Ухвала суду № 75055394, 26.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4136/18 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 11-сс/783/471/18 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Березюка О.Г., Михалюка В.О.,

при секретарі Кубішин І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2018 року,

з участю прокурора Бучинської К.П.,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 –

адвоката ОСОБА_2,

встановила:

цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, тобто до 17 серпня 2018 року включно.

ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України (матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12018140000000167 07 березня 2018 року).

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 покликається на те, що судом порушено принцип всебічного повного та об’єктивного розгляду справи, не з’ясовані обставини справи, обґрунтованість підозри.

Вважає, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави необґрунтованими.

Зазначає, що всупереч вимогам законодавства, слідчий суддя задовольняючи клопотання, не перевірив наявність вагомих доказів підозри, ризиків, не дав оцінки іншим доказам, які з'ясовувались при розгляді клопотання.

Наголошує, що в основу обґрунтування підозри суддя зазначає покази потерпілого ОСОБА_4 та протокол від 13.06.2018 року за наслідками проведення НСРД 11.06.18р.

Звертає увагу на те, що із заявою у ДВБ у Львівській області ОСОБА_4 звернувся ще 6.03.2018 року і до 11.06.2018 року не було жодних зустрічей, розмов з погрозами, тощо. Жодних дій, які б свідчили про намір реалізації висунутих погроз, вчинено не було. Всі підозрювані були знайомі з ОСОБА_5, часто бачились, а ОСОБА_6 товаришував із ОСОБА_5 сім'ями.

Вважає, сумнівною реальність сприйняття ОСОБА_5 погрози «відріжу голову».

Акцентує, що не взято до уваги характеризуючі дані ОСОБА_1, а саме що він вважається несудимим, має постійне місце проживання, одружений.?

Покликається на те, що з огляду на сумнівність обґрунтованої підозри та показів потерпілого, відсутність обґрунтованих ризиків, суд безпідставно не визначив заставу ОСОБА_1

Просить змінити ухвалу слідчого судді Галицького районного суду від 19 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 та визначити заставу в межах, передбачених для даної категорії злочинну – 20-80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про її заперечення та залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали судової справи та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст. 176, ч.1 ст. 183 КПК України, найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановила, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України та неможливість застосування більш м’яких запобіжних заходів для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків і запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку колегії суддів, врахувавши тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, слідчий суддя прийшла до вірного висновку про необхідність застосування саме запобіжного заходу – тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити речові докази, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, мотивувавши це в своїй ухвалі.

Також, у відповідності до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано не визначила розмір застави, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у злочині, вчиненому із погрозою застосування насильства, а відтак, безпідставними є покликання захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 з цього приводу.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,–

постановила:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 червня 2018 року, про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9