Рішення № 75071534, 03.07.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Житомир справа № 806/2518/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхов С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними дії Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не виплати йому індексації грошового забезпечення та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.01.2018. Позовні вимоги мотивовані тим, що після звільнення зі служби, у зв’язку із невиплатою індексації за період з 01.01.2015 по 18.01.2018, звернувся із заявою до відповідача про її виплату, однак отримав відповідь, викладену у листі №51/11/44/32/Л-51 від 11.05.2018 з повідомленням проте, що у період з 01.01.2015 по 30.06.2015 виплата індексації була здійснена, крім того роз’яснено, що за спірний період з 01.07.2015 по 18.01.2018 не була проведена у зв’язку із відсутності кошторисних призначень Державної прикордонної служби України на видатки щодо виплати індексації грошових доходів військовослужбовців. Вважаючи свої права на соціальний захист порушеними, звернувся до суду за їх захистом.

Ухвалою судді від 06.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (а.с.2-3).

26.06.2018 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву №14/4871 від 22.06.2018, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог у зв'язку із безпідставністю (а.с.21-24). В обґрунтування відзиву вказав, що індексація грошових доходів персоналу Державної прикордонної служби України не проводилася з липня 2015 року у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень на здійснення такої виплати. Зокрема, зазначив, що Житомирський прикордонний загін є розпорядником коштів лише 3 рівня, потреба в коштах на виплату індексації подавалася щомісячно до Адміністрації Державної прикордонної служби України, однак через відсутність фінансових ресурсів видатки на проведення індексації грошового забезпечення не надавалися.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, у відповідності до ч.2 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 в період з 03.12.2003 по 18.01.2018 проходив військову службу за контрактом у Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на посаді інспектора прикордонної служби 1-ї категорії, начальника кінологічної групи відділення відділу прикордонної служби «Овруч» І категорії тип «Б».

В період проходження військової служби перебував на фінансовому забезпеченні Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відповідно до наказу начальника 9 прикордонного загону Північного регіонального управління ДПС України №18-ОС від 18 січня 2018 року по особовому складу позивача було звільнено, припинено дію контакту та виключено зі списків особової складу та всіх видів забезпечення (а.с.12).

26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 18.01.2018.

Листом №51/11/44/32/Л-51 від 11 травня 2018 року Житомирським прикордонним загоном Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України було повідомлено проте, що за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року позивачу нараховано та виплачено індексацію в сумі 2851,35грн, на підтвердження вказаного в матеріалах справи міститься довідка №167 від 08.05.2018 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за 2015 рік, в тому числі: за січень– 263,09 грн, за лютий – 306,94 грн, за березень – 364,44 грн, за квітень – 437,26 грн, за травень – 616,31 грн та червень – 873,31 грн (а.с 14).

Вказаним листом позивачу також роз’яснено, що нарахування індексації грошового забезпечення за період 01.07.2015 по 18.01.2018 не проводилося у зв’язку з тим, що кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2016, 2017 роки та січень 2018 року не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових коштів військовослужбовців, оскільки у відповідності ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-Х11 (далі – Закон № 1282-Х11) та п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (а.с.10-11).

Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.01.2018 незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи по суті вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ).

Відтак, правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, регулюються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (далі – Закон № 2017-ІІІ).

Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму (ст.1 вказаного Закону)

Абзацом 5 статті 18 Закону № 2017-ІІІ встановлено, що з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Приписами ч.2 ст. 19 Закону № 2017-ІІІ, вказано, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1282-XII, зокрема індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників встановлені Порядком.

Згідно з п. 2 Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до п. 4 Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка, індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 6 Порядку визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

З матеріалів справи слідує, що відповідач, як на підставу відмови у задоволенні позову, посилається на норми ст. 5 Закону № 1282-XII та п.6 Порядку, згідно яких проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік, проте будь-яких застережень щодо нездійснення в зв'язку з цим індексації з 01.07.2015 зазначені норми не містять.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 у справі № К/800/3206/16 (368/1047/15-а).

До того ж, суд не приймає до уваги твердження відповідача, про те, що виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не була проведена у зв'язку із відсутністю фінансових ресурсів, які надавалися Адміністрацією Державної прикордонної служби України, оскільки Житомирський прикордонний загін є розпорядником коштів лише 3 рівня.

Слід наголосити, що позивач перебував на фінансовому забезпеченні в Житомирському прикордонному загоні, відповідно вказані відповідачем обставини у листі №51/11/44/32/Л-51 від 11.05.2018 та відзиві на позовну заяву не позбавляють його обов'язку здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1М за період з 01.07.2015 по 18.01.2018 у встановленому законом порядку.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Окрім того, у контексті наведеного, суд відмічає, що проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки відповідачем не здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення, що є порушенням вимог Закону № 1282-ХІІ та вказаного Порядку та не доведено правомірність своїх дій, суд приходить до переконання, що порушенні соціальні права позивача підлягають відновленню, а позовні вимоги задоволенню.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.01.2018.

Зобов'язати Житомирський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул.С.Параджанова, 125, м.Житомир, 10025, ЄДРПОУ 14321914) здійснити нарахування та виплатиту ОСОБА_1 (вул.Т.Шевченка, 55а, м.Овруч, Житомирська область, 11101, РНОКПП НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 18.01.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов