Ухвала суду № 75063531, 03.07.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15416/17

н/п 1-кс/640/6602/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А., при секретарі Ашрафовій І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Котик Світлани Федорівни про тимчасовий доступ до речей і документів за матеріалами кримінального провадження № 12015220470001279 від 17.03.2015, за ознаками складу злочину, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України, -

встановив:

Старший слідчий СУ ГУ НП в Харківській області підполковник поліції Котик С.Ф. 26.06.2018 р. звернулась до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Харківської області Н.А. Соломко, у якому просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів в АТ «Златобанк», МФО 321024, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, електронна пошта bank@zbank.com.ua та можливість вилучення оригіналів договорів про надання кредиту, іпотеки, застави, купівлі-продажу та інших договорів пов'язаних нерухомим майном та рухомим майном, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015220470001279 від 17.03.2015 за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України, за заявою директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 щодо заволодіння посадовими особами ПрАТ «Хлібзавод Салтівський», ПАТ «Каравай», ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент» та ТОВ «Десаж Істейт» шахрайським шляхом грошовими коштами АТ «ЗЛАТОБАНК» у сумі 5509766 доларів США, що спричинило шкоду в особливо великому розмірі.

Під час досудового розслідування встановлено, що 09.07.2012 між ПАТ «Хлібзавод Салтівський» та АТ «Златобанк» укладено кредитний договір № 165/12-KLMV, згідно з яким позичальнику відкрито кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 5000000 доларів США терміном на 24 місяці. Кредит позичальником використано у повному обсязі, строк погашення встановлено до 08.07.2014 включно.

В забезпечення кредитних зобов'язань ПАТ «Хлібзавод Салтівський» було надано нерухоме майно: нежитлові будівлі (виробничий корпус, прохідна, гараж, механічна майстерня), розташовані за адресою: м. Харків, пл. Повстання (на даний час - майдан Захисників України), 2-А, які на той час, нібито, належали на праві власності ПАТ «КАРАВАЙ», загальною ринковою вартістю 20 840 232,00 грн. (договір іпотеки № 988 від 09.07.2012); нерухоме майно: нежитлові будівлі (виробничий корпус, склади, котельна-компресорна, ГРП, побутовий корпус, прохідна, інші господарські будівлі), розташовані за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55, що, нібито, належали на праві власності ПАТ «КАРАВАЙ», ринковою вартістю 57 818 353,00 грн. (договір іпотеки № 989 від 09.07.2012); рухоме майно (обладнання), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Польова, 55, що належить на праві власності ПАТ «КАРАВАЙ», ринковою вартістю 14 483 610,00 грн. (договір застави №165/12-KLMV/S-1 від 09.07.2012).

Інформація про передачу вказаного майна в забезпечення Банку та заборону на його відчуження внесена у відповідні державні реєстри.

Одночасно встановлено, що 12.06.2012 між ПАТ «КАРАВАЙ» та ПрАТ «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ» (м. Донецьк, вул. Снегірівська, буд. 12-а) укладено Договір купівлі-продажу майна, відповідно до якого ПАТ «КАРАВАЙ» продало ПрАТ «Страхова компанія «АГРОГАРАНТ» два об'єкти нерухомості та рухоме майно, загальною вартістю 9 487 000 грн. (за адресами: м. Харків, площа Повстання (на даний час - майдан Захисників України), 2-А та м. Харків, вул. Польова, 55),які у подальшому були передані в іпотеку/заставу АТ «ЗЛАТОБАНК» в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань за договором кредиту № 165/12-КLМV від 09.07.2012.

Крім того, встановлено наявність рішення Хустського районного суду Закарпатської області у справі № 309/4563/14-ц від 01.12.2014, яким визнано за ПрАТ «Страхова компанія «Агрогарант» право власності на об'єкти нерухомого та рухомого майна, що передавались в іпотеку/заставу АТ «ЗЛАТОБАНК» у забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором №165/12-КLМV від 09.07.2012, припинено право власності ПАТ «КАРАВАЙ» на такі об'єкти нерухомості та рухоме майно, визнано недійсними Договори іпотеки № 987 та № 989 між ПАТ «КАРАВАЙ» та АТ «ЗЛАТОБАНК», а також Договір застави № 165/12- КLМV/S-І від 09.07.2012 між ГІАТ «КАРАВАЙ» та АТ «ЗЛАТОБАНК», виключено з державних реєстрів відповідні обтяження.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 29.05.2015 рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 01.12.2014 в частині задоволення вимог за зустрічним позовом ПрАТ «СК «Агрогарант» скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові, а також 29.05.2015 у вказаній справі винесено окрему ухвалу, в якій зазначено, що в діях осіб, які звернулися до суду з первісними вимогами та зустрічними позовами є ознаки кримінально-караних діянь, направлених на уникнення цивільно-правової відповідальності за договорами забезпечення (підробка документів та замах на шахрайство).

Однак, незважаючи на наявність заборони в реєстрах на проведення будь-яких дій з заставним майном, зазначене нерухоме майно та обладнання, що було передано у заставу АТ «ЗЛАТОБАНК», незаконно продані 02.01.2015 іншому власнику без погодження з іпотекодержателем - Банком.

Відповідно до запису в реєстрах встановлено, що відповідно до договорів купівлі- продажу № 2 та № 3 від 02.01.2015, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 власником даних заставних нежитлових приміщень стало ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент».

В подальшому посадові особи ТОВ «Сістем Білдінг Менеджмент», з метою неповернення Банку незаконно отриманого заставного майна, на підставі договору про відступлення прав вимоги № 24/12/14 від 25.12.2014 року, передали придбане майно, (нежитлові приміщення за адресами м. Харків, площа Повстання (на даний час - майдан Захисників України), 2-А та м. Харків, вул. Польова 55),в іпотеку підприємству ТОВ «Десаж Істейт».

На даний час кредит № 165/12-КLМV в сумі 5509766 доларів США не погашений та не забезпечений заставою.

Вивченням договорів від 02.01.2015 купівлі-продажу вищевказаних нежитлових приміщень встановлено, що під час їх укладання ПАТ «Каравай» представляв ОСОБА_5, який діяв на підставі Протоколу засідання наглядової ради від 24.12.2014 та Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 02.01.2015.

Вказана довіреність видана 02.01.2015 від імені генерального директор а ПАТ «Каравай» (на той час) ОСОБА_6. Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що ніякої довіреності він не підписував та в момент оформлення договорів купівлі - продажу майна перебував на лікарняному в м. Харкові.

Слідчий вказав, що в ході досудового розслідування виникла необхідність в проведенні ряду почеркознавчих експертиз, для чого в АТ «Златобанк» необхідно витребувати оригінали договорів про надання кредиту, іпотеки, застави, купівлі-продажу та інших договорів пов'язаних нерухомим майном та рухомим майном, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1

Слідчий в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, 27.06.2018 подала до суду заяву, в якій просить клопотання розглядати без її участі, клопотання підтримала просила задовольнити.

Представник АТ «Златобанк» про час та місце розгляду клопотання слідчого повідомлений належним чином, проте в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, його неприбуття за судовим викликом, відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, не є перешкодою для розгляду цього клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220470001279 від 17.03.2015, за ознаками ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України, надані докази, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

За змістом ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

За вимогами ч. 6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно ч.7 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Вимога слідчого про тимчасовий доступ до вищевказаних документів не містить конкретного переліку документів, а саме дату укладення договорів, сторін договору, інших відомостей, що, в свою чергу, є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 160 КПК України та унеможливлює виконання слідчим суддею вимог п. 5 ст. 164 КПК України щодо зазначення в ухвалі суду назви, опису, інших відомостей, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ.

Крім того, всупереч вимог ч.7 ст. 163 КПК України, слідчий не довів необхідності вилучення оригіналів вказаних у клопотанні документів. Так, слідчим не надано документів на підтвердження призначення експертиз по справі, клопотання експерта про необхідність отримання саме оригіналів зазначених документів, тощо.

Отже, з урахуванням положень ст. 2; п. 6, п. 9, п. 10 ч. 1 ст. 7 КПК України, слідчий суддя вважає, що слідчим, всупереч ч. 3 ст. 132; п. 5 ч. 2 ст. 160; п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, значення речей і документів для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч.4 ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції Котик Світлани Федорівни про тимчасовий доступ до речей і документів за матеріалами кримінального провадження №12015220470001279 від 17.03.2015, за ознаками складу злочину, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 388 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя С.А. Колесник