Рішення № 75071844, 04.07.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. справа № 809/880/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

22.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 та зобов’язання провести перерахунок пенсії в розмірі 77% з урахуванням підвищення посадового окладу на 25% за службу у гірській місцевості, починаючи з 01.01.2018 без обмежень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу при виході на пенсію у 2003 році нараховано пенсію у розмірі 77% від грошового забезпечення відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за №2262-ХІІ від 09.04.1992. Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 26.01.2006 Івано-Франківський обласний військовий комісаріат провів перерахунок пенсії з урахуванням підвищеного посадового окладу на 25% за службу в гірській місцевості. У зазначеному розмірі позивач отримував пенсію до 31.12.2017. У березні 2018 року відповідачем здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії з грошового забезпечення, встановленого станом на 01.03.2018, у розмірі 70% та без врахування підвищеного посадового окладу на 25% за службу у гірській місцевості. 28.03.2018 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у розмірі 77% та з урахуванням підвищеного посадового окладу на 25% за службу у гірській місцевості, однак Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області відмовило у перерахунку пенсії. Вважає такі дії відповідача протиправними та просив позов задовольнити.

05.06.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.06.2018. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.34-38), просив суд в задоволенні позову відмовити. Пояснив, що відповідно до п. "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначалися в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Єдиним чинним нормативно-правовим актом, який визначив умови, порядок і розміри перерахунку пенсії військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян є постанова Kабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103). Відповідно до ч.1 Постанови №103 перерахунку підлягають пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за № 704 від 30.09.2017. На підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018. На момент проведення перерахунку пенсії позивачу максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. За таких умов, позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення, визначеного відповідно до вимог Постанови №103, і чинної на час перерахунку редакції ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому розмір пенсії позивача збільшився в 1,52 рази. Крім того, позивач у своїх вимогах просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії із врахуванням підвищення посадового окладу на 25 % за службу у гірській місцевості. Однак, у Головного управління Пенсійного фонду на даний час відсутні законні підстави та повноваження щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням підвищеного посадового окладу 25% за службу в гірській місцевості відповідно до рішення суду від 26.01.2006, оскільки даним рішенням суду на Головне управління Фонду в області не було покладено жодних зобов’язань щодо включення до сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з такого підвищення, а судові рішення, які набрали законної сили, виконуються виключно в межах покладених повноважень. Окрім того, Постановою №103 чітко визначено, які складові грошового забезпечення включені для перерахунку пенсії (окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби). Всі інші надбавки, доплати, підвищення, які були передбачені до 01.03.2018 втратили чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. Вважає, що відсутні будь-які порушення чинного законодавства зі сторони відповідача, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався своїм правом і подав відповідь на відзив від 22.06.2018, в якому зазначив, що при перерахунку йому пенсії повинна діяти норма, яка застосовувалася при нарахуванні пенсії, а саме: максимальний розмір пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення. Крім того, щодо підвищення до посадового окладу у розмірі 25% за службу у гірській місцевості, то при передачі функцій призначення та перерахунку пенсій відповідачу мають бути передані також обов’язки, щодо виконання відповідних судових рішень.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

02.01.2003 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 77% від посадового окладу, що підтверджується заявою на призначення пенсії та доданими до неї документами (а.с.41-46) та розрахунком на пенсію за вислугу років (а.с.39-40).

Перед виходом на пенсію ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А0773, яка знаходилась у м.Надвірна, Івано-Франківської області, що відноситься до гірського населеного пункту.

Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду зобов’язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням підвищення посадового окладу на 25% за службу у гірській місцевості (а.с.10-11).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою №ХД-177294 від 31.12.2017 загальний розмір пенсії ОСОБА_1 становив 3130,46 грн. (а.с.12).

У березні 2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії, яку обчислено, виходячи з 70% грошового забезпечення у розмірі 4762,48 грн. (а.с.13).

28.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом про повторний перерахунок пенсії з врахуванням 77% грошового забезпечення та підвищеного посадового окладу на 25% за службу у гірській місцевості (а.с.14-15).

У відповідь на звернення позивача, відповідач відмовив у повторному перерахунку пенсії, оскільки пенсія виплачується відповідно до чинного законодавства, та відсутні законні підстави для виплати пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення та врахування 25% підвищеного посадового окладу за службу у гірській місцевості.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у повторному перерахунку пенсії, позивач звернулася з даним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N 2262-XII від 09.04.1992.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 N45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон), у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Матеріали справи свідчать, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. № 103 органом пенсійного фонду здійснено перерахунок призначеної пенсії позивача, у зв'язку з чим її основний розмір склав 70% грошового забезпечення.

Відповідно до ст.13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Суд зазначає, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 77% грошового забезпечення. Вказана обставина сторонами не заперечується.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 8 липня 2011 року, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Крім того, відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» №1166-VІІ від 27.03.2014, який набрав чинності 01.04.2014 було внесено зміни до в ч.2 ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (на підставі якої позивачеві обраховується пенсія), де цифри « 80» замінили на цифри « 70» (максимальний розмір пенсії), що передбачає, необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Згідно із ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України N 1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинностііприпиняється з втратою ним чинності, тобто доподії, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.

У даній справі оскаржується неправомірність дій пенсійного органу, які полягають у здійсненні перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 , якою уточнено розрахунок вислуги років при призначені пенсії позивачу, що впливає на її розмір.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому зміни, внесені до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.

Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).

Відтак, суд відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням грошового забезпечення в розмірі 70% є протиправними, а тому позовну вимогу в цій частині позовних вимог належить задовольнити, як і позовну вимогу в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77 % від відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо врахування при перерахунку пенсії підвищення посадового окладу в розмірі 25% за службу у гірській місцевості, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» N 704 від 30.08.2017 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.

Крім того, даною постановою установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови).

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (далі - державні органи) (пункт 3 постанови).

Згідно з п.5 постанови керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов’язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч.6 постанови керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, виплачувати:

1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16;

2) доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

3) доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов’язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;

4) надбавку за спортивні звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають спортивне звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту", "майстер спорту міжнародного класу", в розмірі 10 відсотків посадового окладу, "майстер спорту" - 5 відсотків посадового окладу. За наявності двох і більше звань надбавка до посадового окладу виплачується за одним (вищим) званням. Надбавка за спортивні звання виплачується військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в разі, коли їх діяльність відповідає за профілем спортивним званням;

5) надбавку за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають почесні звання "заслужений" або "народний", в розмірі відповідно 10 і 15 відсотків посадового окладу. Надбавка за почесні звання "заслужений" і "народний" виплачується військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в разі, коли виконання ними службових обов’язків згідно з посадами збігається за профілем з почесним званням;

6) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством;

7) грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби, в розмірі восьми, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - дванадцяти посадових окладів;

8) одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту.

Суд зазначає, що позивачу при призначенні пенсії враховувалась надбавка за службу у гірській місцевості. Вказане підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду від 26.01.2006 року у справі №2-705 2006 року (а.с.10-11) та протоколом за пенсійною справою (а.с.12).

В той же час суд враховує, що згідно із ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» N 103 від 21.02.2018.

Нею постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (п.1 постанови).

Аналіз вказаних норм дає суду підстави дійти висновку, що постановою КМУ №704 від від 30.08.2017 визначено грошове забезпечення військовослужбовців, передбачено види виплат, які встановлюються, надаються та виплачуються військовослужбовцям. В зазначеному переліку не передбачено такі виплати як доплата за службу у гірських місцевостях. Відтак, військовослужбовець на посаді, з якої вийшов на пенсію позивач та з якої обчислюється розмір грошового забезпечення позивачу при перерахунку пенсії, вказану надбавку не отримує.

Крім того, суд враховує, що проведений відповідачем перерахунок пенсії без врахування даної доплати в розмірі 25% є вищим, ніж розмір раніше призначеної пенсії. А тому в даному випадку суд не вбачає порушення прав позивача в частині звуження його прав.

За наведених обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині не врахування відповідачем при перерахунку пенсії підвищення посадового окладу в розмірі 25% за службу у гірській місцевості та зобов’язання здійснити перерахунок з урахуванням вказаної доплати.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Стосовно розподілу судових витрат, то відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

А тому підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань частина сплаченого судового збору в розмірі 352,40 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 6-14, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 77 % на 70 % грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77 % грошового забезпечення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с.Крихівці, Івано-Франківської міської ради, вул. Данила Галицького, 46/2, 76493);

Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Лучко О.О.