Рішення № 75056465, 18.05.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1645/16-ц

Провадження № 2/500/396/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Грубіян Л.І.,

при секретарі – Івановій Л.П.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 «УДП» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «УДП» про відшкодування шкоди здоров'ю,-

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2016 року ОСОБА_4 «УДП» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути на свою користь з відповідача суму завданого матеріального збитку у розмірі 317 849 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 квітня 2015 року відповідач, будучи працівником ПтАТ «УДП» – змінним помічником капітана – змінним механіком керував рейдовим катером «Марс» (р/к «Марс») в стані алкогольного сп'яніння і здійснив навал на баржу, внаслідок чого рейдовий катер «Марс» отримав значні пошкодження, вартість ремонту яких складає 317 849 грн.

19 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 «УДП» 740 000 грн. в якості відшкодування шкоди здоров'ю (т. 2 а.с. 63 – 81), який ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.05.2017 р. (т. 2 а.с. 101) був об’єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_4 «УДП» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав на підставі доводів, викладених у позовній заяві. Проти зустрічного позову представник ОСОБА_4 УДП заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на не доведеність вини відповідача за зустрічним позовом.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи такими обставинами:

– заява позивача про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння не відповідає дійсності. Позивачем не доведено перебування ним в стані алкогольного сп'яніння, оскільки не був дотриманий порядок, встановлений ст. 266 КУпАП та Інструкцією Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 р. N 400/666;

– акт від 13.04.2015 р. складений з порушенням ст. 256 КУпАП «Зміст протоколу про адміністративне правопорушення», містить неправдиві відомості, у зв'язку з чим він просить визнати його недопустимим доказом, а всі процесуальні дії в ніч 13.04.2015 р., тобто допити, відібрання пояснень були здійснені з порушенням ст. 87 Кримінального процесуального кодексу України;

– подія аварії є звичайним виробничим ризиком, оскільки обумовлена нічним часом, 40 годин несення вахти, непрацюючим сервомотором, він перебував в стані крайньої необхідності, оскільки забезпечував безпеку барж, які стояли і акваторії м. Ізмаїл, безперебійну вантажну роботу;

– розрахунок шкоди незаконний та містить неточності та зазначений в ньому розмір шкоди не відповідає дійсності, згоден розмістить погіршення стану після навалу, але при доведення цього погіршення позивачем на підставі бухгалтерських розрахунків відповідно до балансової вартості.

Позивач у зустрічному позові ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з ОСОБА_4 «УДП» шкоду, завдану його здоров'ю в сумі 740 000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги численними порушеннями трудового законодавства, незабезпечення належних та безпечних умов праці та відпочинку, внаслідок чого у нього розвилася гіпертонія, хвороба хребта та інші хвороби, які загострилися після спілкування з ОСОБА_5 та юридичними посадовцями ОСОБА_4 «УДП».

Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 члени комісії робочої групи аварійного штаба, підтвердили, що при виїзді на місце події, побачили побитий катер, коли відбирали пояснення у ОСОБА_11 він пояснив, був стомлений, виконував свою роботу як завжди, написав пояснення про виконання роботи почасово, також вказав, що випив в обід 150 гр. горілки, в зв’язку з зізнанням, і те що признаки були наявними, медичного обстеження не проводили.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_15, пояснили, що ОСОБА_11 був стомлений, схвильований в зв’язку з навалом, але запаху акокоголя від ОСОБА_16 не було.

У судовому засіданні представник ОСОБА_17 пояснив, що він працює капітаном (керівником) госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Підмінний екіпаж» ПрАТ «УДП», має диплом судноводія та тривалий стаж роботи судноводієм на річкових суднах.

Зазначив, що 12.04.2015 року старшим зміни було дано завдання ОСОБА_3 слідувати до баржі УДП-1748 для надання допомоги з вибірки якоря, яка знаходилась в нижній частині рейду ріки Дунай (на 90,8 км).

Під час слідування до баржі УДП - 1748 ОСОБА_3 як капітаном р/к «Марс» було прийнято невірне рішення при виборі курсу, так як відстань між баржами була малою та постійно змінювалась, що при слідуванні вниз, високому рівні води та обмеженій видимості є помилковим та небезпечним для судноплавства.

Відстань між баржею з якою сталося зіткнення (NR 1223) та зчалом постійно змінювалась (баржа рискала) від 50 до 20 метрів у різні сторони відносно свого положення. За таких обставин було б вірним та безпечним, керуючись правилами морської (річкової) практики, залишити всі зчали барж, включаючи баржу NR 1223, з лівого борту р/к «Марс», розвернути судно та підійти до необхідної баржі носом вверх по течії ріки, а не слідувати вниз по течії поміж зчалами.

Також, з урахуванням характеру пошкоджень, що були отримані р/к «Марс» при зіткненні з баржею NR 1223, можна зробити висновок, що капітана взагалі не було на місці керування судном (права частина у рубки катеру), так як права частина рубки (місце керування судном) була зім’ята до палуби, а капітан не отримав жодних тілесних ушкоджень.

Всі ці рішення та дії ОСОБА_3, як судноводія і є грубим порушенням доброї морської (річкової) практики (правилами керування судном) «Вважай себе ближче до небезпеки», особливо в темний час доби, що у підсумку привело до аварійної події.

Також, ОСОБА_17 зазначив, що він був членом робочої групи аварійного штабу ОСОБА_4 «УДП» (за викликом керівника робочої групи аварійного штабу ОСОБА_5), що була скликана та прибула на місце події, відповідно до діючих у ОСОБА_4 «УДП» інструкцій. Одразу після прибуття на місце події, робочою групою було проведено опитування змінного помічника капітана – змінного механіка ОСОБА_3 з причин та обставин аварії. Під час опитування членами робочої групи були встановлені явні ознаки алкогольного сп’яніння ОСОБА_3 Членами робочої аварійної групи ОСОБА_4 «УДП» було запропоновано ОСОБА_3 пройти медичне обстеження на предмет вживання алкоголю, від чого він відмовився та добровільно визнав, що вживав алкогольні напої (горілку) на робочому місті.

Після з’ясування всіх обставин членами робочої аварійної групи ОСОБА_4 «УДП», на місці було складено та підписано акт опитування від 13.04.2015 року.

Знаходження під час керування судном у стані алкогольного сп’яніння є грубим порушенням правил судноводіння, становить небезпеку для судна, його екіпажу та інших суден так як це знижує увагу та швидкість реакції судноводія, призводить до прийняття ним неадекватних рішень, що врешті решт і призвело до аварії.

Вважає, що внаслідок знаходження ОСОБА_3 під час керування судном у нетверезому стані та порушення ним правил безпечного керування судном і сталася аварійна подія, що мала місце 12.04.2015 року.

У судовому засіданні встановлені обставини, що стали підставою позову.

Відповідно до даних акту від 13.04.2015 р., робоча група аварійного штабу ОСОБА_4 «УДП» з 00:40 до 03:55 13.04.2015 р. провела огляд рейдового катера «Марс» та опитування причетних свідків навала. При опитуванні змінного помічника капітана – змінного механіка ОСОБА_3 встановлено, що у ОСОБА_3 наявні явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю із рота, невиразна мова, хитка хода). На пропозицію пройти медичний огляд щодо вживання алкоголю, ОСОБА_3 визнав вживання ним спиртних напоїв (150 грамів горілки) 12.04.2015 р. на робочому місці на зміні, про що вказав у своїх письмових поясненнях (т. 1 а.с. 6).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що цей Акт від 13.04.2015 р. необхідно визнати недопустимим доказом, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та містить неправдиві відомості, оскільки зазначена стаття ст. 256 КУпАП містить вимоги, яким має відповідати протокол про адміністративне правопорушення, а тому не може бути застосована до наведений Акт від 13.04.2015 р., який не має відношення до провадження у справі про адміністративне правопорушення. Що ж стосується зазначення відповідачем про наявність в Акті від 13.04.2015 р. неправдивих відомостей, то відповідачем не доведені ці обставини, на які він посилається як на підставу заперечень проти позову. З цих же підстав судом не може бути прийняте посилання відповідача на невідповідність здійснених процесуальних дій 13.04.2015 р. вимогам Кримінального процесуального кодексу України, оскільки наведені дії не були здійснені правоохоронним органом під час здійснення кримінального провадження, а були проведені працівниками підприємства з метою з’ясувати обставини аварійної ситуації за участю працівників при виконанні трудових обов'язків. Підстав для визнання цього доказу недопустимим судом не встановлено.

Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»(з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 статті 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в

будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. А нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку (постанова від 23.01.2018 у справі №640/17224/15-ц).

Більше, того, перебування відповідача у нетверезому стані в момент розглядуваної події повністю відповідають даним його власних письмових пояснень ОСОБА_3 від 13.04.2015 р., згідно яким в обід 12.04.2015 р. він вжив 150 г. горілки (т. 1 а.с. 7).

Наказом голови правління ОСОБА_4 «УДП» від 06.05.2015 р. за перебування на робочому місці в нетверезому стані змінного помічника капітана змінного механіка рейдового катера «Марс» ОСОБА_3 звільнено з ОСОБА_4 «УДП» (т. 1 а.с. 59),відповідно до вимог п.20 «Статуту про дисципліну працівників морського транспорту», за згодою первинної профспілкової організації ЧАО «УДП».

Крім того, суд керується вимогами ч. 4 ст.82 ЦПК України, згідно яким обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини перебування ОСОБА_3 12 квітня 2015 року на робочому місці – р/к «Марс» в нетверезому стані встановлені рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.07.2016 р. у цивільній справі, у якій брали участь ті самі особи – за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «УДП» (т. 2 а.с. 22–23), і наведене рішення було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22.09.2016 р. (т. 2 а.с. 24 – 26).

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КЗпП України при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що матеріальна шкода ОСОБА_4 «УДП» внаслідок пошкодження р/к «Марс» заподіяна винними протиправними діями працівника – відповідача ОСОБА_3, який був у нетверезому стані, то в силу наведених вимог п. 4 ч. 1 ст. 134 КЗпП України ОСОБА_3 має понести матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної підприємству – позивачу ОСОБА_4 «УДП».

При оцінці доказів у даній справі підлягають застосуванню правила доказування та оцінки доказів, встановлені Главою 5 ЦПК України, зокрема положення ч. ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України, згідно яким суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд критично оцінює і не приймає до уваги дані письмових пояснень ОСОБА_18 від 13.04.2015 р., згідно яким той пояснював, що протягом зміни у ОСОБА_3 візуальних ознак алкогольного сп'яніння не спостерігалося (т. 1 а.с. 155–156), оскільки ці обставини не знайшли свого підтвердження та повністю спростовані сукупністю вищенаведених доказів, досліджених в судовому засіданні. Давання ОСОБА_18 неправдивих пояснень в цій частині суд пов'язує з його прагненням уникнути відповідальності за те, що він, будучи старшим зміни, допустив до керування судном ОСОБА_3 у нетверезому стані.

Вартість ремонту р/к «Марс» складає 317 849 грн., згідно з даними попередньої ремонтної відомості, складеної виконавцем – КССРЗ та замовником – ОСОБА_4 «УДП». (т. 1 а.с. 56 – 57). Згідно даним довідки від 25.05.2017 р., заступник голови Правління ОСОБА_4 «УДП» за технічних питань повідомив, що вартість робіт по відновленню та введенню до експлуатації р/к «Марс» після аварійного випадку, що мав місце 12.04.2015 року станом на сьогоднішній день не буде меншою, ніж зазначена у попередній ремонтній відомості, що мається в матеріалах справи (т. 2 а.с. 88). Суд критично оцінює і не приймає до уваги посилання відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 про незаконність та невідповідність дійсності суми збитків, зазначеної у даному розрахунку, оскільки ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження обставин про нижчу вартість ремонту пошкодженого р/к «Марс».На пропозицію суду надати клопотання про призначення товарознавчої – оціночної експертизи сторони відмовились.

Обставини події – навалу р/к «Марс» ПАТ «УДП» під керуванням відповідача ОСОБА_3 на несамохідну баржу – секцію доведені наданими позивачем доказами, зокрема матеріалами справи відносно розслідування аварійного випадку – навалу т/х «Марс» ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» прапор Україна на несамохідну безекіпажну баржу – секцію NR 1223 прапор Румунії, судновласник NAVROM (т. 1 а.с. 8 – 55).

Зокрема, згідно даним п. 5 Акту розслідування аварійної морської події яка відбулася з судном «Марс» від 27.04.2015 р. (далі – Акт розслідування від 27.04.2015 р.), механік ОСОБА_3 грубо порушив вимоги керівних документів пароплавства – вживав алкоголь під час роботи, що знизило реакцію та увагу при маневрах, виконуваних до того ж під час зміни. Грубо було порушена ним головна вимога доброї морської (річної) практики – вважати себе ближче до небезпеки, що призвело до навалу на баржу – секцію NR-1223 (т. 1 а.с. 11–16).

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 5 Акту розслідування від 27.04.2015 р. серед факторів, що сприяли розвиту аварійної морської події зазначене, серед наведеного, також те, що організація служби в підмінному екіпажі несамохідного флоту УДП була на достатньо низькому рівні. Замість 4-х змінних капітанів механіків (механіків-капітанів) роботу на рейді виконували двоє, що вело за собою втому судноводійського складу (т. 1 а.с. 15), про що також зазначав і відповідач, посилаючись на перевтому як на причину зіткнення. Однак суд позбавлений можливості врахувати ці обставини такими, що виключають вину відповідача ОСОБА_3, оскільки останній, крім втоми, викликаної трудовим навантаженням та відпрацюванням великої кількості робочих годин, не оскаржив у встановленому порядку наказ № 03-пе від05.03.2015р.(т.2, а/с48), чим надав згоду на роботу в такому режимі, що дійсно залежало від його волі, також умисно порушив трудову дисципліну – вжив алкоголь та по своїй волі привів себе до нетверезого стану, що у відповідності до п. 6 Акту розслідування від 27.04.2015 р. і стало основною причиною аварійної морської події (т. 1 а.с. 15).

Відповідно до довідки виконувача обов'язки голови Правління ОСОБА_4 «УДП» від 08.08.2016 р., рішення змінного капітана – змінного механіка ОСОБА_3 слідувати на р/к «Марс» вниз по рейду 91 км. р. Дунай між іноземними секціями, які стояли на якорях в счалах, є грубим порушенням Правил хорошої морської (річної) практики – «Вважати себе ближче до небезпеки», оскільки візуально рейд секцій, що стояли в темний час доби проглядається за допомогою прожектора дуже слабко, не далі ніж на 100–120 м.; при плаванні під радаром на екрані РЛС при великому скупченні судів появляються так звані «помилкові цілі», які можуть ввести судноводія в оману відносно шляху слідування і можливого маневрування (ухилення); секції, які одиночно стоять на якорі, особливо баластні (без вантажу), мають властивість під дією течії, а також підпору води, який створюється судами, що проходять, здійснювати бічні переміщення відносно берегів в обидві сторони на 20 – 30 метрів; в темний час доби на акваторії порту ОСОБА_8 судноводії маломірних судів повинні слідувати вздовж лівого берега не більше 150 м., підходити до

барж і секцій, які стоять на якорях тільки знизу, вгору по течії. Змінний помічник капітана ОСОБА_3 міг безперешкодно прослідувати на р/к «Марс» вниз по фарватеру і нижче секцій, які стояли, розвернутися і підійти, якщо це було необхідно, до секції 71748 носом вверх проти течії (носом вниз по течії судна не швартуються) (т. 1 а.с. 89). Наведене свідчить, що існували фактори, які сприяли виникненню аварійної ситуації, однак разом з тим вказують на існування способу зменшити вплив цих факторів на керованість судном, яким відповідач ОСОБА_3 з суб’єктивних причин не скористався.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд критично оцінює і не приймає до уваги дані Повідомлення про подію капітана т/х «Марс» ОСОБА_12 від 14.04.2015 р., згідно яким при здійсненні маневру з обходу баржі 1223, яка рухалася під дією вітру та течії, не спрацював сервомотор, відбувся навал на 1223 (т. 1 а.с. 157), а також пояснення відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 про те, що аварійна подія відбулася через несправний механізм р/к «Марс», оскільки відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, на які він посилається.

Що стосується технічного стану р/к «Марс», то суд враховує докази, надані позивачем за первісним позовом, які підтверджують належний технічний стан судна, зокрема згідно довідки, виданої 12.09.2016 р. начальником технічної служби ОСОБА_4 «УДП», 06.01.2015 р. (т. 1 а.с. 178), даним попередньої ремонтної відомості т/х «Марс» (т. 1 а.с. 179), розпорядження про вивід з експлуатації в ремонт р/к «Марс» від 09.01.2015 р. (т. 1 а.с. 180), розпорядженню про ввід з 17.01.2015 р. в експлуатацію р/к «Марс» (т. 1 а.с. 181), даним виконавчої ремонтної відомості від 19.03.2015 р. (т. 1 а.с. 182), а також акту виконаних робіт від 16.01.2015 р. (т. 1 а.с. 183), в січні 2015 року на р/к «Марс» були проведені ремонтно-профілактичні роботи, в тому числі сервомотору приводу реверса, після чого 17.01.2015 р. р/к «Марс» був введений в експлуатацію та в подальшому звернень в технічну службу не надходило.

Що стосується посилання відповідача на перебування ним у стані крайньої необхідності, то такі обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки аналіз сукупності досліджених в судовому засіданні доказів не дає можливості суду дійти висновку про те, що шкода була завдана відповідачем у зв'язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, а також те, що цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами.

Встановлення судом обставин спричинення шкоди підприємству внаслідок винних протиправних дій працівника виключають можливість кваліфікувати аварійну подію р/к «Марс» як нормальний виробничо-господарський ризик.

Постановою слідчого СВ Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області від 20.10.2015 р. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудової розслідувань за № 12015160150001933 від 04.08.2015 р., закрите у зв'язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК України (т. 1 а.с. 153 – 154).

Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.11.2015 р. постанова слідчого СВ Ізмаїльського МВ ГУМВС України в Одеській області від 20.10.2015 р. про закриття кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудової розслідувань за № 12015160150001933 від 04.08.2015 р., скасована (т. 1 а.с. 190 – 191).

– ч. 3 ст. 130 КЗпП України, за наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «УДП» про відшкодування шкоди здоров'ю, суд виходить з наступного.

Наказом в. о. голови Правління ОСОБА_4 «УДП» № 135 від 28.07.2014 р. встановлено здійснювати оплату за виконання обов'язків невистачаючого за штатом змінного помічника капітана – змінного механіка р/к «Марс» капітану – старшому механіку ОСОБА_3 та змінному помічнику капітана – змінному механіку ОСОБА_12 з 27.06.2014 р. за період роботи в цілодобовому режимі з розрахунку 110 відсотків посадового окладу в гривнах, але не більше 55 відсотків посадового окладу одному члену екіпажу згідно табелю обліку робочого часу (т. 2 а.с. 71).

Як вбачається з наказу начальника (капітана) ХОСП ОСОБА_4 «УДП» від 03.03.2015 р., встановлено здійснити оплату за виконання обов’язків невистачаючого за штатом змінного помічника капітана, змінного помічника механіка р/к «Марс» капітану старшому механіку ОСОБА_12 та змінному помічнику капітана – змінному помічнику механіка ОСОБА_11 з 24.02.2015 р. до укомплектування штатом (т.2а/с72).

Згідно з п. 2 додатку до акту перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування від 15.02.2016 р. № 15-03-009/0084, Головне управління Держпраці України внесло пропозицію організацію праці (особливо питання обліку робочого часу працівників, питання нормування робочого часу працівників при підсумованому обліку робочого часу), відпочинку та оплату праці найманих працівників привести у відповідність з вимогами трудового законодавства України (т.2а/с. 73).

Перевіркою додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування, проведеною Головним управлінням держпраці в Одеській області в період з 02.02.2016 р. по 15.02.2016 р., згідно даним акту № 15-03-009/0084, зафіксовані порушення трудового законодавства, зокрема щодо дотримання норм робочого часу працівників, які виконували свої обов'язки на р/к «Марс», зокрема встановлено, що протягом лютого – липня 2014 року, а також лютого – березня 2015 року ОСОБА_3 відпрацьовував кількість годин робочого часу з перевищенням норми, зокрема у березні 2015 року при виконанні безпосередньо своїх обов'язків ОСОБА_3 відпрацював 244 години (при нормі робочих годин в місяць 168), а також у березні ОСОБА_3 відпрацював 124 години за відсутнього за штатом члена екіпажу (померлого ОСОБА_19П.). Таким чином у березні ОСОБА_3 було відпрацьовано всього 368 годин (стор. 21 – 23 Акту).

Відповідно до абз. 4 п. 2.12 Положення про робочий час та час відпочинку плаваючого складу морського і річкового транспорту України, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.02.2012 N 135 (далі – Положення), згідно яким для членів екіпажів річкового транспорту, для яких неможливо встановити робочий день нормальної тривалості, запроваджується підсумований облік робочого часу. При цьому кількість відпрацьованих годин за добу не може перевищувати 12 годин, а за обліковий період - нормальної тривалості робочого часу, розрахованої відповідно до пункту 2.2 цього розділу.

Згідно ж вимог п. 2.2 Положення для членів екіпажів суден морського і річкового транспорту установлюється п'ятиденний 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями - у суботу й неділю. Тривалість робочого дня - 8 годин, напередодні святкових і неробочих днів - 7 годин. Для тих, хто працює в шкідливих та важких умовах праці, за результатами атестації робочих місць за умовами праці, установлюється скорочена тривалість робочого часу - не більше 36 годин на тиждень. При цьому місячна, квартальна, річна норма робочого часу підраховується виходячи з узятого за основу п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями.

Суд погоджується з висновком Головним управлінням держпраці в Одеській області про надмірне навантаження, а також приймає до уваги той факт, що накази адміністрації ОСОБА_4 «УДП» ОСОБА_11 чи іншими працівниками «УДП» в суд чи в будь-які інші інстанції відповідачем не оскаржувались погодились на такі умови праці, накази виконувались і не одноразово, за що отримували відповідну заробітну плату.

Згідно даним медичної довідки про проведення періодичного медичного огляду працівника від 29.05.2014 р., у якій визначений строк її дійсності до 29.05.2015 р., ОСОБА_3 визнаний придатним для роботи за професією (т. 2 а.с. 49). Тому робота на р/к «Марс» не була протипоказана ОСОБА_3 за станом здоров’я.

Стаття 286 ЦК України «ОСОБА_4 на таємницю про стан здоров'я», хоча довідку надав суду сам ОСОБА_11 для вирішення зустрічного позову, який вважає, що ця інформація потребує дослідження в судовому засіданні.

Відповідно до даних довідки, виданої 16.03.2016 р. КУ «Ізмаїльська міська центральна лікарня», за період 2015 р. – 2016 рік, згідно записам амбулаторної карти звертався до сімейного лікаря: 07.05.2015 р. діагноз: «Гострий бронхіт»; 09.06.2015 р. діагноз: «Гіпертонічна хвороба І ступеня, гіпертонічний криз»; 28.07.2015 р. діагноз: «Остеохондроз поперекового хрестового відділу хребта, больовий синдром»; 14.03.2016 р. діагноз: «Гострий трахеіт. Гіпертонічна хвороба І ступеня»; З 08.09.2015 р. по 28.09.2015 р. знаходився на обстеженні та лікуванні в поліклініці КУ «ІМЦЛ» у лікаря-уролога з діагнозом: «Хронічний простатит, стадія загострення». Проходив УЗД простати 18.02.2016 р. Діагноз: «Помірна гіпертонія та кальцинати передміхурової залози». УЗД дослідження 18.02.2016 сечовивідної; діагноз: «УЗ-ознаки МСД. Парапельвикальна кіста правої нирки. Одичні Розширені чашечки лівої нирки». Звертався до лікаря-уролога 15.12.2015 р. з діагнозом: «Хронічний простатит, загострення», проходив лікування в 30.12.2015 р. 18.02.2016 р. діагноз: хронічний простатит, загострення» (т. 1 а.с. 201, т. 2 а.с. 75).

Згідно даним протоколу комп’ютерної томографії попереко-крижового відділу хребта від 23.04.2016 р., КТ- ознаки міжхребцевого остеохондрозу на рівні L1-S1. Спондильоз. Деформуючий артроз дуговідроткових зчленувань. Деформуючий артроз крижово-подвздошних зчленувань. Рекомендовано: консультація невропатолога, КТ – контроль в динаміці (т. 1 а.с. 202, т. 2 а.с. 76).

Відповідно до даних протоколу комп’ютерної томографії грудного відділу хребта від 23.04.2016 р., КТ- ознаки міжхребцевого остеохондрозу на рівні Т1-Т2. Деформуючий спондильоз. Деформуючий артроз ребер-хребцових та реберно-попереково-відросткових зчленувань (т. 1 а.с. 203, т. 2 а.с. 77).

Враховуючи надані позивачем довідки суд не виключає наявності у ОСОБА_3 зазначених захворювань, однак позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 не доведена наявність причинного зв'язку між порушеннями трудового законодавства та виникненням у нього виявлених захворювань, що виключає цивільно-правову відповідальність відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 12, 13, 141, 263 – 265, 268, п. 9 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821, адреса: 68600, м.Ізмаїл, вул.Краснофлотська, 28) до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії КК 519909, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 06.10.2000 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником, -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії КК 519909, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 06.10.2000 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821, адреса: 68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28) суму нанесеного матеріального збитку у розмірі 317 849,00 (триста сімнадцять тисяч вісімсот сорок дев’ять гривень) грн.

У зустрічному позові ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії КК 519909, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 06.10.2000 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1) до Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821, адреса: 68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28) про відшкодування шкоди здоров'ю в сумі 740 000,00 (сімсот сорок тисяч гривень) грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії КК 519909, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 06.10.2000 року, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 01125821, адреса: 68600, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28) судовий збір у розмірі 4 767,73 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім гривень сімдесят три копійки) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2018 року.

Суддя: ОСОБА_20