Рішення № 75064743, 03.07.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1548/18

номер провадження 2/695/925/18

03 липня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у сумі 22816.25 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15.12.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №882966436 за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 11400.0 грн. Кредитні кошти відповідач по справі отримав, а свої зобов’язання стосовно своєчасного та повного повернення вказаних коштів належним чином не виконує, а тому за ОСОБА_1 почала виникати заборгованість по поверненні кредитних коштів та сплаті процентів за його користування.

14.07.2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» уклали договір про відступлення права вимоги №20170714 за умовами якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками, серед яких і відповідач по справі ОСОБА_1

Оскільки відповідач погашення коштів не здійснює, хоча належно був повідомлений про зміну кредитора, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду із вказаним позовом, яким просив стягнути із відповідача заборгованість у сумі 22816.25 грн., що складається з наступного: 10134.18 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1596.48 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 5385.59 грн. - заборгованість за платою за управління кредитом; 5700 грн. - заборгованість по сплаті пені.

Вказана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 01.06.2018 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Як встановлено судом відповідач та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» уклали кредитний договір №882966436 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 11400 грн., що випливає із умов зазначених у заяві №882966436 від 15.12.2015 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» та заяви про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР», від 15.12.2015 року.

Із вказаних заяв вбачається, що сторони погодили всі істотні умови вказаного кредитного договору, зокрема суму кредиту, його вартість, строк, на який надається кредит, а також визначили графік платежів із граничним терміном повернення коштів до 20.12.2017 року.

Як вбачається з договору про відступлення прав вимоги №20170714 від 14.07.2017 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» уклали договір про відступлення права вимоги №20170714 за умовами якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками, що визначено умовами п. 1.1 вказаного договору.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №20170714 від 14.07.2017 року, позивач по справі набув права грошової вимоги до відповідача як новий кредитор.

Згідно із ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як вбачається із ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Як вбачається з матеріалів справи позивач направив на адресу боржника повідомлення про відступлення права вимоги, особи фактора та необхідних реквізитів про здійснення платежів, на яке відповідач жодним чином не відреагував.

Як вбачається із розрахунку заборгованості здійсненої позивачем, ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти належним чином умови договору не виконує та сплату їх у порядку визначеному чинним законодавством та умовами вказаного договору не здійснює.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення умов договору та закону відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору зміст якого, а також скупну вартість кредиту, та умови кредитування достеменно знав, що стверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме заявами від 15.12.2015 року, достеменність яких у суду сумнівів не викликає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Разом із тим із розрахунку заборгованості за вказаним кредитним вбачається, що позивач включив до суми заборгованості нараховану плату за управління кредитом, яку визначив у сумі 5385.59 грн..

Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Із умов, які зазначені у вказаних вище заявах судом вбачається, що вказаний кредит є отриманим саме на споживчі цілі.

Згідно з положеннямичастин першої, другої, п’ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.

Окрім того дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вказана умова, зокрема плата за управління кредитом умовами заяви від 15.12.2015 року на отримання кредиту не визначена, інших доказів досягнення домовленості між сторонами стосовно такої оплати матеріали справи не містять.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

На підставі вказаного вище, задовольняючи позов суд, керуючись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», а також враховуючи висловлену позицію Верховного Суду України та відсутність доказів досягнення домовленості між сторонами про умови оплати за управління кредитом, які заявлені позивачем, не може погодитися з включенням позивачем до розрахунку заборгованості коштів, які є платою за користування кредитом.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по кредиту перед позивачем становить 17430.66 грн., з яких: 10134.18 грн. – заборгованість за кредитом; 1596.48 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 5700 грн. - сума заборгованості за пенею.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови договору, а тому у суду є всі підстави для стягнення суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.

Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, що стверджуються платіжним дорученням №3132 від 10.05.2018 року.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 526,

ст., ст. 611, 625 ЦК України ст. 10, 141,

ст., ст. 264, 265, 274 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кошти в сумі 17430 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять) гривень 66 коп. – в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором від 15.12.2015 року, у задоволенні решти суми позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кошти в сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні – в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст., ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя Середа Л.В.