Рішення № 75058918, 25.06.2018, Карлівський районний суд Полтавської області

25.06.2018

єдиний унікальний номер справи 531/1278/17

номер провадження 2-а/531/26/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Мельник О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №531/1278/17 за позовом ОСОБА_1 до Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та скасування, зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення №3 від 18 липня 2017 року неправомірним та скасування, зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з тих підстав, що 13 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням №3 від 18 липня 2017 року відповідач в призначенні пенсії на пільгових умовах відмовив в зв’язку з відсутністю 12 років 6 місяців страхового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці. З вказаним рішенням ОСОБА_1 не погодився оскільки згідно трудової книжки він з 01 серпня 2000 року по 29 червня 2001 року працював зливальником-розливальником резольних смол 4 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ВАТ «Карлівський механічний завод»; з 02 липня 2001 року по 31 грудня 2003 року – зливальником-розливальником резольних смол 4 розряду в ПП «Металіст»; з 01 січня 2004 року по 14 серпня 2008 року - зливальником-розливальником резольних смол 4 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ВАТ «Карлівський механічний завод»; з 30 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 року - зливальником-розливальником резольних смол 5 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ВАТ «Карлівський механічний завод»; з 01 серпня 2009 року по 29 квітня 2013 року - зливальником-розливальником резольних смол 5 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ТОВ «КМЗ-Капітал» та вважає, що має 12 років 6 місяців 14 днів страхового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці. На підставі викладеного, позивач просить визнати неправомірним та скасувати вище вказане рішення, а також зобов’язати відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві на позов та у вступному слові послався на те, що позивачем не надано було уточнюючої довідки ВАТ «Карлівський механічний завод» про пільговий стаж роботи або довідки про внесення робочого місця зливальника-розливальника за результатами атестації до пільгового пенсійного забезпечення. Також відсутні відомості про ліквідацію ПП «Металіст» без визначення правонаступників. У зв’язку з цим відповідачем не враховано у якості спеціального стажу позивача роботу з 02.07.2001 по 31.12.2003 у ПП «Металіст», з 01.01.2004 по 18.01.2004 – у ВАТ «Карлівський механічний завод», з 20.01.2009 по 31.07.2009 – у ВАТ «Карлівський механічний завод». Відповідачем визнано, що загальний трудовий стаж позивача складає 37 років 8 місяців 24 дні, тобто зазначений у трудовій книжці загальний стаж у повному обсязі. Відповідачем зараховано як спеціальний стаж, що дає право на пенсію на пільгових умовах, 9 років 4 місяці 19 днів, що не достатньо для призначення пенсії на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також представник відповідача зазначив, що оскаржуване рішення від 18.07.2017 винесено на підставі рішення №65 від 31.03.2017 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області. Рішення комісії №65 від 31.03.2017 скасовано постановою Київського районного суду міста Полтави від 25.10.2017. Отже, вважає, що по суті позивачем подано цей позов з тим самим предметом та з тих самих підстав. Клопотання про закриття провадження з цих підстав представник відповідача не заявив, пояснивши, що сторони у спорі різні.

Суд, вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії паспорту (а.с.6) позивач народився 20 травня 1962 року. Досяг 55-річного віку 20 травня 2017 року.

13 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.10).

Рішенням №3 від 18 липня 2017 року відповідач в призначенні пенсії на пільгових умовах відмовив в зв’язку з відсутністю 12 років 6 місяців страхового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці. Рішення вмотивоване тим, що страховий стаж позивача складає 37 років 8 місяців 24 дні, а стаж його роботи по списку №2 складає 9 років 4 місяці 19 днів. Мотивів неврахування до спеціального стажу роботи всіх записів у трудовій книжці позивача рішення не містить (а.с.12).

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року N 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров’я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону N 1788-XII та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону N 1788-XII є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках NN 1, 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 листопада 2015 року.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 за даними записів в трудові книжці з 01 серпня 2000 року по 29 червня 2001 року працював зливальником-розливальником резольних смол 4 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ВАТ «Карлівський механічний завод»; з 02 липня 2001 року по 31 грудня 2003 року – зливальником-розливальником резольних смол 4 розряду в ПП «Металіст»; з 01 січня 2004 року по 14 серпня 2008 року - зливальником-розливальником резольних смол 4 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ВАТ «Карлівський механічний завод»; з 30 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 року - зливальником-розливальником резольних смол 5 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ВАТ «Карлівський механічний завод»; з 01 серпня 2009 року по 29 квітня 2013 року - зливальником-розливальником резольних смол 5 розряду в цеху по випуску молочних цистерн ТОВ «КМЗ-Капітал».

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Київського районного суду міста Полтави від 25.10.2017 (а.с.15-18), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (а.с.55-58), в адміністративній справі №552/6236/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання пункту рішення неправомірним, зобов’язання вчинити дії, позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення №65 від 31.03.2017 Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, в період з 02.07.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 18.01.2004, з 20.01.2009 по 31.07.2009;

зобов’язано Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, в період з 02.07.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 18.01.2004, з 20.01.2009 по 31.07.2009.

Під час розгляду вказаної адміністративної справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено обставини відносно позивача ОСОБА_1

Зокрема, з постанови Київського районного суду м.Полтави від 25.10.2017 вбачається, що суд прийшов до висновку, що відмова відповідача зарахувати позивачу період роботи з 02 липня 2001 року по 31 грудня 2003 року, з 01 січня 2004 року по 18 січня 2004 року, з 20 січня 2009 року по 31 липня 2009 року до періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є необґрунтованою у зв'язку з тим, що відповідні відомості внесені до трудової книжки позивача та підтверджені атестацією робочих місць позивача у вказані періоди на підприємстві, де працював останній. Суд також виходив з того, що невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей щодо ліквідації ПП «Металіст» само по собі в силу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» не може слугувати правовою підставою для відмови в зарахуванні пільгового стажу.

Харківським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 06.12.2017 також встановлено ці ж обставини.

Отже, наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до спеціального стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах, чітко встановлено судовим рішенням в адміністративній справі.

Більш того, спеціальний стаж роботи позивача підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5 за кодом підстави «ЗПЗ013Б1» за період роботи, в тому числі: з 02.07.2001 по 31.12.200№ в ПП «Металіст»; з 01.01.2004 по 18.01.2004, з 20.01.2009 по 31.07.2009 у ВАТ «Карлівський механічний завод» (а.с.59-64).

При цьому суд зазначає, що код «ЗПЗ013Б1» означає, що підставою обліку спеціального стажу є п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Список №2 (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435).

Таким чином, суд приходить до висновку, що робота позивача на посаді зливальника-розливальника резольних смол у період з 02.07.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 18.01.2004, з 20.01.2009 по 31.07.2009 дає право на пенсію на пільгових умовах згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, відмова Карлівського об’єднаного УПФ у призначенні пенсії є безпідставною. Окрім того, рішення №3 від 18 липня 2017 року є немотивованим, так як не вказано з яких підстав відповідач прийшов до таких висновків.

Також, всупереч встановленим судами обставинам, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області №65 від 20.12.2017 заява ОСОБА_1 розглянута повторно та йому повторно відмовлено у підтвердженні роботи, передбаченої п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 02.07.2001 по 31.12.2003 – оскільки не надано документів про ліквідацію підприємства без правонаступництва, то Комісія не має права розглядати питання підтвердження пільгового стажу; з 01.01.2004 по 18.01.2004 та з 20.01.2009 по 31.07.2009 – не підтверджено зайнятість в шкідливому виробництві, відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць.

Отже, на час розгляду цього позову позивачеві пенсія за віком не призначена.

З цих підстав суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на наявні судові рішення про той самий предмет та з тих самих підстав. За наявності такого, що набрало законної сили, судового рішення, постановленого на користь позивача щодо спірних обставин, відповідач до цього часу не припинив порушення його права.

Таким чином, суд вважає рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Позовні вимоги про зобов’язання відповідача до призначення пенсії за віком на пільгових умовах суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, згідно п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач просив зобов’язати до призначення пенсії з дня звернення – 13.07.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд вважає необхідним для повного та ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, та зобов’язати відповідача до призначення пенсії на виконання припису п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 21 травня 2017 року.

У зв’язку з задоволенням позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 2, 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішення неправомірним та скасування, зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №3 від 18 липня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов’язати Карлівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (розташоване за адресою: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, буд. 81, код ЄДРПОУ 40377053) призначити ОСОБА_1, який народився 20 травня 1962 року (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 травня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 81; код ЄДРПОУ 40377053).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня складення в повному обсязі до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скорочене рішення суду проголошено 20.06.2018, повне рішення суду складено 25.06.2018.

Суддя: І.В. Лизенко