Ухвала суду № 75061142, 02.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/1885/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська І.В.Номер провадження 11-сс/788/195/18 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Матуса В. В., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.,

прокурора - Петльованого В.В.,

власника майна - ОСОБА_3,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна - ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 27 квітня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Сумській області Желєзової Н.В. погоджене з прокурором прокуратури Сумської області Алтуховим О.В. та накладено арешт на вилучене 24 квітня 2018 року в ході обшуку, за адресою АДРЕСА_1 в м. Чернігові, майно, а саме, дві акумуляторні батареї NORMA, одна сірого кольору з двома клемами на 1150 АCEW, з номером 1/11/1, друга чорного кольору без клем на 1150 АCEW, з номером 04/12/15; автомобіль НОМЕР_1 номер кузова та VIN-НОМЕР_6.

Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що матеріали додані до клопотання дають підстави стверджувати, що вилучені під час обшуку за адресою м. Чернігів, АДРЕСА_1, автомобіль LEXUS RX 200T та дві акумуляторні батареї NORMA, - є речовими доказами та мають доказове значення для кримінального провадження і можуть бути доказом під час досудового розслідування та судового розгляду.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді власник майна ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що в порушення ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 16 квітня 2018 року, якою було надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення конкретних моделей телевізорів марки «Samsung» та «LG» а також моніторів відповідних марок, працівниками СУ ГУНП в Сумській області було опечатано та вилучено належний їй автомобіль НОМЕР_2., який вона придбала 26 грудня 2017 року в ТОВ «ВІДІ ЕЛІТ» за кошти отриманні від реалізації майна її матері - ОСОБА_7, бабусі ОСОБА_8, а також бабусі та дідуся ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також за спільні заощадження її з чоловіком.

Також апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що вилучене під час обшуку майно не зазначено, як відшукане в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 16 квітня 2018 року, а тому, немає жодних даних вважати, що воно стосується кримінального провадження №12017100050011992 від 28 грудня 2017 року за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України, а тому, в задоволенні клопотання слідчого про арешт автомобіля слідчий суддя повинен був відмовити.

Крім того, апелянт зазначає, що слідчий суддя лише зазначив, що вказаний автомобіль є речовим доказом та має доказове значення, однак не встановив, що саме зазначений автомобіль був предметом вчинення злочину, при цьому, слідчий суддя послався лише на наявність кримінального провадження від 27 квітня 2018 року за ч.1 ст. 209 КК України, тобто, встановив, що станом на час вилучення автомобіля 24 квітня 2018 року у слідчого не було жодних підстав вилучати належний їй транспортний засіб.

Заслухавши суддю-доповідача, власника майна ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4, які просили скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно, думку прокурора Петльованого В.В. який заперечив щодо задоволення вимог апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволення, з таких підстав.

Так, ч.2 ст. 131 КПК України передбачає, що одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі..

Так, з клопотання слідчого та наданих апеляційному суду матеріалів, вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 28 грудня 2017 року за № 12017100050011992, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.3 ст.289 КК України (а.п.6-8).

Досудовим розслідуванням встановлено, що за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 таємно викрали чуже майно, а саме: монітори, телевізори, що належать ІП «Логін» на заявлену суму 179577,97 доларів США та ІП «І-АР-СІ» на заявлену суму 31220 доларів США, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та незаконно заволоділи транспортним засобом DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_3, з напівпричепом Н/ПР-РЕФРИЖЕРАТОР-Е Lamberet VFS-3E д.н.з. НОМЕР_4, які належать ФОП ОСОБА_15, вартістю, згідно висновку експерта №19/119/11-2/184е від 10 квітня 2018 року, 222790 грн. та 223556 грн. 80 коп., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

24 квітня 2018 року, на підставі ухвали слідчого судді (а.п. 22), на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 в м. Чернігові, яким користується підозрюваний у кримінальному провадженні ОСОБА_11 було проведено обшук, під час якого були виявлені дві акумуляторні батареї NORMA, одна сірого кольору з двома клемами на 1150 АCEW, з номером 1/11/1, друга чорного кольору без клем на 1150 АCEW, з номером 04/12/15 та автомобіль НОМЕР_1 VIN-НОМЕР_6, які було опечатано, вилучено та доставлено до СУ ГУНП в Сумській області (а.п.23-24).

При цьому, з наявного в матеріалах даного провадження витягу з ЄРДР вбачається, що 27 квітня 2018 року до ЄРДР за №12017100050011992 було внесено відомості та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.209 КК України, у фабулі якого зазначено, що досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню № 1201710050011992 встановлено, що 27 листопада 2017 року, шляхом шахрайських дій, вчинено заволодіння майном ТОВ «Самсунг-Електронікс Рус Калуга», а саме, 914 телевізорами торгової марки «Samsung», внаслідок чого потерпілій стороні завдано шкоду на суму понад 200 000 доларів США.

Також в ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_11, який незаконно заволодів вказаним майном та розпорядився ним на власний розсуд. І в подальшому, 17 грудня 2017 року ОСОБА_11 придбав LEXUS RX 200Т, д.н.з.НОМЕР_5, номер кузова та VIN-НОМЕР_6, вартістю понад 1 600 000 грн., витративши кошти, які отримав від реалізації майна, яке здобув в результаті злочинних дій, що було також вірно враховано слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням, слідчий посилався на те, що накладення арешту на вилучене 24 квітня 2018 року під час обшуку майно, яким користується ОСОБА_11, а саме, акумуляторні батареї та автомобіль, необхідно, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може бути використане як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегло на собі їх сліди, до того ж автомобіль LEXUS RX 200Т набутий кримінально протиправним шляхом, у зв'язку з чим вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні і накладення арешту відповідає меті, визначеної в КПК України, як засобу забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів, застосування в подальшому конфіскації майна як додаткового виду покарання, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Розглянувши вказане клопотання слідчого, слідчий суддя, з врахуванням наявних в матеріалах даного кримінального провадження доказів, дійшов вірного висновку про наявність підстав для його задоволення, з чим також погоджується колегія суддів, і вважає, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні.

Що стосується доводів апелянта про те, що автомобіль НОМЕР_2 працівниками СУ ГУНП в Сумській області було опечатано та вилучено в порушення ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 16 квітня 2018 року, якою було надано дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення конкретних моделей телевізорів та моніторів, то колегія суддів вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, з врахуванням наступного.

Так, положеннями ч. 7 ст. 236 КПК України, передбачено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Згідно п. 2 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

Враховуючи вказані вимоги закону, при наявності в матеріалах провадження протоколу обшуку, в якому містить інформація щодо виявлення та вилучення автомобіля НОМЕР_2, а також що з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчий звернувся у передбачені кримінальним процесуальним законом порядок та строки, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про те, що слідча дія щодо проведення обшуку та вилучення майна (автомобіля та батарей) була проведена з порушенням.

При цьому, колегія суддів враховує те, що як вбачається з вказаного протоколу, під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 16 квітня 2018 року, ОСОБА_11 був присутнім, і при ознайомлені та підписанні протоколу і жодних зауважень не надавав.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_16 про те, що вказаний автомобіль був придбаний за сумісні з чоловіком кошти, та за сумісні кошти її рідних, то як вбачається з оскаржуваної ухвали вказані обставини були предметом розгляду клопотання слідчого і, надавши їм оцінку, слідчий суддя вірно зазначив, що вказані обставини повинні оцінюватись слідчим під час здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п.12 ст.100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального провадження, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, в тому числі і транспортний засіб, може належати безпосередньо підозрюваному ОСОБА_11, а тому, його необхідно арештувати, оскільки воно має доказове значення для кримінального провадження та може бути доказом під час досудового розслідування та судового розгляду.

При цьому, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, при апеляційному розгляді провадження встановлено не було.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою та підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга власника майна ОСОБА_3 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду Сумської області від 27 квітня 2018 року про накладення арешту на майно залишити без зміни, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Матус В. В. Рунов В. Ю.