Вирок № 75078268, 04.07.2018, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/505/18

номер провадження 1-кп/166/54/18

категорія: 34

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Ратне 04 липня 2018 року

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Фазан О.З.,

за участю секретаря - Приймачук О.М.,

прокурорів - Дикун І.В., Антонюк Н.А.,

потерпілого ,цивільного позивача – ОСОБА_1,

представника потерпілого – ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

обвинуваченого, цивільного відповідача – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двоє малолітніх дітей – 2017 та 2018 років народження, непрацюючого, несудимого ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 , 04 лютого 2017 року близько 02 години 15 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем марки « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО , по вулиці Центральна в смт. Ратне по автодорозі « Доманове - Ратне – Ковель», в нарямку м.Ковель Волинської області ,рухаючись зі швидкістю 50км/год, проявив неуважність, не прослідкував за безпекою руху і не простежив за дорожньою обстановкою,внаслідок чого автомобіль виїхав на праве узбіччя,де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку.

У результаті дорожньо- транспортної пригоди,пішохід ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно- мозкової травми у вигляді забою головного мозку,лінійного перелому потиличної кістки зліва,внутрішньо мозкової гематоми правої лобної долі,підшкірної гематоми правої потиличної ділянки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння.

Грубі порушення пунктів Правил дорожнього руху обвинуваченим ОСОБА_4 перебувають у прямому причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо – транспортної пригоди і наслідками , що настали , а саме : п. 2.3 – під час руху водій зобов’язаний бути уважним,стежити за дорожньою обстановкою і відповідно реагувати на її зміну,стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу,технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі…; п. 2.9. – водієві забороняється керувати транспортними засобом у стані алкогольного сп’яніння….; п.10.1 – перед початком руху,перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися ,що не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1- під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку … і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним ; п.12.3 – у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди,яку водій об’єктивно спроможний виявити ,він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю. Підтвердив , що 04 лютого 2017 року близько 02 години 15 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи технічно справним автомобілем по вулиці Центральна в смт. Ратне по автодорозі « Доманове - Ратне – Ковель», в нарямку м.Ковель Волинської області ,рухаючись на заправку зі швидкістю 50 км/год з увімкненим світлом фар, порушуючи Правила дорожнього руху, виїхав на праве узбіччя,де здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку. Продовжив рух, оскільки не помітив цього, а лише відчув удар у задню частину автомобіля, але коли побачив, що відсутнє бокове дзеркало ,повернувся на місце ДТП ,де були працівники поліції ,швидка медична допомога. Потерпілий відмовився від госпіталізації. Визнав завдану майнову шкоду,завдану злочином, відшкодував вартість перебування потерпілого у Ратнівський районній лікарні. Вартість моральної шкоди ,завданої потерпілому від злочину та вартість витрат на правничу допомогу визнав частково та покладається на розсуд суду. Представник потерпілого не надав належних доказів,що підтверджують заявлені вимоги для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Крім визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_4, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні об’єктивними доказами,зокрема :

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 04.02.2017 року ішов із своїми друзями до заправки по узбіччю,відчув удар, втратив свідомість. Спочатку боліла нога ,а пізніше перебував чотири тижні на лікуванні. До цього часу відчуває болі. Повністю підтримав позовні вимоги – 200000 гривень моральної шкоди ( а. с. 9-12), 9762,89 гривень матеріальну шкоду ( а. с. 39-52),22048 гривень витрати на правничу допомогу( а.с. 9- 16).

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.02.2017 року із фототаблицями до нього та схемою ,звідки вбачається ,що відбувся наїзд на пішохода по вул. Центральній в смт. Ратне у напрямку м. Ковель зі сторони центру смт. Ратне . З місця пригоди вилучено три пластмасових уламки та один уламок скла дзеркала ;

( а.с. 55-58)

- протоколом огляду місця від 04.02.2017 року автомобіля марки « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО , темно – червоного кольору , на якому пошкоджене праве зовнішнє дзеркало зовнішнього виду. З місця пригоди вилучено автомобіль ;

( а.с. 59)

- протоколом огляду від 10.05.2017 року та фото таблицями ,в ході якого з автомобіля марки « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО, за участю ОСОБА_4 , знято пошкоджене праве дзеркало заднього виду з залишками корпусу ;

( а.с. 64-65)

- постановами про визнання речовими доказами та приєднання до кримінального провадження від 04.02. 2017 року - автомобіля марки « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО , темно – червоного кольору , три пластмасових уламки та один уламок скла дзеркала у кримінальному провадженні № 1201703010000051 ;

( а.с. 60-61)

- висновком експерта № 21 від 03.03.2017 року згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження : закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, лінійного перелому потиличної кістки зліва, внутрішньо мозкової гематоми правої лобної долі,підшкірної гематоми правої потиличної ділянки,які по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету ( предметів) без відображення контактуючої поверхні останнього ( останніх) , можливо внаслідок ДТП ,терміном утворення відповідає медичній документації ;

( а. с. 62-63 )

- висновком судової трасологічної експертизи № 198 від 24.05.2017 року відповідно до якої три уламки корпусу дзеркала ,уламок скла дзеркала ,вилучені в ході огляду місця події від 04.02.2017 року та пошкоджене праве зовнішнє дзеркало заднього виду автомобіля « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО,вилучене в ході огляду автомобіля від 10.05.2017 року ,складали раніше одне ціле – частину зовнішнього дзеркала заднього виду автомобіля

( а.с. 66-74)

- висновком інженерно- транспортної експертизи № 220 від 15.06.2017 року відповідно до якої наїзд автомобіля « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО під керуванням водія ОСОБА_4 на пішохода ОСОБА_1 ймовірно відбувся в районі межі правої смуги руху та правого узбіччя в напрямку на місто Ковель в місці ,що передує початку розташування уламків пластмаси та дзеркала ;

( а.с. 75-78)

- висновком інженерно- транспортної експертизи № 501 від 29.12.2017 року відповідно до якої на момент експертного огляду робоча гальмова система та система рульового керування автомобіля « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО знаходились в працездатному стані ;

( а.с. 79-86)

- висновком інженерно- транспортної експертизи № 64 від 15.02.2018 року відповідно до якої водій автомобіля « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО ОСОБА_4 мав діяти у відповідності до вимог пункту 12.3 ПДР України та мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом об’їзду останнього з моменту виникнення небезпеки для руху ,без дотримання безпечного бічного інтервалу. Також водій ОСОБА_4 при дотриманні п. 10.1 ПДР України мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_1 ;

( а.с. 91- 99)

-протоколом додаткового огляду місця події та схемою від 24.01.2018 року ділянки автодороги Доманове –Ковель –Тереблече ,що знаходиться в смт. Ратне по вул. Центральній біля будинку № 8 ,в ході якого водій ОСОБА_4 відтворив обставини ДТП 04.02.2017 року близько 02 години 20 хвилин , їхав в напрямку м.Ковель зі швидкістю 50 км/год, де здійснив наїзд на пішохода ,що рухався з правої сторони від руху автомобіля в попутному напрямку. Встановлено, що загальна видимість 106 м, відстань до видимої перешкоди становить 38,1 м, відстань від правого краю автомобіля до правого узбіччя на момент зіткнення становила 1,3 м ,розмір дзеркала заднього виду в горизонтальному напрямку складає 20 см ,відстань від місця наїзду до правого узбіччя дороги – 1,1 м;

( а.с. 87-90)

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням ,яке ґрунтується на всебічному ,повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження,керуючись законом,оцінюючи кожний доказ з точки зору належності,допустимості,достовірності ,а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження..

Призначаючи покарання відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як передбачено постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року №14, при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Обставин, які пом’якшують покарання, для обвинуваченого ОСОБА_4, суд не вбачає.

Обставина, яка обтяжує покарання, для обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння ( а. с. 103).

Враховуючи вчинення обвинуваченим необережного тяжкого злочину, його наслідки – заподіяно тяжке тілесне ушкодження молодій осіб, відсутності пом’якшуючих покарання обставин, враховуючи відшкодування затрат лікарні на лікування потерпілого ( а. с. 100- 101), відшкодування майнової шкоди потерпілому,дані про його особу, який за місцем проживання характеризуються виключно позитивно ( а. с. 110,112), до кримінальної відповідальності притягується вперше ( а. с.109), його сімейний стан – одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей,дружину ( а. с. 106-108 ), стан здоров’я – на обліку в психіатра та нарколога не перебуває ( а. с. 111), беручи до уваги думку потерпілого про застосування несуворого покарання у разі відшкодування заподіяної шкоди, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті за якою притягується до кримінальної відповідальності , яке можливе без ізоляції його від суспільства та звільненням від відбування основного покарання із встановленням максимального іспитового строку, оскільки воно буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, вирішуючи питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ( а. с. 115), суд бере до уваги характер допущених порушень Правил дорожнього руху, які є грубими, наслідки від злочину, керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, а також , що ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, тобто керування автомобілем,перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння (а.с.114) із застосуванням штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування всіма транспортними засобами на строк один рік,а тому суд приходить до висновку застосовувати останньому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобам строком на один рік.

За приписами ч.1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До процесуальних витрат відносяться : витрати на правову допомогу,витрат пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження,витрат ,пов’язаних із залученням потерпілих,свідків,спеціалістів,перекладачів та експертів,витрат,пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів( с. 118 КПК України).

За нормами ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути майнову шкоду,завдану злочином , на користь потерпілого ОСОБА_1 у розмірі 9762,89 гривень , яка підтверджена документально та визнана і відшкодована під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_4 ,що підтверджено наданими оригіналом чеку № 7345 від 01.06.2018 року ВПЗ Ратне-1 ПАТ « Укрпошта ( а. с. 133-135).

Крім цього ,підлягає частковому задоволенню згідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода,завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я потерпілому ОСОБА_1.

Пунктом .9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Таким чином, з врахуванням характеру суспільно-небезпечного діяння, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань ОСОБА_1, а також інших обставини, що мають істотне значення – потерпілий змушений стримуватись від фізичних навантажень та активного життєвого циклу, негативного впливу на стан здоров’я - терпить постійні головні болі, виходячи з вимог розумності і справедливості, ступеня вини обвинуваченого, його матеріального стану, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, суд доходить висновку про задоволення частково позовних вимог про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого моральної шкоди в розмірі 80000 гривень . В стягненні решти 120000 гривень суми моральної шкоди відмовити за недоведеністю.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч.3ст. 137 ЦПК України).

Поряд з цим, у відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, для відшкодування правничої допомоги представником потерпілим подано при подачі позовної заяви ордер серії ВЛ № 000,044101 від 02.04.2018 року( а. с. 13) ,свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 658 від 30.05.2012 року ( а. с. 14), попередній ( орієнтовний ) розрахунок судових витрат ,які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи , в частині що стосується витрат на правничу допомогу ( а.с. 15-16).

У судовому засіданні 04.07.2018 року представник позивача надав суду договір № 26-01/18 про надання правничої допомоги адвоката від 26.01.2018 року ,строк дії якого згідно до п. 4 закінчився завершенням досудового розгляду у кримінальному провадженні; договір про надання правової допомоги адвоката від 18.05.2018 року згідно п.4 якого договір діє до моменту завершення судового розгляду у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, договір про надання правової допомоги від 24 травня 2018 року щодо оплати послуг адвоката за надання правової допомоги, квитанцію до прибуткового касового ордера № 02 від 31.05.2018 року на суму 20000 гривень ,яка завірена ОСОБА_1.

Отже, враховуючи вказані додані документи, представником потерпілого не надано фактичний розрахунок суми судових витрат , які позивач поніс у зв’язку з розглядом справи ,в частині що стосується витрат на правничу допомогу,оскільки попередній розрахунок таких витрат ним подано на досудовому слідстві. Разом з тим, проводилися судові засідання 18.05.2018 року,31.05.2018 року, 04.07.2018 року, час яких фіксувався за допомогою технічних засобів,а отже не відповідає 20 годинам, які вказує представник потерпілого у попередньому розрахунку. Разом з тим, ним не долучено доказів вартості проїзду із м. Луцька до смт. Ратне . Крім того, вказує у розрахунку витрати на підготовку на надіслання до Луцького міськрайонного суду Волинської області клопотання про накладення арешту на майно підозрюваного – 2 години, 1 години, яке не має відношення до вказаної справи. Таким чином ,суд вважає, що представником потерпілого не надано належних, допустимих, достовірних,достатніх доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартісті, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Так, є недопустимим доказом надана цивільним позивачем квитанція до прибуткового касового ордера № 02 від 31.05.2018 року на суму 20000 гривень без її підтвердження оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат ,пов’язаних із наданням правової допомоги ( наприклад ,копією або випискою з книги обліку доходів і витрат адвоката тощо), як цього вимагає ст. 14.1.226, ст. 178 Податкового кодексу України, Порядок ведення книги обліку доходів і витрат , яку ведуть фізичні особи підприємці,крім осіб,що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи,які проводять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481, Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За таких умов, коли представник потерпілого не надав належних, допустимих , достатніх доказів оплати йому наданих послуг на суму 22048 гривень , обвинувачений, цивільний відповідач не визнав цю суму в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу , беручи до уваги, що представник потерпілого приймав участь у судових засіданнях згідно журналів судових засідань ( а. с. 30,117) надав послуги потерпілому, що підтверджено наданими письмовими доказами, зокрема, позовними заявами ( а. с. 9-12,39-40), запитами ( а. с. 41-52), клопотання про арешт майна ( а.с.116, а.с. 128-130), беручи до уваги попередній розрахунок витрат за пунктами 1-8, 11- 12 ( а.с. 15-16), суд частково задовольняє позов в цій частині на суму 9370,40 гривень. В решті суми стягненні на користь потерпілого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовляє за недоведеністю понесення таких витрат.

Крім цього, за нормами ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5772,82 гривні витрат на залучення експертів, в тому числі – за проведення трасологічної експертизи -1484,4 гривні ( а. с. 67), за інженерно- транспортних - 4288,42 гривні ( 593,22( а. с. 75)+1979,20( а. с. 79)+1716( а. с. 92) =4288,42 ) .

Ухвалою слідчого судді від 17.04.2018 року ( а. с. 102) накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га ,що знаходиться за адресою Волинська область Ратнівський район с.Сільце вул.Варшавська,яка належить обвинуваченому ОСОБА_4.

За приписами ч. 4 ст. 174 КПК України ,суд одночасно з ухваленням судового рішення,яким закінчується судовий розгляд ,вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Беручи до уваги, що обвинуваченого не виправдано, цивільний позов не залишено без розгляду,не відмовлено в цивільному позові, не підлягає скасуванню накладено арешт, на земельну ділянку площею 0,25 га ,що знаходиться за адресою Волинська область Ратнівський район с.Сільце вул.Варшавська, ухвалою слідчого судді від 17.04.2018 року ( а.с.102).

Клопотання обвинуваченого про застосування амністії не підлягає до задоволення в силу вимог ст. 9 п. 9 Закону України « Про амністію у 2016 році», оскільки ОСОБА_4 порушив правила безпеки дорожнього руху ,що заподіяли тяжке тілесне ушкодження ,вчинене у стані алкогольного сп’яніння.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 ч.9 п.1 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі на строк 5 (п’ть) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України такі обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого Ратнівського відділу з питань пробації; повідомлюти цього уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання,роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: -автомобіль марки « Volkswagen Golf» , реєстраційний номерний знак АС 6766АО , темно – червоного кольору , три пластмасових уламки та один уламок скла дзеркала повернути законному володільцю ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5772 ( п’ять тисяч сімсот сімдесят дві ) гривні 82 копійки витрат на залучення експертів .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 80000 ( вісімдесят тисяч) гривень моральної шкоди та 9370 ( дев'ять тисяч триста сімдесят) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Накладений арешт земельну ділянку площею 0,25 га ,що знаходиться за адресою Волинська область Ратнівський район с.Сільце вул.Варшавська,яка належить обвинуваченому ОСОБА_4, залишити в силі з метою забезпечення частково задоволеного цивільного позову.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, ,якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Волинської області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ратнівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя Ратнівського

районного суду ОСОБА_6