Вирок № 75056728, 03.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15834/17

Провадження № 11-кп/779/174/2018

Категорія ч.2 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Лазарів О. Б.

Суддя-доповідач Гриновецький

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача Гриновецького Б.М.,

суддів Гандзюка В.П., Кукурудза Б.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Василаш Х.М.,

прокурора Марчук О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Телегіна А.С.,

розглянувши у кримінальному провадженні №12017090010004284 апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області на вирок Івано-Франківського міського суду від 30 березня 2018 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Безенчук Куйбишевської області РФ, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 21.09.2009 року Івано-Франківським міським судом за ст.15, ст.185 ч.2 КК України (далі ККУ) до 6 місяців арешту, 26.11.2010 року тим же судом за ст.185ч.2, ч.2 ст.15,ст.185 ч.3 ККУ до 3 років позбавлення волі, 21.06.2016року тим же судом за ст.185 ч.3 ККУ до 6 місяців арешту,

засуджено за ст.185 ч.2 ККУ та призначено покарання у виді арешту на три місяці.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно за наступних обставин.

15.10.2017 року близько 19-00 год. обвинувачений ОСОБА_2 з коридору гуртожитку по АДРЕСА_2 викрав велосипед «ТРТ» потерпілої ОСОБА_4, вартість якого, становить 1133 грн.

Не погодившись з вироком суду заступник прокурора Івано-Франківської області Гнідан Р.М. подав апеляційну скаргу, в якій вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.

В обґрунтування апеляційних доводів прокурор послався на те, що рішення суду в частині призначення ОСОБА_2 покарання у виді арешту не відповідає вимогам ст. 370 ч.1 КПК України і є неналежно мотивоване. Зокрема, прокурор вважає, що суд під час призначення покарання не виконав вимог ст.65 КК України, недостатньо враховано те, що обвинувачений раніше тричі судимий за вчинення корисливих злочинів і повторно вчинив крадіжку. Просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;

- обвинувачений та його захисник просили в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, вирок суду залишити без змін, врахувати, що обвинувачений допомагає матері і потерпіла немає претензій.

З'ясувавши обставини провадження, дослідивши дані про особу винного, заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 409 ч. 2, ст. 420 ч. 1 п. 2 , ст. 421 ч.1 КПК України слідує, що підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

В своїй апеляційній скарзі прокурор не оскаржує правильність встановлених судом фактичних обставин, правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини у вчиненні кримінальних правопорушень, в зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що посилання прокурора на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, є обгрунтованим.

У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею та іншими особами нових злочинів з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що суд в порушення вимог ст.65 КК України призначив обвинуваченому ОСОБА_2 занадто м'яке покарання - в мінімальних межах встановлених санкцією ч.2 ст.185 КК України, яке не можна вважати справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд не в повній мірі прийняв до уваги те, що обвинувачений, будучи раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, вчинив новий умисний корисливий злочин, що свідчить про необхідність призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_2 більш сувору міру покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який у відповідності до вимог ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів. Крім того суд бере до уваги те, що ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, допомагає матері, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває.

Апеляційний суд враховує висновок органу пробації від 20.03.2018 року, відповідно до якого застосування до ОСОБА_2 соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Колегія суддів у відповідності до вимог ст.66 КК України визнає обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 - його повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію прокурора слід частково задовольнити, обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити більш суворе покарання в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України у виді одного року позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 418, 420 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 30 березня 2018 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати та постановити новий вирок.

Визнати ОСОБА_2 винним та призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Початком відліку покарання вважати момент затримання ОСОБА_2 в порядку виконання вироку.

Зарахувати ОСОБА_2 у покарання строк відбутого ним у цьому провадженні терміну під арештом за правилами ст. 72 КК України.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: Б.М. Гриновецький

В.П. Гандзюк

Б.І. Кукурудз

Згідно з оригіналом:

Суддя Б.М. Гриновецький