Рішення № 75079022, 28.03.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8499/17

2/296/749/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

"28" березня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Галіцької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за участі третьої особи ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулась в Корольовський районний суд м. Житомира із зазначеним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинений 19 липня 2017 року за реєстраційним № 14699 таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вказаний виконавчий напис вчинено на підставі договору іпотеки від 01.08.2008, відповідно до умов якого вона виступила майновим поручителем ОСОБА_3 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 284/24-2189 укладеного 31 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк». Стягнення здійснено за період з 30 січня 2016 року по 30 січня 2017 року.

Виконавчим написом запропоновано за рахунок коштів отриманих від реалізації вказаних підвальних приміщень задовольнити вимоги стягувана - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у розмірі 351 685 доларів США 20 центів.

ОСОБА_1 зазначає, що будь-яких розрахунків щодо суми заборгованості сформованої станом на 30.01.2017 від відповідачів до моменту видачі виконавчого напису вона не отримувала. Вказане свідчить про те, що банк мав поінформувати її як майнового поручителя та іпотекодавця про розмір заборгованості позичальника до моменту вчинення виконавчого напису і в разі відсутності заперечень з її сторони стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула би статусу безспірної.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст.88 Закону "Про нотаріат" про безспірність заборгованості.

Також нотаріус жодним чином не зазначив у виконавчому написі із яких сум складається вказана сума заборгованості, тобто не вказав яка сума заборгованості по тіло кредиту, по відсотках та штрафних санкціях, що позбавляє її можливості перевірити розрахунок суми заборгованості. Як майновий поручитель вона не отримувала будь-яких повідомлень про усунення порушень.

Тобто в порушення ст.ст.87, 88 Закону "Про нотаріат", розділу 1 Постанови N 1172 від 29.06.99 нотаріус допустив вчинення виконавчого напису за наявності у боржника спору з кредитором стосовно суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування та пені, який виник на підставі кредитних договорів. Підтвердженням того, що на момент вчинення виконавчого напису спір по сумі заборгованості все ж існував є той факт, що 18.04.2011 було вчинено виконавчий напис нотаріуса, який відповідно до рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10.09.2013 визнано таким, що не підлягає виконанню. Тому ПАТ «Укрсоцбанк» свідомо ввело в оману нотаріуса ОСОБА_2 стосовно безспірності сум заборгованості.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 1 листопада 2017 року відкрито провадження у даній справі.

У судове засідання позивач не з’явилась, від її представника до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги він підтримує повністю і проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Третя особа у судове засідання також не з»явився, надаіши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 він підтримує повністю і проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін і на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 14699, в якому пропонується звернути стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 47, а саме на: №№ 60-1,60-2, 60-3,60-4, 60-5, 60-6, 61-1, 61-2, 61-3, 61-4, 61-5, 61-6, 1-7, 61-8, 61-9, 61-10, 61-11, 61-12, 61-13, 61-14, 61-15, 61-16, 61-17, 61-18, 61-19, 61-20, 61-21, літ."А", з/бетон, загальною площею 446,9 кв.м.

Вказаний виконавчий напис вчинено на договорі іпотеки від 01.08.2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 виступила майновим поручителем ОСОБА_3 за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 284/24-2189 укладеного 31 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк».

Стягнення здійснено за період з 30 січня 2016 року по 30 січня 2017 року.

Виконавчим написом запропоновано за рахунок коштів отриманих від реалізації вказаних підвальних приміщень задовольнити вимоги стягувана - Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у розмірі 351 685 доларів США 20 центів.

Будь-яких розрахунків щодо суми заборгованості сформованої станом на 30.01.2017 від відповідачів до моменту видачі виконавчого напису позивач не отримувала.

Вказане свідчить про те, що банк мав поінформувати її як майнового поручителя та іпотекодавця про розмір заборгованості позичальника до моменту вчинення виконавчого напису і в разі відсутності заперечень з її сторони стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула би статусу безспірної.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст.88 Закону "Про нотаріат" про безспірність заборгованості.

Крім того, нотаріус жодним чином не зазначив в виконавчому написі із яких сум складається вказана сума заборгованості, тобто не вказав яка сума заборгованості по тіло кредиту, по відсотках та штрафних санкціях, що позбавляє позивача можливості перевірити розрахунок суми заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

Частиною 3 цієї статті визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

У пунктах 2, 3 глави 16 розділу 2 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 як майновий поручитель не отримувала будь-яких повідомлень про усунення порушень.

У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктами 3.1, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до пунктів 1, 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку).

З матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення виконавчого напису спір по сумі заборгованості все ж існував так, як 18.04.2011 вже було вчинено виконавчий напис нотаріуса, який відповідно до рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10.09.2013 визнано таким, що не підлягає виконанню.

У постанові Верховного суду України від 05 липня 2017 року № 754/9711/14-ц зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

За викладених обставин, суд вбачає, що між сторонами існував та існує не вирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).

З огляду на наведене, суд позовні вимоги ОСОБА_1 задоволеняє і на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачів стягує в дохід державного бюджету України судовий збір.

Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19 липня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 14699, яким звернуто стягнення на належне ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 47, а саме на: №№ 60-1,60-2, 60-3,60-4, 60-5, 60-6, 61-1, 61-2, 61-3, 61-4, 61-5, 61-6, 1-7, 61-8, 61-9, 61-10, 61-11, 61-12, 61-13, 61-14, 61-15, 61-16, 61-17, 61-18, 61-19, 61-20, 61-21, літ."А", з/бетон, загальною площею 446,9 кв.м.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 640,00 грн., по 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення, подавши апеляційну скаргу Апеляційному суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. П. Сингаївський