Рішення № 75078596, 27.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2486/18

Провадження №2/204/1037/18

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

27червня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після його брата, який помер 19 жовтня 2016 року – ОСОБА_5. В обґрунтування позову зазначив, що його бабуся ОСОБА_6 після своєї смерті заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру своїм двом онукам – позивачу та померлому ОСОБА_5, а грошові вклади – двом онукам та батьку позивача ОСОБА_7. ОСОБА_7 помер 16 листопада 2016 року. Позивач та ОСОБА_5 є синами ОСОБА_7, тобто є спадкоємцями майна після його смерті. Однак ОСОБА_5 помер 19 жовтня 2016 року. З причин, незалежних від позивача до цього часу не вирішено питання про спадкове майно після померлого ОСОБА_5 Позивач, покинувши Україну, оскільки він проживає у Німеччині, переслав своїй матері ОСОБА_1 05 січня 2017 року нотаріально посвідчену заяву про прийняття спадкового майна після брата та вважав, що мати розуміла вимогу закону про строки подання такої заяви до нотаріусу, тому був абсолютно впевнений, що вона передасть її нотаріусу. Проте сталося так, шо ОСОБА_1 своєчасно заяву не передала та звернулася з нею до нотаріуса лише в січні 2018 року, у зв’язку із чим нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії. Таким чином, права позивача були порушені не з його вини, а тому вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_8, належним чином та завчасно сповіщена про дату і час розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, причини своєї неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність, а також відзив не подавала, у зв’язку із чим, суд, враховуючи згоду позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 належним чином та завчасно сповіщена про дату і час розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, причини своєї неявки суду не повідомила, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 пояснила суду, що позивач є її сином. Після смерті бабусі він успадкував ? частину квартири по вул. Суворова. ОСОБА_5 являється братом позивача від іншого шлюбу його батька. Він загинув, а через місяць помер і їх батько. У їх сім’ї підряд відбулося 6 смертей, а син поїхав у Німеччину, тому зазначила, що знаходилася у стресовому стані, а тому коли син передав заяву не зрозуміла, що її необхідно передати нотаріусу, а тому, звернувшись туди лише у січні 2018 року, отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії. Син думав, що вона все зробила та вчасно подала його заяву.

Суд, заслухавши представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

ОСОБА_6, яка померла 28 квітня 2010 року, заповіла свою квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належала їй на праві приватної власності, позивачу та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рівних частках, а належні їй грошові вклади заповіла позивачу, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в рівних частках (а.с.17-18,19,25).

20 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину після померлої ОСОБА_6 на ? частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

19 жовтня 2016 року помер брат позивача ОСОБА_5 (а.с.27,28,33).

05 січня 2017 року, перед вилітом на тривалий час до Німеччини, позивач склав заяву про прийняття спадщини після його померлого брата ОСОБА_5, яку було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 (а.с.10-11,37).

З копії спадкової справи №1/2018, яка була заведена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 після померлого 19 жовтня 2016 року ОСОБА_5, вбачається, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, окрім позивача ОСОБА_3 ніхто не звертався (а.с.61-88).

В судовому засіданні встановлено, що позивач на час відкриття спадщини не проживав разом зі спадкодавцем (а.с.86-87).

16 січня 2018 року мати позивача ОСОБА_1, на підставі виданої позивачем довіреності, звернулась до приватного нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого 19 жовтня 2016 року брата ОСОБА_5 (а.с.63-64).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 лютого 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на ? частку квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, після померлого 19 жовтня 2016 року брата ОСОБА_5 у зв’язку з тим, що заявник на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем або пропущенням встановленого законодавством шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.88).

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Частиною 1 ст.1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.2 ст1269 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка представник позивача ОСОБА_1 суду пояснила, що позивач по справі є її сином. Після смерті свого брата ОСОБА_5, позивач в січні 2017 року перед від’їздом до Німеччини, де він і перебуває до цього часу, склав заяву про прийняття спадщини, яку нотаріально посвідчив в м. Києві, та надіслав їй поштою, щоб вона надала її нотаріусу для прийняття ним спадщини після смерті брата в порядку передбаченому законодавством. Але ОСОБА_1 через чергу смертей її родичів та близьких їй людей за короткий проміжок часу не змогла правильно зрозуміти, що їй потрібно робити з даною заявою її сина. Замість того, щоб надати таку заяву до нотаріуса, вона через юридичну неграмотність та перебування у стресі поклала її разом з усіма документами в себе вдома. Позивач думав, що вона зробила все вчасно та лише в січні 2018 року підняв питання щодо подання нею його заяви до нотаріуса для прийняття ним спадщини після померлого брата. Свідок ОСОБА_1 зрозуміла, що зробила не вірно, звернулася із заявою сина до нотаріуса в січні 2018 року, але отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії через пропуск встановленого законодавством шестимісячного строку.

Суд вважає, що доводи позивача з приводу поважності пропуску строку прийняття спадщини є обґрунтованими у зв’язку з чим йому на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини в два місяці.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП3146821093) до Дніпровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514), третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд.4/26, приміщення 1104) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом – задовольнити.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого 19 жовтня 2016 року ОСОБА_5 протягом двох місяців після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 04 липня 2018 року.

Головуючий: