. за позовом Громадської Організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 до Голови Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Шофаренка Юрія Федоровича про визнання дій неправомірними у зв'язку із порушенням права на отримання публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська Організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" (ГО «ДНПГО») звернулася до суду в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 з заявою (не з позовною заявою) про визнання дій неправомірними у зв'язку з порушенням права на отримання публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії. (а.с. 4-7). В заяві зазначений суб'єкт оскарження: голова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Шофаренко Юрій Федорович. В заяві також зазначено, що громадянин України ОСОБА_1, керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації» зробив інформаційний запит 17.10.2016 року на ім'я голови Індустріального районного суду м. Дніпро Шофаренка Ю. про надання відповіді на два поставлених питання. В заяві є посилання на статтю 21 ЗУ «Про громадські об'єднання», згідно якої передбачено право громадських об'єднань звертатися з позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами до суду. Також заявник посилається на те, що громадські об'єднання можуть діяти в інтересах своїх членів для задоволення суспільних інтересів. Вказується в заяві на те, що громадська організація не є платником судового збору, оскільки не є ані фізичною, ані юридичною особою. Заявник вважає, що допуск до суду громадської організації без статусу юридичної здійснюється на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Заява підписана керівником ГО «ДНПГО» ОСОБА_3 (а.с. 7), яка просить визнати неправомірними дії голови Індустріального районного суду м. Дніпро Шофаренка Ю.Ф. в частині ненадання запитуваної інформації та зобов'язати Шофаренка Ю.Ф. чи іншу посадову особу розглянути по суті інформаційний запит від 17.10.2016 року, що наданий ОСОБА_1 в строки і обсягах, що визначені ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Також просить, враховуючи майновий стан Громадської організації звільнити від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 р. позовну заяву Громадської Організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", яка діє в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 - повернуто заявнику. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що до суду має звертатися особа, яка має адміністративно-процесуальну дієздатність. При цьому, сторонами у справі є позивач та відповідач. Оскільки, Громадська Організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" утворена без статусу юридичної особи, то позбавлена права бути учасником цивільно-правових відносин та набуття майнових і немайнових прав. Такі права закріплені виключно за громадськими організаціями, що мають статус юридичної особи. Закон України «Про громадські об'єднання» не надає громадській організації без статусу юридичної особи здійснювати представництво в суді інтересів інших осіб (а.с. 2-3).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Громадська Організація "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" (ГО «ДНПГО»), що діє в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції з скаргою (а.с. 11-12). Скарга підписана керівником ГО ОСОБА_3

Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк оскарження; скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.04.2017 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду; постановити окрему ухвалу про грубі порушення норм матеріального і процесуального права суддею першої інстанції.

В скарзі заявник посилається на те, що громадська організація без статусу юридичної особи має право на звернення до суду на підставі Конституції України (ч. 5 ст. 36), оскільки всі громадські організації рівні перед законом; Закону України «Про громадські об'єднання» (п.1 ч. 5 ст. 10), оскільки в склад державних органів входить суд, а перелік прав громадських об'єднань, передбачений ч. 1 ст. 21 Закону України «Про громадські об'єднання» не є вичерпним (для здійснення своєї мети Громадське об'єднання має право здійснювати інші права, не заборонені законом). Вважає, що право Громадських об єднань звертатися із заявами (позовними), скаргами (апеляційними, касаційними) до суду прямо передбачено законом (п. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про громадські об'єднання»). Також посилається на Рішення Європейського суду від 16.12.1997 року «Католицька церква Ла Кане проти Греції» як на норму права та зазначає, що вказаним рішення визнано, що громадська організація наділена абсолютними процесуальними правами (цивільними, адміністративними…) і це рішення має бути застосовано як джерело права (заявник не додає до скарги текст рішення «Католицька церква Ла Кане проти Греції»). Вважає, що Громадські об'єднання без статусу юридичної особи повинні безперешкодно допускатися до участі у судовому процесі безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (Пленум ВАСУ «Про застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» пункт 9.7 постанови від 29.09.16 № 10). Зазначає, що Громадські об'єднання без статусу юридичної особи наділені абсолютною універсальною правоздатністю і дієздатністю. Посилається на те, що ст. 106 КАС України містить вичерпний перелік умов, які повинен виконувати позивач при зверненні до суду зпозовною заявою, тобто статтею 108 КАС України не передбачено підстав повернення позовної заяви з яких повернув суд першої інстанції. Щодо відсутності обов'язку у Громадській організації сплачувати судовий збір, зазначає, що Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік суб'єктів платників судового збору. Але суд першої інстанції обмежив право заявника на належне відправлення правосуддя, а саме ефективний доступ до правосуддя та право на справедливий судовий розгляд.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.05.2017 року апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 19). Як недолік зазначено не сплата судового збору за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою від 17.07.2017 року судом апеляційної інстанції повернуто скаргу заявнику, оскільки не сплачено судовий збір (а.с. 31).

Ухвалою ВАСУ від 07.08.2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Громадської Організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", яка діє в інтересах свого члена ОСОБА_1, оскільки від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнені лише громадяни, у передбачених законом випадках при зверненні із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб (а.с. 83-84).

Постановою Верховного Суду від 03.05.2018 року заяву Громадської Організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація", яка діє в інтересах свого члена ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2017 року та Ухвалу ВАСУ від 07.08.2017 року - скасовано, справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції. В задоволенні решти вимог відмовлено (а.с. 110-114). Свою позицію Верховний Суд обґрунтував тим, що Законом України «Про судовий збір» громадські організації, які здійснюють свою діяльність без статусу юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ані юридичною, ані фізичною особою. Відповідно такі організації не зазначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як суб'єкти, які звільняються від сплати судового збору. Тому висновок, про те, що громадська організація, які здійснює свою діяльність без статусу юридичної особи повинна подати документ про сплату судового збору є помилковим. Оскільки апеляційний суд не здійснював апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції по суті, справа направлена до суду апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Апеляційна скарга (скарга) подана Громадською організацією, що діє без статусу юридичної особи. Апеляційна скарга подана в інтересах члена Громадської Організації ОСОБА_1

Вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити, чи має право Громадська організація, що діє без статусу юридичної особи звертатися до суду в інтересах своїх членів?

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації. Зокрема, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, визначені запитувачами інформації (поряд з фізичними та юридичними особами).

При цьому, запитувач інформації має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Водночас частина 3 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, частина 3 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є спеціальною нормою при зверненні до суду. Саме ця норма у відповідності до норм законодавства України врегульовує суперечності, щодо можливості звернення особи до суду в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Слід врахувати, що Кодекс адміністративного судочинства України надає можливість звернення до суду фізичним і юридичним особам. Оскільки громадська організація, що діє без статусу юридичної особи не відноситься ні до юридичних, ні до фізичних осіб, то така організація позбавлена правоздатності звертатися до суду в процесуальному порядку. Натомість, таке обмеження звернення до суду в процесуальному порядку не позбавляє можливості звернення до суду як до органу влади (з заявами, скаргами) в інтересах своїх членів. Однак, не з позовними заявами, не з апеляційними скаргами в інтересах інших осіб (своїх членів).

Зазначене підтверджується також нормами Закону України «Про громадські об'єднання». Так, в статті 21 зазначені права громадських об'єднань.

Заявник посилається на п. 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про громадські об'єднання», та вказує, що саме ця норма надає громадській організації без статусу юридичної особи право звертатися до суду.

Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції такий висновок заявника є помилковим.

Дослідимо, зазначену заявником норму (п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про громадські об'єднання»). Так громадська організація має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Отже, вказана норма зазначає про певний порядок, що визначений законом для звернень (певним порядком є також процесуальний закон, який врегульовує питання звернення до суду); крім того, дана норма не містить посилань на можливість звернення до суду (як це, наприклад, передбачено ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), дана норма передбачає можливість звернення до органів державної влади з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами (в нормі не зазначено про позовні заяви, апеляційні скарги та ін.).

Таким чином, громадська організація без статусу юридичної особи не є тим суб'єктом, якому надано право звернення до суду в інтересах своїх членів.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що запитувачем інформації були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 61). Отже, запитувачем інформації не була громадська організація. Натомість, в силу ч. 1 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» тільки запитувач інформації має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Таким чином, громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (як запитувачі інформації) особисто можуть звернутися до суду якщо вважають, що їх право порушено.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність у громадської організації без статусу юридичної особи правосуб'єктності щодо звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, що не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність громадської організації без статусу юридичної особи не визначена процесуальним законом (КАС України), то апеляційна скарга такої організації не може бути прийнята до розгляду та повертається.

Щодо посилань заявника на Рішення Європейського суду від 16.12.1997 року «Католицька церква Ла Кане проти Греції». Заявник не додає до скарги текст рішення «Католицька церква Ла Кане проти Греції», не зазначає сайт, який надає можливість ознайомитися з даним рішенням. В мережі інтернету зазначене рішення міститься англійською та французькою мовами, що унеможливлює ознайомлення громадян України з зазначеним рішенням. Норма закону для її виконання повинна бути доведена до громадськості. При неофіційному перекладі рішення ЄСПЛ «Католицька церква Ла Кане проти Греції» від 16.12.1997 року колегією суддів апеляційної інстанції з'ясовано, що зазначене рішення вказує на можливість звернення церкви в своїх інтересах.

Щодо постанови Пленуму ВАСУ «Про застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.16 № 10 (пункт 9.7 постанови), колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в Постанові зазначено, що громадська організація без статусу юридичної особи повинні допускатися до участі в судовому процесі. Це не викликає у колегії суддів апеляційної інстанції суперечок, оскільки допуск до участі в судовому процесі та звернення до суду з позовом не є тотожними процесуальними діями (наприклад, в разі звернення з позовом члена громадської організації щодо оскарження дій розпорядника інформації, - громадська організація без статусу юридичної особи допускається до участі в судовому процесі безпосередньо на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, але це не дає громадській організації без статусу юридичної особи право звернення до суду з позовом).

Приписами ч. 1, 3 ст. 43 КАС України (стаття 48 КАС на час звернення з позовом), визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Так, згідно до наведених норм, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами); здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Оскільки, Громадська організація без статусу юридичної особи не зазначена у вищезазначеній статті, то за нею не визнається адміністративна процесуальна правоздатність.

Отже, право звернення до суду не є абсолютним, воно має певні обмеження. Оскільки, громадська організація без статусу юридичної особи не наділена процесуальною правоздатністю, то і не може звертатися до суду з позовом в інтересах інших осіб та є суб'єктом сплати судового збору.

Процесуальний Закон не наділяє громадську організацію без статусу юридичної особи адміністративною процесуальною правоздатністю, що позбавляє її можливості звернення до суду з позовом в інтересах інших осіб, натомість, це не позбавляє громадську організацію без статусу юридичної особи можливості здійснювати інші права, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації» (ст. 23), Законом України «Про громадські об'єднання» (ст. 21).

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Громадської Організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 р. за позовом Громадської Організації "Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація" в інтересах члена громадської організації ОСОБА_1 до Голови Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Шофаренка Юрія Федоровича про визнання дій неправомірними у зв'язку із порушенням права на отримання публічної інформації та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України (18.06.2018 року) та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів згідно статей 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова