Рішення № 75064287, 21.06.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/953/17

Провадження по справі № 2/635/695/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

представник позивача – ОСОБА_3,

відповідач – ОСОБА_4 селищна рада Харківського району Харківської області,

третя особа – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа – ОСОБА_5 про визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач пред'явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_4 селищної ради Харківського району Харківської області, який в подальшому неодноразово уточняла та в остаточній редакції просила визнати за нею право власності на ? частину будинку №18А, розташованого по вул.. Свободи в сел. Нова Березівка Харківського Харківської області, а саме на: частину домоволодіння літ. А-1 з приміщенням 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, верандою літ. а3 та надвірними спорудами – вбиральнями літ. «Г», «Н», навісом літ. «П», літнім душем літ. «М», сараєм літ. «О», огорожами №5,6,7, замощеннями 1,2, колодязем К, вигрібною ямою К1 та виділити в натурі ? частину зазначеного житлового будинку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 травня 2018 року позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог про виділ в натурі частки зі спільного майна залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Нова Березівка, вул.. Свободи, 18А на підставі договору дарування, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області 11 листопада 1979 року за реєстровим №1-9835. На день укладення вищевказаного договору дарування, дарувальнику належала ? частка вищевказаного житлового будинку. Однак, при посвідченні договору нотаріусом було допущено помилку в договорі дарування та зазначено, що будинок подаровано позивачу в цілому. Наслідком такої помилки стала неправильна реєстрація права власності співвласників нерухомого майна і на даний час будинок одночасно зареєстрований в цілому за позивачем та 1/2 частині за ОСОБА_6 Оскільки виправити зазначену помилку іншим шляхом, окрім як у судовому порядку, неможливо, позивач вважає за необхідне заявити вимогу про визнання права власності за нею на ? частину спірного будинку, посилаючись на вимоги ст. 392 ЦК України. Позивач також зазначила, що 24 грудня 2015 року рішенням Виконкому ОСОБА_4 селищної ради Харківського району Харківської області №22 частині будинку, яка знаходиться у користуванні позивача, було присвоєно поштову адресу: Харківська область, Харківський район, с. Нова Березівка, вул.. Свободи, 18А. ОСОБА_6, якій належить інша частина вищевказаного будинку, померла 25 лютого 1994 року, спадщину після її смерті ніхто не прийняв.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків. У визначений в ухвалі Харківського районного суду Харківської області від 17 лютого 2017 року строк позивач усунув зазначені в ній недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 березня 2017 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 травня 2017 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про витребування доказів. З Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлої в 1990 році, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, чи маються відомості щодо складання заповітів від її імені; з Харківського обласного державного нотаріального архіву витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлої в 1990 році, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, чи маються відомості щодо складання заповітів від її імені.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 липня 2017 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про витребування доказів. З Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області витребувано копію актового запису про смерть ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 25 лютого 1994 року та на день смерті проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 вересня 2017 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про витребування доказів. З Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлої 25 лютого 1994 року, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, чи маються відомості щодо складання заповітів від її імені. З Харківського обласного державного нотаріального архіву витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлої 25 лютого 1994 року, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, чи маються відомості щодо складання заповітів від її імені.

Сторони у судове засідання не з’явилися.

Позивач жодного разу не з’явився у судові засідання, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляла.

В матеріалах справи мається заява представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, про розгляд справи за її відсутності, в якій вона позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Разом з тим, представник позивач ОСОБА_3 надала суду заяву про відкладення розгляд справи, призначеного на 21 червня 2018 року, у зв’язку із знаходженням її на стаціонарному лікуванні, при цьому жодних документів на підтвердження зазначених обставин суду не надала.

Підстави для відкладення розгляду справи встановлені в ч. 1 ст. 240, ст. 223 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, зазначена справа знаходиться в провадженні суду тривалий час, а саме – з 16 лютого 2017 року, представник позивача неодноразово не з’являлася в судові засідання, надаючи при цьому заяви про відкладення розгляду справи з різних причин, при цьому будь-яких документів на підтвердження поважності причин своєї неявки жодного разу не надала. Зокрема у судове засідання, призначене на 19 квітня 2017 року представник позивача не з’явилася у зв’язку з погодними умовами та сімейними обставинами; у судове засідання, призначене на 24 травня 2017 року – у зв’язку із необхідністю уточнення позовних вимог та витребування доказів; у судове засідання, призначене на 19 жовтня 2017 року – у зв’язку з хворобою; у судове засідання, призначене на 18 грудня 2018 року – у зв’язку з необхідністю уточнення позовних вимог; у судові засідання, призначені на 26 січня 2018 року та 20 лютого 2018 року – взагалі не повідомила про причини своєї неявки; надалі надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Зазначені дії представника позивача свідчать про зловживання нею своїми процесуальними правами як учасника справи, такі дії представника позивача є неприпустимим відповідно до вимог п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, не узгоджуються із принципами справедливості та добросовісності та порушують права та інтереси інших сторін по справі.

Враховуючи викладене, виходячи із завдань та основних засад цивільного судочинства, встановлених ст. 2 ЦПК України, з метою не порушення прав всіх учасників розгляду у даній справі, суд вважає можливим вирішити спір у даному судовому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи доказів у зв’язку з наявністю в матеріалах справи заяви представника позивача про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з’явився, в матеріалах справи маються заяви за підписом ОСОБА_4 селищного голови ОСОБА_7 про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з’явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається зі змісту договору дарування від 11 листопада 1979 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району ОСОБА_8 11 листопада 1979 року за реєстровим №1-9835, ОСОБА_9 подарувала, а ОСОБА_10 прийняла у дар жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в сел. Нова Березівка по вул.. Свободи, 18 ОСОБА_4 селищної ради Харківського району та області.

Згідно довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» №150 від 24 вересня 2015 року та технічного паспорту на житловий будинок №18 по вул.. Свободи в сел. Нова Березівка Харківського району Харківської області, зазначений житловий будинок зареєстровано в ? частині за ОСОБА_6 на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 23 квітня 1969 року та в цілому за ОСОБА_11 на підставі договору дарування, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району 11 листопада 1979 року за реєстровим №1-9835.

В результаті реєстрації права власності на житловий будинок №18 по вул.. Свободи в сел. Нова Березівка Харківського району Харківської області в ? частині за ОСОБА_6 та в цілому за ОСОБА_11, загальна частка співвласників житлового будинку дійсно в сумі складає частку більшу за одиницю, що суперечить вимогам діючого законодавства України щодо реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства підлягають захисту порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Захист цивільних прав — це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, обов'язковою передумовою виникнення права на звернення до суду з позовною заявою є наявність спору між особами, визначеними у позовній заяві, наявність порушеного або оспорюваного права (законного інтересу) з точки зору норм процесуального права.

Способи захисту цивільного права та інтересів визначені в ст. 16 ЦК України, відповідно до якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб’єктивного права, за захистом якого звернулася особа, та і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з’ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже особа має право пред'явити до суду таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач просить зменшити її частку у праві власності на будинок №18, розташований по вул.. Свободи в сел. Нова Березівка Харківського Харківської області до ? частки та визнати на зазначену частку право власності, тобто просить визнати право власності на частку, яка входить до складу майна, яке належить позивачу на підставі договору дарування від 11 листопада 1979 року, посвідченого старшим державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району ОСОБА_8 11 листопада 1979 року за реєстровим №1-9835 в цілому. Відомості щодо визнання зазначеного договору недійсним, частково недійсним або інші відомості, які б давали підстави вважати, що на даний час цей договір припинив свою дію – в матеріалах справи відсутні.

Отже, наявність в матеріалах справи правовстановлюючого документу на ім’я позивача на спірний будинок в цілому позбавляє суд можливості визнати право власності на частину цього будинку.

Посилаючись на норми ст. 392 ЦК України, відповідно до якої особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами та у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, позивач під час судового розгляду не довела, яким чином її право власності в тому числі на частину житлового будинку порушується, не визнається або оспорюється саме в контексті зазначеної статті або ж втрату нею документу, який засвідчує її право власності.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа – ОСОБА_5 про визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, місце проживання (перебування): Харківська область, Харківський район, с. Нова Березівка, вул.. Свободи, 18.

Відповідач – ОСОБА_4 селищна рада Харківського району Харківської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04396503, місцезнаходження: 62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул.. Бульварна, 12.

Повне рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя Т.В. Бобко