Рішення № 75072368, 19.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р. № 820/2743/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рубан. В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, в якому просить суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ФО-П ОСОБА_3 (код СДРПОУ НОМЕР_1), відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу начальника ГУ ДФС у Харківській області від 16.06.2017 № 2592 призначено проведення фактичної перевірки господарського об`єкту, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3 з 19.06.2017 тривалістю 10 діб. 20.06.2017 року о 12 год 58 хв. посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою господарського об`єкту, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3П.(податковий номер НОМЕР_1): Харківська обл., Зачепилівський район, с. Кочетівка, вул. Харківська, буд. 2 з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками за період діяльності з 11.08.2014 по дату завершення перевірки, однак перевіряючим відмовлено у допуску до перевірки. У зв'язку із не допуском до перевірки посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області було складено акт «Щодо не допуску до проведення фактичної перевірки» від 20.06.2017 №1216/20-40-14-10.

30.06.2017 року на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.1 ст. 94 ПКУ заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято Рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з відмовою від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначила, що не згоден з наказом "Про проведення фактичної перевірки" від 16.06.2017 № 2592.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено Наказ від 16.06.2017 № 2592 про проведення фактичної перевірки господарського об'єкту, розташованого за адресою: Зачепилівський р-н, с.Кочетівка, вул. Харківська, 2, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) тривалістю у відповідності до вимог п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, за період діяльності з 11.08.2014 по дату завершення перевірки.

Посадовим особам Головного управління ДФС у Харківській області було виписані направлення на перевірку від 19.06.2017 р. № 4044 та № 4045.

20.06.2017 року о 12 год 58 хв. посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою господарського об`єкту, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1): Харківська обл., Зачепилівський район, с. Кочетівка, вул. Харківська, буд. 2 з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками за період діяльності з 11.08.2014 по дату завершення перевірки, однак перевіряючим відмовлено у допуску до перевірки.

У зв'язку із не допуском до перевірки посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області було складено акт «Щодо не допуску до проведення фактичної перевірки» від 20.06.2017 №1216/20-40-14-10.

30.06.2017 року на підставі п. п. 94.2.3 п. 94.1 ст. 94 ПКУ заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято Рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з відмовою від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 30 червня 2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2017р. у справі № 820/2744/17 подання Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 30 червня 2017 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суд у справі № 820/2744/17 від 03.07.2017р. залишено без змін.

ФОП ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області №2592 від 16.06.2017 р. "Про проведення фактичної перевірки".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/4766/17 від 07.11.2017р. позов задовольнити частково, скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №2592 від 16.06.2017р. "Про проведення фактичної перевірки" в частині призначення фактичної перевірки з питання обігу готівки, здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин. У решті вимог позов залишити без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 820/4766/17 від 11.12.2017р. апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. по справі № 820/4766/17 скасовано в частині задоволення позовних вимог, а саме: скасування наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 2592 від 16.06.2017р. "Про проведення фактичної перевірки" в частині призначення фактичної перевірки з питання обігу готівки, здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог - відмовлено. В інший частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. по справі № 820/4766/17 - залишити без змін.

Постановою Верховного суду від 20.03.2018р. постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017р. залишено без змін.

Вирішуючи вказаний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпункт 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені статтею 94 Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Тобто, на законодавчому рівні, положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.

При цьому, не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об’єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій, пов’язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв’язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв’язку, суд дійшов висновку, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках позивача, відкритих в банківських установах.

Така правова позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 року у справі №К/9901/944/17, від 15 травня 2018 року у справі № К/9901/31351/18, які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що доказів наявності у ФОП ОСОБА_3 податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках, відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03.07.2018 року.

Суддя Рубан В.В.