Рішення № 75056594, 26.06.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/282/18

Провадження № 2/352/528/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої – судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі Тисменицького районного суду цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Тисменицької РДА Івано-Франківської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

Позивач 20.02.2018 р. звернувся в суд в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, у якому просив позбавити відповідача батьківських прав відносно її сина ОСОБА_4.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що до комісії з питань захисту прав дитини Тисменицької РДА 22.12.2017 р. звернувся неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою, у якій просив розглянути питання про доцільність позбавлення батьківських прав своєї матері ОСОБА_3 За результатами вивчення даного питання встановлено, що відомості про батька неповнолітнього ОСОБА_2 в актовому записі про його народження записані за вказівкою матері згідно ч.1 ст.135 СК України. Неповнолітній зареєстрований разом з матір’ю по вул. Тичини, 4 в с. Підлісся Тисменицького району Івано-Франківської області. Відповідач не займається вихованням сина, який постійно пропускає заняття у школі без поважних причин, програмний матеріал не засвоює, хоча має добру пам’ять. Умови проживання хлопчика вдома незадовільні, з 12.10.2017 р. він перебуває в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, де матір його не провідувала. Комісія з питань захисту прав дитини Тисменицької РДА своїм рішенням від 26.01.2018 р. вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав щодо її неповнолітнього сина.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав і просив його задовольнити.

Відповідач не з’явилася ні в підготовче, ні в судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, не повідомила суду про причини неявки, не подала відзиву. За наявності сукупності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Вислухавши вступне слово представника позивача, показання свідка, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований разом з матір’ю ОСОБА_3, яка є відповідачем у справі, по вул. Тичини, 4 в с. Підлісся Тисменицького району Івано-Франківської області, що підтверджується довідкою виконкому Підліської сільської ради від 12.10.2017 р. № 1446 (а.с.9).

Згідно інформації Тисменицького відділу рацс (а.с.11) відомості про батька неповнолітнього ОСОБА_2 в актовому записі про його народження записані за вказівкою матері згідно ч.1 ст.135 СК України.

Умови проживання неповнолітнього ОСОБА_2 вдома незадовільні, житловий будинок потребує ремонту, відповідач не працює, проживає на допомогу малозабезпеченим сім’ям, що підтверджується актом обстеження житлових та матеріально-побутових умов сім’ї від 12.10.2017 р. (а.с.10).

Як вбачається із психолого-педагогічної характеристики учня 9-го класу Підліської ЗОШ 1-Ш ст. Миненка Дмитра від 09.10.2017 р. (а.с.8), останній не проявляє інтересу до навчання, постійно пропускає заняття у школі без поважних причин, програмний матеріал не засвоює, хоча має хорошу пам’ять; є тихим, спокійним, замкнутим в собі; мама не займається вихованням сина, негативно на нього впливає.

З 12.10.2017 р. неповнолітній ОСОБА_2 перебуває в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, де матір його не провідувала, не телефонує до сина і не цікавиться ним; ОСОБА_2 самостійно зв’язується зі своєю мамою у телефонному режимі, спілкуючись з нею, розуміє, що вона продовжує зловживати алкогольними напоями. Вказані обставини встановлені з інформації директора Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей від 28.12.2017 р. № 980/743 (а.с.12).

Відповідно до висновку № 01-18/02-20 від 26.01.2018 р. комісія з питань захисту прав дитини Тисменицької РДА вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав щодо її неповнолітнього сина ОСОБА_4 (а.с.4-5).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка неповнолітній ОСОБА_2 підтвердив, що умови його проживання вдома незадовільні, часто він не мав що з’їсти, бо мама не готувала їжу, взагалі не цікавилась його навчанням у школі; протягом восьми місяців його перебування в Івано-Франківському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей мама лише один раз провідала його.

Зміст спірних правовідносин полягає у порушенні права неповнолітнього сина відповідача, яка усунулася від виконання обов’язків щодо виховання та розвитку своєї дитини, на належне батьківське виховання.

З огляду на викладене, враховуючи висловлену в судовому засіданні думку неповнолітнього сина відповідача щодо позбавлення її батьківських прав, виходячи з інтересів неповнолітнього, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову про позбавлення батьківських прав відповідача, яка ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_4, не спілкуючись з ним у обсязі, необхідному для його нормального розвитку та самоусвідомлення, не піклуючись про здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток сина, не цікавлячись його навчанням, не проявляючи щодо нього материнської турботи і піклування, не надаючи йому матеріального утримання.

При вирішенні спору суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності з вимогами ст.150 СК України батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов’язані поважати дитину.

Статею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом; дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї; дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій; дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Згідно вимог ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності з вимогами п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

З відповідача слід стягнути 704,80 грн. судового збору в дохід державного бюджету.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 27 Конвеції ООН про права дитини від 20.11.1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.),ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., ст. 150, 152, 155, 164 ч.1 п.2 СК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 141, 263-265, 282 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис про народження № 1 від 23 січня 2010 року відділу реєстрації актів цивільного стану Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач – Державна судова адміністрація України) в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: орган опіки та піклування Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, вул. Галицька, 17, м. Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код 20563188.

Відповідач: ОСОБА_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3.

Повне судове рішення складено 03.07.2018 р.

Суддя М.М.Хоминець