Ухвала суду № 750572, 05.06.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-194\2007                                                 Головуючий 1 інстанції: Кучма А.Ю.

Категорія: визнання дій неправомірними                                 Доповідач: Шевцова Н.В.

        .

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05.06.2007 рокум.Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –  Філатова Ю.М.

           Суддів                          Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю

секретаря                                 Хоміцької О.О.

відповідача: Мусієнко Н.М.

представника відповідача: Кравцова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м.Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами судді Ленінського  районного суду  м Запоріжжя Мусієнко Н.М. та прокурора Комінтернівського районного суду м.Харкова на постанову Комінтернівського районного суду  м. Харкова  від 28 лютого 2007 року 

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробудь – сервіс» 

 до                 Запорізького міського управління  УМВС України  в Запорізькій області, 

                      судді Ленінського районного суду  м Запоріжжя Мусієнко Н.М.

3 особа        Акціонерний – комерційний банк  «Меркурій»

про               про визнання дій неправомірними, скасування  рішення  органу владних повноважень, виключення майна з під арешту  

ВСТАНОВИЛА:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Добробудь-сервіс” (надалі по тексту ТОВ „Добробудь-сервіс”, позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізького міського управління УМВС України в Запорізької області (надалі по тексту перший відповідач) та судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Мусієнко Н.М.(надалі по тексту другий відповідач), третя особа – Акціонерно-комерційний банк „Меркурій” (надалі по тексту АКБ „Меркурій”, третя особа) про визнання дій неправомірними, скасування рішення органу владних повноважень, виключенню майна з-під арешту.

         В обґрунтування свого позову ТОВ „Добро будь-сервіс” зазначено, що 02.10.2006 року постановою судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Мусієнко Н.М. за поданням слідчого СВ ЗГУ УМВСУ України в Запорізької області накладено арешт на банківський рахунок позивача. Підставою для звернення слідчими органами до суду стало порушення кримінальної справи за фактом викрадення невідомим за допомогою комп’ютерної програми 276000 гривень шляхом переводу грошових коштів з розрахункового рахунку ТОВ ВКФ „Союзспецмаш” на розрахунковий рахунок ПП „Тагосбут”.  Не зважаючи на те, що жодних доказів причетності позивача до зазначеної кримінальної справи не надано, перший відповідач звернувся до суду з поданням про накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ „Добробудь-сервіс”, а другий відповідач задовольнив подання та прийняв постанову про накладення арешту. У зв’язку з наведеним позивач вважав дії та рішення відповідачів неправомірними.

          Відповідачі по справі заперечували проти позову та посилаючись на відсутність у спірних правовідносинах ознак публічно-правового спору, просили суд закрити провадження у справі.

         Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 28.02.2007 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Запорізького міського управління УМВС України в Запорізької області щодо накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ „Добробудь-сервіс” (код 32871543) № 260073001781, відкритий в АКБ „Меркурій”, МФО 351663, та подання від 02.10.2006 року. Постанову місцевого Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2006 року про накладання арешту на розрахунковий рахунок позивача, винесену на підставі протиправного подання від 02.10.2006 року скасовано.

         Другий відповідач не погоджуючись з постановою суду першої інстанції звернулась з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та  провадження по справі закрити.

          Крім того, апеляційну скаргу на зазначену постанову суду подано прокурором Комінтернівського району м.Харкова, в якій прокурор посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а саме розгляд за правилами адміністративного судочинства спору, який не поширюється юрисдикція адміністративний судів, просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити.

          Від позивача та третьої особи заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

          Перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення відповідача та її представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню з наступних підстав.

                Судом першої інстанції встановлено, що слідчій СВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області Поражницькій Р.В. 02.10.2006 року звернувся до суду з поданням про накладення арешту на банківський розрахунковий рахунок позивача. Підставою для звернення до суду із зазначеним поданням стало забезпечення майбутнього цивільного позову по кримінальній справі №13010602, порушеної 27.09.2006 року за фактом крадіжки коштів з розрахункового рахунку ТОВ ВКФ „Союзспецмаш”.

             Постановою судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2007 року подання слідчого щодо накладення арешту на розрахунковий рахунок позивача задоволено.

                    Постановляючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком колегія суддів погодитися не може.

                   Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здіснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

                    Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правовових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

      Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

    Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржуються дії  та рішення судді, які пов’язані не з здійсненням управлінських функцій, а щодо відправлення правосуддя, то б то оскарження таких дій не є справою адміністративної юрисдикції.

     З цього приводу колегія суддів зазначає, щозгідно ст.ст.126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення  апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

     Рішення і  дії суду під час підготовки і розгляду справи можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження судових актів шляхом подання позовуна дії судді, які пов’язані із здійсненням правосуддя,чинним законодавством не передбачено.

    Таким чином,  до суду та судді не може бути пред’явлено позову за процесуальні дії, вчиненні при здійсненні правосуддя.

     Крім того, судом першої інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, що є порушенням конституційних засад судочинства щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

            Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини п’ятої статті 234 КПК України (в редакції закону №2533-IIIвід 21.06.2001р.), оскільки вони не пов’язанні із здійсненням владних управлінських функцій.

            Доводи касаційної скарги про те, що позивач позбавлений права захисту своїх інтересів в порядку кримінального судочинства, оскільки він не є учасником кримінального процесу, безпідставні. 

          Отже, колегія суддів, вважає, що позов ТОВ „Добробудь-сервіс” не є справою адміністративної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.  

             Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

           Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було порушено, суд закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

              За правилами ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155, 157 цього Кодексу.

                        За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

                        Крім того, колегія суддів зазначає, що 30.10.2006 року судом першої інстанції задоволено клопотання позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом зняття арешту з розрахункового рахунку позивача, накладеного постановою судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2007 року.

                     У зв’язку з тим, що колегія суддів дійшла до висновку щодо скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, вжиті заходи щодо  забезпечення позову, відповідно до п.7 ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства підлягають скасуванню.

                Керуючись ст.ст. 157, п. 7 ч.1 ст.160, ст. 195, п.4 ч.1 ст.198, ч.1 ст.203, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

                       Апеляційні скарги судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Мусієнко Н.Н. та прокурора Комінтернівського району м.Харкова – задовольнити.

                       Постанову Комінтернівського районного суду м.Харкова від 28.02.2007 року по справі № 2-а-30\07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробудь-сервіс” до Запорізького міського управління УМВС України в Запорізької області, судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Мусієнко Н.М., третя особа – Акціонерно-комерційний банк „Меркурій” про визнання дій неправомірними, скасування рішення органу владних повноважень, виключенню майна з-під арешту – скасувати.

                       Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробудь-сервіс” до Запорізького міського управління УМВС України в Запорізької області, судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Мусієнко Н.М., третя особа – Акціонерно-комерційний банк „Меркурій” про визнання дій неправомірними, скасування рішення органу владних повноважень, виключенню майна з-під арешту – закрити.

                         Скасувати заходи щодо забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м.Харкова  від 30.10.2006 року, якою знято арешт, накладений постановою судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя Мусієнко Н.Н. від 02.10.2006 року на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробудь-сервіс” (код 32871543) за №260073001781 в АКБ „Меркурій”.

                   Копію ухвали для виконання в частині скасування заходів щодо забезпечення позову направити третьої особі – АКБ „Меркурій”.

                   Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                               Ю.М. Філатов

Судді:                                                                         Н.В. Шевцова

                                                                                   Н.С. Водолажська