Постанова № 75077072, 04.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/559/18 Номер провадження 22-ц/775/1027/2018

Категорія: 55 Номер провадження 22-ц/775/1027/2018

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

судді- доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Кішкіної І.В. , Халаджи О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін в м. Бахмуті апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 10 квітня 2018 року (під головуванням судді Мартиненко В.С., повний текст якого складено 13.04.2018 року) у справі № 233/559/18 за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 14 липня 2016 року він працював сторожем у виробничому підрозділі «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». З березня 2017 року йому не виплачували заробітну плату. 17 липня 2017 року він був звільнений з роботи у зв’язку із скороченням штату. Станом на 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої йому заробітної плати за період з 1.03.2017 року по 17.04.2017 року становить 14943,83 грн., з урахуванням утримань до сплати належить 10653,21 грн., що підтверджується довідкою, виданою за місцем роботи, однак довідка не засвідчена печаткою відповідача.

Просив стягнути з ПАТ «Українська залізниця» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 10653,21 грн..

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 10 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітні платі за період з 1.03.2017 року по 17.04.2017 року в сумі 11590,93 грн. та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Українська залізниця» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до уваги довідку про заборгованість, надану позивачем без підпису уповноважених осіб. З 01.03.2017 року по 15.03.2017 року позивачу було

задепоновано суму заборгованості у розмірі 959,91 грн., що не було враховано судом при стягненні загальної суми заборгованості.

Судом помилково прийнята до розрахунку вимушеного простою заробітна плата за січень 2017 року, яка включає в себе надбавки та доплати, зокрема: за вислугу років,вечірніх,святкових та нічних змін, без врахування оподаткування з розрахунку 31 день на місяць. Хоча за даними структурного підрозділу посадовий оклад ОСОБА_2 станом на 1.01.2017 року складав 2118 грн..Тобто за альтернативним розрахунком відповідач повинен був би сплатити 5529,86 грн. з урахуванням податків.

З 16.03.2017 року нарахування заробітної плати було припинено у зв’язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. З виробничим підрозділом був відсутній зв’язок, а також неможливість

передачі з непідконтрольної території первинних документів.

У зв’язку із відсутністю первинних документів нарахування заробітної плати здійснити не можливо.

Відповідно до ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи, на те, що дана справа є малозначною, яка виникла з трудових відносин та ціна позову складає 10653,21 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України передбачено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Отже, законом передбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 перебував з відповідачем у трудових відносинах, при звільненні не отримав повного розрахунку, який підлягає стягненню з відповідача.

Висновок суду підтверджується тим, що з 28 червня 2016 року ОСОБА_2 було переведено бригадиром (звільненим) підприємств залізничного транспорту 6 розряду дільниці пункту технічного огляду тепловозів у виробничому підрозділі «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». З березня 2017 року йому не виплачували заробітну плату. 17 липня 2017 року він був звільнений з роботи у зв’язку із скороченням штату, що підтверджується копією трудової книжки та не оспорюється відповідачем.

Із листа в.о.начальника Донецької дирекції від 19.03.2018 року вбачається, що за період з 1 по15 березня 2017 року ОСОБА_2 була нарахована заробітна плата у сумі 959,91 грн., яку він не отримав.

З 20 березня 2017 року згідно наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька

залізниця» №384 від 15.03.2017 року та наказу Дирекції №236/ДНД від 17.03.2017 року у зв’язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії

«Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій,що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією відповідно до ст.ст.34,113 КЗпП України встановлено простой для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те,що ОСОБА_2 перебував з відповідачем в трудових правовідносинах до17 липня 2017 року і за період з 1 березня по 17 липня 2017 року йому не було виплачено заробітну плату.

Доводи про те, що надані позивачем документи не є первинними і не можуть бути належними доказами наявності заборгованості по заробітній платі, правильно судом не прийняті до уваги, оскільки надані позивачем документи мають підписи посадових осіб та копія завірена печаткою підприємства.

Вважаючи надані позивачем документи неналежними доказами, відповідач не надав інших будь-яких доказів, які б спростовували неналежність наданих позивачем.

Посилання на те, що нарахування заробітної плати було припинено у зв’язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та відсутністю первинних документів для нарахування заробітної плати судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги, оскільки зазначене не ґрунтується на вимогах діючого законодавства та встановлених обставинах.

Розраховуючи розмір заборгованості по заробітній платі, суд першої інстанції виходив з того, що за січень 2017 року за даними начальника Донецької дирекції ОСОБА_2 була нарахована (без обов’язкових відрахувань) заробітна плата у сумі 3672,76 грн. і провів розрахунок, виходячи з 31 дня на місяць.

Між тим, такий розрахунок нічим не підтверджується, оскільки він проведений без врахування положень ст.113 КЗпП України.

Відповідно до положень ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу.

Судом встановлено, що за період з 1по15 березня 2017 року ОСОБА_2 була нарахована заробітна плата у сумі 959,91 грн., яку він не отримав, що не оспорювалось представником відповідача. З 20 березня 2017 року встановлено простой для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції відповідно до ст.ст.34,113 КЗпП України.

Таким чином за період з 20 березня 2017 року по 17 липня 2017 року ОСОБА_2 повинна була нараховуватися заробітна плата, виходячи із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу. Посадовий оклад ОСОБА_2, який працював сторожем станом на 1 січня 2017 року склав 2118 грн., що підтверджується довідкою в.о.начальника Донецької дирекції. Тобто для розрахунку слід виходити із зазначеного окладу і місячна виплата за простой повинна складати 1412 грн. , із розрахунку 2118 грн.:3 х2 .

За період з квітня по червень 2017 року заборгованість складає 4236 грн., виходячи із розрахунку 1412грн.х3.

В березні 2017 року із 22 робочих днів було відпрацьовано 10,тобто 1412грн.:22х10.Сума до виплат за період з 20 березня по 31 березня 2017 року складала 641,82 грн..

В липні 2017 року 11 відпрацьованих днів із 21 робочих днів,тобто за період з 1 по 17 липня 2017 року заборгованість склала 739,62 грн. із розрахунку 1412:21х11.

Загальна сума заборгованості за період з 16 березня по 17 липня 2017 року склала 6869,39 грн., виходячи із депонованої суми заборгованості за період з 1 по 15 березня 2017 року в 959,91 грн.;

292,04 грн. - із заборгованості за період з 16 по 19 березня 2017 року;

641,82 грн.- за період з 20 березня по 31 березня 2017 року

4236 грн. - заборгованість з квітня по червень 2017 року

739,62 грн .- заборгованість з 1 по 17 липня 2017 року.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення суми заборгованості підлягає зміні із зазначенням, що заборгованість по заробітній платі, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_2, за період з 1 березня по 17 липня 2017 року складає 6869,39 грн. з утриманням з цієї суми обов’язкових податків та зборів.

Частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України встановлено,що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та зміни судового рішення в частині розміру сум, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 704,80 грн..

Відповідно до частини 3 статі 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, ціна позову у яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так як справа є малозначною, ціна позову складає 10653,21 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 369, 374,376,382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 10 квітня 2018 року змінити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 1 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 6869 (шість тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) гривень 39 копійок з утриманням з цієї суми обов’язкових податків та зборів.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська,5) на користь держави судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 липня 2018 року.

Судді: